В Запорожье не все улицы декоммунизировали
Просмотров: 1842
31 серпня 2015 16:11
Горожанин нашел в Запорожье десятки улиц, которые забыли внести в список декоммунизации
Горожанин нашел в Запорожье десятки улиц, которые забыли внести в список декоммунизации.
Житель Запорожья Станислав Свидлов составил перечень городских улиц, которые не попали в список названий, подлежащих переименованию. Об этом стало известно из тематического сообщества в Фейсбуке.
Станислав Свидлов просит чиновнков обратить внимание на составленный ним перечень и внести соответствующие изменения в документы, касающиеся переименования улиц.
Приводим список, составленный запорожцем, в полном объеме.
БАРИКАДНА – комунарський
Вулиця отримала цю назву завдяки тому, що у грудні 1905 р. на ній знаходився штаб повсталих робітників Олександрівська, були зосереджені їх головні сили та
побудовані барикади з стовпів, шпал, землі.
БІРЮЗОВА – шевченківський
Бірюзов Сергій Семенович (1904-1964) –радянський військовий діяч, Маршал Радянського Союзу (1955) Герой Радянського Союзу (1958), Народний Герой Югославії (1964).
БРОНЕНОСЦЯ „ПОТЬОМКІН” – комунарський
ВАСИЛЬЄВА – комунарський
Васильєв Володимир Львович (1869-1912) – революціонер, голова страйкового комітету станції Олександрівськ (нині Запоріжжя) у 1905 р., організатор бойових дружин, представник Олександрівських Південних залізничних майстерень на з`їзді залізничників (Харків, 1905). Військову службу Васильєв відбуває в Тифлісі, де встановлює зв’язки з соціал-демократами і без вагань стає на революційний шлях. В Олександрівськ він приїхав у 1895 р., працював токарем у залізничних майстернях. Через кілька років його призначають бригадиром арматурного відділення токарного цеху. У грудні 1905 р. Володимир Львович потрапляє до в’язниці. У листопаді 1906 р. суд виніс вирок, за яким вісім чоловік було засуджено до страти, в їх числі й 37-річний Васильєв. Вирок не був виконаний, його замінили на довічну каторгу в Сибір, де в одиночній камери тюрми згасло його життя...
ВАТУТІНА – ленінський
Ватутін Микола Федорович (1901-1944) – радянський військовий діяч; у 30-х начальник штабу Київського військового особливого округу, заступник начальника Генерального штабу армії СРСР; генерал армії (1943), Герой Радянського Союзу (1965).
ГЕОРГІЯ САПОЖНІКОВА – хортицький
Сапожніков Георгій Степанович (1896-1920) - Герой громадянської війни; військовий льотчик; учасник боїв проти білогвардійців та інтервентів Східного, Південного та Західного фронтів. Загинув 8 вересня 1920 р. під час одного з тренувальних польотів на військовому параді у м. Олександрівськ.
9 СІЧНЯ – шевченківський
9 СІЧНЯ 1905 - у Санкт-Петербурзі влада жорстоко розігнала мирну демонстрацію, учасники якої мали на меті вручити цареві «Петицію робітників і жителів Петербурга для подання Миколі II». Розстріл велелюдного мітингу, який отримав назву «кривава неділя», став одним із поштовхів до революції 1905 року.
ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ ШОСЕ – ленінський
ДОВАТОРА – ленінський
Доватор Лев Михайлович (1903-1941) – радянський воєначальник, генерал-майор (1941), Герой Радянського Союзу (1941, посмертно).
ДОРОНІНА – комунарський
Доронін Іван Васильович (1903-1951) – радянський льотчик, полковник, один з перших Героїв Радянського Союзу (1934). Учасник врятування членів екіпажу пароплава „Челюскін” (1934).
ЕПРОНІВСЬКА – шевченківський
ЕПРОП — Експедиція підводних робіт особливого призначення — державна організація в СРСР, що займалася підняттям затонулих кораблів іпідводних човнів.
ЖЕЛЄЗНЯКОВА – шевченківський
Желєзняков (Желєзняк) Анатолій Григорович (1895-1919) – учасник Жовтневої революції, герой громадянської війни на Україні.
ЗАДНІПРОВСЬКА – хортицький
Вулиця названа на честь Задніпровської дивізії, сформованої у 1919 р. з робочих та селян Катеринославської та Таврійської губерній, яка вела бої за визволення сіл і міст від петлюрівців та денікінців. Нагороджена двома орденами Бойового Червоного Прапора. У липні 1919 р. була перейменована у 58-му стрілецьку дивізію.
КАЛІНІНГРАДСЬКА – орджонікідзевський
КАРБИШЕВА – шевченківський
Карбишев Дмитро Михайлович (1880-1945) – радянський військовий діяч, генерал-лейтенант інженерних військ (1940), Герой Радянського Союзу (1946), професор (1938), доктор воєнних наук (1941). На початку Великої Вітчизняної війни, попав у полон. Вів антифашистку агітацію в таборах, замучений гітлерівцями у концтаборі Маутхаузен (Австрія).
КІРОВОГРАДСЬКА – шевченківський
КОЛГОСПНИЙ ПРОВ. – ленінський
КОМУНАЛЬНА – шевченківський
КОРЧАГІНСЬКА – ленінський
Павло Корчагін - головний герой роману Миколи Островського «Як гартувалася сталь»
КОСАРЄВА – заводський
Косарєв Олександр Васильович (1903-1939) – діяч комуністичного руху молоді.
КРАСНОДОНСЬКА – орджонікідзевський
ЧЕРВОНОСЕЛЬСЬКИЙ ПРОВ. – заводський
КУЗЬМІНА – орджонікідзевський
Кузьмін Анатолій Миколайович (1903-1954) – директор заводу „Запоріжсталь” (1937-1948), міністр металургійної промисловості СРСР (1949).
Під його керівництвом у 1941 р. було здійснено демонтаж та евакуацію заводу. З жовтня 1941 р. Кузьмін з останнім ешелоном виїхав за межі Запоріжжя.
У роки війни Анатолій Миколайович очолив Новосибірський металургійний завод. Та на початку 1946 р. знов повернувся на „Запоріжсталь”.
В 1948 р. він призначений заступником міністра, а згодом став міністром металургійної промисловості СРСР.
ЛАССАЛЯ – заводський
Лассаль Фердінанд (1825-1864) – діяч німецького робітничого руху, філософ, публіцист, один із засновників першої робітничої партії Німеччини – Загально німецького робітничого союзу (ЗНРС, 1863-1875), його президент.
31 серпня 1864 р. у Женеві Лассаля було вбито на дуелі.
ЛЕНІНОГОРСЬКА – комунарський
МАРШАЛА СУДЦЯ – хортицький
Судець Володимир Олександрович (1904-1981) –воєначальник, Герой Радянського Союзу (1945), Маршал авіації (1955), Народний герой Югославії, Герой МНР. 17-а повітряна армія, якою командував В. Судець (1943-1945) приймала участь у визволенні м. Запоріжжя від німецько-фашистських окупантів (жовтень 1943 р.). Судець В. О. – почесний громадянин Запоріжжя.
МАРШАЛА ЧУЙКОВА – ленінський
Чуйков Василь Іванович (1900-1982) – воєначальник; учасник громадянської та Великої Вітчизняної війн, командир полку; двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945), Маршал Радянського Союзу (1955). Командував 62-ю (8-ю гвардійською) армією, яка обороняла Сталінград, приймала участь у штурмі Запоріжжя (1943).
В. І. Чуйков - почесний громадянин м. Запоріжжя.
МОЛОДОГВАРДІЙСЬКА – шевченківський
НАРИМАНОВА – шевченківський
Нариманов [Наріманов] Наріман Кербалай Наджаф-огли (1870-1925) – радянський державний і партійний діяч, письменник, публіцист, один із перших керівників Азербайджанської республіки.
ОСОАВІАХІМУ – ленінський
Товариство сприяння обороні, авіаційному і хімічному будівництву (скорочено Тсоавіахім)(рос. Общество содействия обороне, авиационному и химическому строительству, сокращённо ОСОАВИАХИМ) - радянська суспільно-політична оборонна організація, що існувала в 1927-1948 роки, попередник ДОСААФ.
ПАНФІЛОВЦІВ – орджонікідзевський
ПАРИЗЬКОЇ КОМУНИ – шевченківський
ПАРХОМЕНКА – шевченківський
Пархоменко Олександр Якович (1886-1921) – герой громадянської війни, учасник революції 1905-1907 рр.; 1918-1921 рр., командувач групи військ, начальник 14-ї кавказької дивізії 1-ї Кінної армії Будьонного Брав участь у розгромі військ Каледіна, військ буржуазно-поміщицької Польщі, Врангеля та Махна, в боях проти німецьких окупантів на Україні, у ліквідації григор`ївщини, обороні Харкова від військ Денікіна.
ПЕРШОТРАВНЕВА – жовтневий
ПІОНЕРСЬКА – комунарський
ПІОНЕРСЬКИЙ ПРОЇЗД – ленінський
ПЛЕХАНОВА – комунарський
Плеханов Георгій Валентинович (1856-1918) – діяч російського і міжнародного робітничого і соціалістичного руху, перший теоретик і пропагандист марксизму в Росії.
ПРОЛЕТАРСЬКА – жовтневий
РАДГОСПНА – комунарський
Радгосп (скор. від радянське господарство; рос. совхоз) — державне сільсько-господарське підприємство.
РАДГОСПНИЙ ПРОВ. – комунарський
Радгосп (скор. від радянське господарство; рос. совхоз) — державне сільсько-господарське підприємство.
РАДЯНСЬКИЙ ПРОСПЕКТ – хортицький
РЕВОЛЮЦІЙНА – жовтневий
САККО І ВАНЦЕТТІ – ленінський
Нікола Сакко (італ. Ferdinando Nicola Sacco) (22 квітня 1891 — 23 серпня 1927) й Бартоломео Ванцетті (італ. Bartolomeo Vanzetti) (11 червня 1888 — 23 серпня 1927) — учасники руху за права робочих, робочі-анархісти, вихідці з Італії, які проживали в США.
ТИМОШЕНКА – шевченківський
Тимошенко Семен Костянтинович (1895 - 1970) - радянський військовий діяч, Маршал Радянського Союзу (1940), двічі Герой Радянського Союзу (1940, 1965).
ТИМУРІВСЬКА – шевченківський
Тимурівець - поняття з радянських часів, що позначає зразкового піонера
1905 РОКУ – комунарський
ТОЛБУХІНА – шевченківський
Толбухін Федір Іванович (1894-1949) – радянський військовий діяч, Маршал Радянського Союзу (1944), Герой Радянського Союзу (1965). У роки Великої Вітчизняної війни командувач 57 –ї та 68-ї армій, Військ Південного, 4-го і 3-го Українських фронтів.
ТОПОЛІНА – комунарський
Тополін Степан Михайлович ( - 1908) – революціонер, один з учасників грудневого збройного повстання 1905 р. в Олександрівську. 12 грудня 1905 р. Тополін на мітингу разом з Васильєвим і Морозом закликав залізничників шляхом збройного повстання повалити існуючий суспільний лад. Його було заарештовано. Вирок – страта через повішення було замінено довічною каторгою. Загинув під час втечі.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА – шевченківський
ЧЕРВОНОГІРСЬКА – шевченківський
ЧЕРВОНОГРАДСЬКА – шевченківський
ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКА – комунарський
ЧЕРВОНОПОЛЯНСЬКА – заводський
ЧЕРНЯХОВСЬКОГО – ленінський
Черняховський Іван Данилович (1906-1945) – радянський військовий діяч, генерал армії (1944), двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1944), родом з України. Під час Великої Вітчизняної війни командувач танкового корпуса (1942-1944), пізніше 60-ї армії, з 1944 – 3-го Білоруського фронту; учасник Курської битви, форсування Десни і Дніпра, Київської, Проскурівсько-Чернівецької, Білоруської, Вільнюської та ін. операцій. Загинув у бою під Кенігсбергом.
ЧИЧЕРІНА – ленінський
Чичерін Георгій Васильович (1872-1936) – радянський державний діяч, дипломат, нарком закордонних справ РСФСР, СРСР (1918-1930).
ЧКАЛОВА – комунарський
Чкалов Валерій Павлович (1904-1938) – радянський льотчик, комбриг (1938), Герой Радянського Союзу (1936); розробив ряд нових фігур вищого пілотажу, в 1937 р. (разом з Г. П. Байдуковим та О. В. Бєляковим) здійснив перший безпосадковий переліт з Москви через Північний полюс до Портланда (США); загинув під час випробування нового типу літака.
ЮННАТІВ – шевченківський
Юний натураліст (скорочено юннат) - учасник дитячого гуртка з вивчення природи і природних наук. Гуртки юннатів - це основна форма організації юннатскому роботи в школах, на станціях юннатів, дворах піонерів і т. п. у період СРСР.
І ще декілька вулиць, які у зв’язку з війною, варто перейменування:
РОСІЙСЬКА – комунарський
ТЕРЕШКОВОЇ – ленінський
НОВОРОСІЙСЬКА – шевченківський
МОСКОВСЬКА – шевченківський
ПІДМОСКОВНА – шевченківський
Источник: 061.ua
Житель Запорожья Станислав Свидлов составил перечень городских улиц, которые не попали в список названий, подлежащих переименованию. Об этом стало известно из тематического сообщества в Фейсбуке.
Станислав Свидлов просит чиновнков обратить внимание на составленный ним перечень и внести соответствующие изменения в документы, касающиеся переименования улиц.
Приводим список, составленный запорожцем, в полном объеме.
БАРИКАДНА – комунарський
Вулиця отримала цю назву завдяки тому, що у грудні 1905 р. на ній знаходився штаб повсталих робітників Олександрівська, були зосереджені їх головні сили та
побудовані барикади з стовпів, шпал, землі.
БІРЮЗОВА – шевченківський
Бірюзов Сергій Семенович (1904-1964) –радянський військовий діяч, Маршал Радянського Союзу (1955) Герой Радянського Союзу (1958), Народний Герой Югославії (1964).
БРОНЕНОСЦЯ „ПОТЬОМКІН” – комунарський
ВАСИЛЬЄВА – комунарський
Васильєв Володимир Львович (1869-1912) – революціонер, голова страйкового комітету станції Олександрівськ (нині Запоріжжя) у 1905 р., організатор бойових дружин, представник Олександрівських Південних залізничних майстерень на з`їзді залізничників (Харків, 1905). Військову службу Васильєв відбуває в Тифлісі, де встановлює зв’язки з соціал-демократами і без вагань стає на революційний шлях. В Олександрівськ він приїхав у 1895 р., працював токарем у залізничних майстернях. Через кілька років його призначають бригадиром арматурного відділення токарного цеху. У грудні 1905 р. Володимир Львович потрапляє до в’язниці. У листопаді 1906 р. суд виніс вирок, за яким вісім чоловік було засуджено до страти, в їх числі й 37-річний Васильєв. Вирок не був виконаний, його замінили на довічну каторгу в Сибір, де в одиночній камери тюрми згасло його життя...
ВАТУТІНА – ленінський
Ватутін Микола Федорович (1901-1944) – радянський військовий діяч; у 30-х начальник штабу Київського військового особливого округу, заступник начальника Генерального штабу армії СРСР; генерал армії (1943), Герой Радянського Союзу (1965).
ГЕОРГІЯ САПОЖНІКОВА – хортицький
Сапожніков Георгій Степанович (1896-1920) - Герой громадянської війни; військовий льотчик; учасник боїв проти білогвардійців та інтервентів Східного, Південного та Західного фронтів. Загинув 8 вересня 1920 р. під час одного з тренувальних польотів на військовому параді у м. Олександрівськ.
9 СІЧНЯ – шевченківський
9 СІЧНЯ 1905 - у Санкт-Петербурзі влада жорстоко розігнала мирну демонстрацію, учасники якої мали на меті вручити цареві «Петицію робітників і жителів Петербурга для подання Миколі II». Розстріл велелюдного мітингу, який отримав назву «кривава неділя», став одним із поштовхів до революції 1905 року.
ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ ШОСЕ – ленінський
ДОВАТОРА – ленінський
Доватор Лев Михайлович (1903-1941) – радянський воєначальник, генерал-майор (1941), Герой Радянського Союзу (1941, посмертно).
ДОРОНІНА – комунарський
Доронін Іван Васильович (1903-1951) – радянський льотчик, полковник, один з перших Героїв Радянського Союзу (1934). Учасник врятування членів екіпажу пароплава „Челюскін” (1934).
ЕПРОНІВСЬКА – шевченківський
ЕПРОП — Експедиція підводних робіт особливого призначення — державна організація в СРСР, що займалася підняттям затонулих кораблів іпідводних човнів.
ЖЕЛЄЗНЯКОВА – шевченківський
Желєзняков (Желєзняк) Анатолій Григорович (1895-1919) – учасник Жовтневої революції, герой громадянської війни на Україні.
ЗАДНІПРОВСЬКА – хортицький
Вулиця названа на честь Задніпровської дивізії, сформованої у 1919 р. з робочих та селян Катеринославської та Таврійської губерній, яка вела бої за визволення сіл і міст від петлюрівців та денікінців. Нагороджена двома орденами Бойового Червоного Прапора. У липні 1919 р. була перейменована у 58-му стрілецьку дивізію.
КАЛІНІНГРАДСЬКА – орджонікідзевський
КАРБИШЕВА – шевченківський
Карбишев Дмитро Михайлович (1880-1945) – радянський військовий діяч, генерал-лейтенант інженерних військ (1940), Герой Радянського Союзу (1946), професор (1938), доктор воєнних наук (1941). На початку Великої Вітчизняної війни, попав у полон. Вів антифашистку агітацію в таборах, замучений гітлерівцями у концтаборі Маутхаузен (Австрія).
КІРОВОГРАДСЬКА – шевченківський
КОЛГОСПНИЙ ПРОВ. – ленінський
КОМУНАЛЬНА – шевченківський
КОРЧАГІНСЬКА – ленінський
Павло Корчагін - головний герой роману Миколи Островського «Як гартувалася сталь»
КОСАРЄВА – заводський
Косарєв Олександр Васильович (1903-1939) – діяч комуністичного руху молоді.
КРАСНОДОНСЬКА – орджонікідзевський
ЧЕРВОНОСЕЛЬСЬКИЙ ПРОВ. – заводський
КУЗЬМІНА – орджонікідзевський
Кузьмін Анатолій Миколайович (1903-1954) – директор заводу „Запоріжсталь” (1937-1948), міністр металургійної промисловості СРСР (1949).
Під його керівництвом у 1941 р. було здійснено демонтаж та евакуацію заводу. З жовтня 1941 р. Кузьмін з останнім ешелоном виїхав за межі Запоріжжя.
У роки війни Анатолій Миколайович очолив Новосибірський металургійний завод. Та на початку 1946 р. знов повернувся на „Запоріжсталь”.
В 1948 р. він призначений заступником міністра, а згодом став міністром металургійної промисловості СРСР.
ЛАССАЛЯ – заводський
Лассаль Фердінанд (1825-1864) – діяч німецького робітничого руху, філософ, публіцист, один із засновників першої робітничої партії Німеччини – Загально німецького робітничого союзу (ЗНРС, 1863-1875), його президент.
31 серпня 1864 р. у Женеві Лассаля було вбито на дуелі.
ЛЕНІНОГОРСЬКА – комунарський
МАРШАЛА СУДЦЯ – хортицький
Судець Володимир Олександрович (1904-1981) –воєначальник, Герой Радянського Союзу (1945), Маршал авіації (1955), Народний герой Югославії, Герой МНР. 17-а повітряна армія, якою командував В. Судець (1943-1945) приймала участь у визволенні м. Запоріжжя від німецько-фашистських окупантів (жовтень 1943 р.). Судець В. О. – почесний громадянин Запоріжжя.
МАРШАЛА ЧУЙКОВА – ленінський
Чуйков Василь Іванович (1900-1982) – воєначальник; учасник громадянської та Великої Вітчизняної війн, командир полку; двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945), Маршал Радянського Союзу (1955). Командував 62-ю (8-ю гвардійською) армією, яка обороняла Сталінград, приймала участь у штурмі Запоріжжя (1943).
В. І. Чуйков - почесний громадянин м. Запоріжжя.
МОЛОДОГВАРДІЙСЬКА – шевченківський
НАРИМАНОВА – шевченківський
Нариманов [Наріманов] Наріман Кербалай Наджаф-огли (1870-1925) – радянський державний і партійний діяч, письменник, публіцист, один із перших керівників Азербайджанської республіки.
ОСОАВІАХІМУ – ленінський
Товариство сприяння обороні, авіаційному і хімічному будівництву (скорочено Тсоавіахім)(рос. Общество содействия обороне, авиационному и химическому строительству, сокращённо ОСОАВИАХИМ) - радянська суспільно-політична оборонна організація, що існувала в 1927-1948 роки, попередник ДОСААФ.
ПАНФІЛОВЦІВ – орджонікідзевський
ПАРИЗЬКОЇ КОМУНИ – шевченківський
ПАРХОМЕНКА – шевченківський
Пархоменко Олександр Якович (1886-1921) – герой громадянської війни, учасник революції 1905-1907 рр.; 1918-1921 рр., командувач групи військ, начальник 14-ї кавказької дивізії 1-ї Кінної армії Будьонного Брав участь у розгромі військ Каледіна, військ буржуазно-поміщицької Польщі, Врангеля та Махна, в боях проти німецьких окупантів на Україні, у ліквідації григор`ївщини, обороні Харкова від військ Денікіна.
ПЕРШОТРАВНЕВА – жовтневий
ПІОНЕРСЬКА – комунарський
ПІОНЕРСЬКИЙ ПРОЇЗД – ленінський
ПЛЕХАНОВА – комунарський
Плеханов Георгій Валентинович (1856-1918) – діяч російського і міжнародного робітничого і соціалістичного руху, перший теоретик і пропагандист марксизму в Росії.
ПРОЛЕТАРСЬКА – жовтневий
РАДГОСПНА – комунарський
Радгосп (скор. від радянське господарство; рос. совхоз) — державне сільсько-господарське підприємство.
РАДГОСПНИЙ ПРОВ. – комунарський
Радгосп (скор. від радянське господарство; рос. совхоз) — державне сільсько-господарське підприємство.
РАДЯНСЬКИЙ ПРОСПЕКТ – хортицький
РЕВОЛЮЦІЙНА – жовтневий
САККО І ВАНЦЕТТІ – ленінський
Нікола Сакко (італ. Ferdinando Nicola Sacco) (22 квітня 1891 — 23 серпня 1927) й Бартоломео Ванцетті (італ. Bartolomeo Vanzetti) (11 червня 1888 — 23 серпня 1927) — учасники руху за права робочих, робочі-анархісти, вихідці з Італії, які проживали в США.
ТИМОШЕНКА – шевченківський
Тимошенко Семен Костянтинович (1895 - 1970) - радянський військовий діяч, Маршал Радянського Союзу (1940), двічі Герой Радянського Союзу (1940, 1965).
ТИМУРІВСЬКА – шевченківський
Тимурівець - поняття з радянських часів, що позначає зразкового піонера
1905 РОКУ – комунарський
ТОЛБУХІНА – шевченківський
Толбухін Федір Іванович (1894-1949) – радянський військовий діяч, Маршал Радянського Союзу (1944), Герой Радянського Союзу (1965). У роки Великої Вітчизняної війни командувач 57 –ї та 68-ї армій, Військ Південного, 4-го і 3-го Українських фронтів.
ТОПОЛІНА – комунарський
Тополін Степан Михайлович ( - 1908) – революціонер, один з учасників грудневого збройного повстання 1905 р. в Олександрівську. 12 грудня 1905 р. Тополін на мітингу разом з Васильєвим і Морозом закликав залізничників шляхом збройного повстання повалити існуючий суспільний лад. Його було заарештовано. Вирок – страта через повішення було замінено довічною каторгою. Загинув під час втечі.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА – шевченківський
ЧЕРВОНОГІРСЬКА – шевченківський
ЧЕРВОНОГРАДСЬКА – шевченківський
ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКА – комунарський
ЧЕРВОНОПОЛЯНСЬКА – заводський
ЧЕРНЯХОВСЬКОГО – ленінський
Черняховський Іван Данилович (1906-1945) – радянський військовий діяч, генерал армії (1944), двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1944), родом з України. Під час Великої Вітчизняної війни командувач танкового корпуса (1942-1944), пізніше 60-ї армії, з 1944 – 3-го Білоруського фронту; учасник Курської битви, форсування Десни і Дніпра, Київської, Проскурівсько-Чернівецької, Білоруської, Вільнюської та ін. операцій. Загинув у бою під Кенігсбергом.
ЧИЧЕРІНА – ленінський
Чичерін Георгій Васильович (1872-1936) – радянський державний діяч, дипломат, нарком закордонних справ РСФСР, СРСР (1918-1930).
ЧКАЛОВА – комунарський
Чкалов Валерій Павлович (1904-1938) – радянський льотчик, комбриг (1938), Герой Радянського Союзу (1936); розробив ряд нових фігур вищого пілотажу, в 1937 р. (разом з Г. П. Байдуковим та О. В. Бєляковим) здійснив перший безпосадковий переліт з Москви через Північний полюс до Портланда (США); загинув під час випробування нового типу літака.
ЮННАТІВ – шевченківський
Юний натураліст (скорочено юннат) - учасник дитячого гуртка з вивчення природи і природних наук. Гуртки юннатів - це основна форма організації юннатскому роботи в школах, на станціях юннатів, дворах піонерів і т. п. у період СРСР.
І ще декілька вулиць, які у зв’язку з війною, варто перейменування:
РОСІЙСЬКА – комунарський
ТЕРЕШКОВОЇ – ленінський
НОВОРОСІЙСЬКА – шевченківський
МОСКОВСЬКА – шевченківський
ПІДМОСКОВНА – шевченківський
Источник: 061.ua