Мелитополь потерял еще одного Героя
Мелитополец Владимир Майборода погиб на Пасху.
В Пасху погиб мелитополец, участник "Самообороны Мелитопольщины", а позже военнослужащий "Донбасса", потом 24 ОМБр Владимир Майборода.
Об этом сообщил командир "Самообороны Мелитопольщины" Алексей Булгаков со ссылкой на 24 бригаду.
"Комвзвода Володимир Майборода «Май» загинув на Великдень, віддавши життя за друзів своїх. Кілька днів побратими шукали його; рідні і друзі молилися, сподіваючись побачити живим – і тільки сьогодні (вчера, 15 апреля. - Ю.О.) в цій трагедії була поставлена остання крапка.
Близько 14.00 на КПВВ «Мар’їнка» представики СІМІК передали побратимам тіло їх командира, 50-річного прапорщика ЗСУ Володимира Майбороди. який загинув у день найбільшого християнського свята, перешкодивши ворогу зробити чергову провокацію.
Володимир прийшов захищати Україну з початком війни. Мужній і відважний, він немов магніт притягував до себе таких же відчайдух, разом з якими завжди прикривав найнебезпечніші напрямки, виконував найбільш важкі й відповідальні задачі. Авдіївська промка, шахта «Бутовка», «Орел» - це дуже неповний перелік небезпечних позицій, де взвод Мая самовіддано виконував поставлені перед ним задачі по захисту свого народу.
В неділю 8 квітня Май разом із своїми бійцями перебував у «секреті» на спостережнику поблизу Жованки-Зайцевого. Обачливісь була не зайвою: кілька днів поспіль на цій небезпечній ділянці фронта противник виявляв помітну активність: стягував сили, проводив аеророзвідку за допомогою БПЛА, здійснював провокації серед мирного населення окупованих територій. Напередодні спосерігачі помітили тут підозрілий рух, тож командир взводу вирішив особисто перевірити обстановку.
І він не помилився. Близько 16.00 неподалік себе «Май» помітив противника, який невеликою групою в 4-5 осіб намагався обійти українських військових і застукати їх зненацька в святковий день. Володимир миттєво прийняв єдино можливе рішення: розділитися і атакувати нечисленного ворога з двох боків, посіявши паніку, і знищити наявними вогневими засобами. Двох своїх бійців він відправив в один бік, а сам як найбільш досвідчений вирушив в інший.
І все би вдалося, але… Підступна міна раптово обірвала життя відважного воїна. Пролунало два вибухи; сполохані вороги кинулися втікати. Кілька автоматних черг їм услід від побратимів Мая одразу поклали на землю двох нападників, іншим вдалося втекти. За даними, озвученими противником, в результаті короткого бою втрати ворога склали 2-200 та 3-300.
Але Май не повернувся… До темряви побратими шукали свого командира, ризикуючи собою, оглядали балочки мало не під носом у ворога. Не знайшли… Наступного дня вирушили знов; напоролися на засаду, прийняли бій і змушені були відступити. Весь тиждень бійці взводу Мая та всієї бригади, родичі і волонтери перебували в страшному напруженні, все ще сподіваючись, що командир живий, можливо, поранений чи в полоні. Тож поки одні не припиняли пошуків, інші наполегливо сканували всі перемовини противника в надії отримати хоч якусь інформацію про мужнього воїна.
І лиш 13 квітня противник виклав в інтернет повідомлення про те, що бойовики знайшли в степу коло своїх позицій тіло славного сина України… Згідно з озвученими ним даними, комвзвода підірвався на протипіхотній міні – але, навіть стікаючи кров’ю, досвідчений розвідник зумів відповзти від місця вибуху, замаскувавши свій слід так, що ворог не зміг його знайти. На жаль, не змогли його знайти і побратими… Внаслідок отриманої під час вибуху контузії він, вірогідно, втратив орієнтацію і відповзав в протилежному від своїх окопів напрямку, що теж дуже ускладнило пошуки. Якби там не було – як в житті, так і в смерті командир взвода показав себе мужнім воїном, сильним, відважним, досвідченим, з величезною жагою до життя…
Кілька днів тривали перемовини і лиш сьогодні нарешті вдалося отримати від бойовиків тіло славного командира. До речі, дякуємо всім, хто мав витримку і мовчав в інтернеті про трагедію – це дало можливість швидко і успішно завершити перемовини з бойовиками і отримати тіло Героя без ускладнень. Після проведення судмедекспертизи комвзвода Володимира Майбороду буде поховано на батьківщині (про час і дату повідомимо додатково).
Світла пам’ять тобі, побратиме! Серце крається від болю: яких синів втрачає Україна! Цвіт нації забирає клята московська орда, що напала на нашу землю і знищує наш народ.
Спочивай з миром, друже – за тебе є кому помститися. Твоя смерть не буде марною: кожна крапля твоєї крові впаде на голови ворогів, кожна куля твоїх побратимів забиратиме життя у московських вбивць. Кров за кров, смерть за смерть!
У Героя залишились самотніми дружина і донька, які тепер дуже потребуватимуть уваги і допомоги небайдужих людей. Підтримайте їх, зробіть це заради того, хто віддав життя за ваш мир і спокій"
Редакция "МВ" выражает соболезнования родным и друзьям погибшего. Скорбим вместе с вами.
Вечная слава Героям!