Топ-10: фейки 2018 року
Просмотров: 2342
3 січня 2019 13:54
Рік видався багатим на фейки. Ви могли спокійно їсти свій пончик, поки жахалка про небезпеку дигідрогену монооксиду набирала сотню лайків і ставала популярнішою за ваш акаунт в Instagram. Проте зупинімося на більш апокаліптичних історіях. Хоча б на жахливій грі для дітей «Чорний кінь».
1. Нова смертельна гра. Дітям надсилають чорного коня. Максимальний репост.
Такий допис у межах експерименту опублікувало в себе на фейсбук-сторінці «Телебачення Торонто». Як пояснили пізніше самі творці фейку, вони намагалися перевірити, наскільки швидко неправдива інформація шириться в соціальних мережах. Виявилося — СТРАШНЕ — дуже швидко й легко.
Публікацію, де розповідали про нову «смертельну гру» для дітей під назвою «Чорний кінь» (на кшталт «Синього кита» чи «Момо»), за тиждень поширили сімнадцять тисяч разів. Вона здобула мільйонну аудиторію.
«Схема майже така сама: є так званий куратор, його називають КОНОВОД, який відправляє дітям, які вступили у гру, страшні завдання, останнє з яких: ПІТИ З ДОМУ», — мовилось у тій публікації. І хоча в кінці допису було спростування, результат експерименту його творці описали як «пекло». Детальніше — у відео самого «Телебачення Торонто».
А ми йдемо далі.
2. Кульові блискавки відчувають хвилі страху й можуть атакувати.
Інший експеримент показав, що й журналісти інколи можуть «дати пекла». Інститут розвитку регіональної преси розіслав редакціям ЗМІ фальшивий прес-реліз про небезпеку кульових блискавок. Підписали цей текст неіснуючою Всесвітньою організацією управління океану й атмосфери (NASA). Мета провокації — перевірити, як українські журналісти дотримуються професійних стандартів. Як ви вже здогадалися, дотримуються так собі.
Фальшивку опублікували майже дві сотні ЗМІ, серед яких інформаційні агентства й телеканали, не кажучи вже про півсотні фейсбук-груп. «Обозреватель» навіть встиг підготувати інфографіку на основі фейку. «Одиниці намагалися з'ясувати подробиці», — пише авторка експерименту Альона Романюк. Детальніше про цю медіаістерію читайте тут.
3. Сьогодні Україна вмерла.
І воскресла, коли дізналася, що допис екс-регіонала Юрія Бойка про створення Православної церкви України — фейковий. Звісно, до цього допис устиг набрати сотні репостів. Навіть від журналістів. Цікаво, що народний депутат Юрій Береза навів цей допис як одну з причин, чому він зарядив Бойку кулаком у голову.
«Сегодня самый трагический день в истории Украины — более чем за 340 лет её существования. Сегодня Украина умерла. Ушёл Бог из страны», — так починалась ця бозна-ким вигадана маячня. Деталі кейсу читайте в матеріалі Отара Довженка «Фейковий Бойко як тест на адекватність журналістів».
4. Фейкове вбивство.
І далі знову про воскресіння. Чи можна назвати фейком справу журналіста Аркадія Бабченка — питання. Можливо, краще аферою? Ні, краще вже спецоперацією.
У травні київська поліція повідомила, що Аркадія Бабченка вбито. Вся країна була шокована, друзі й колеги писали дописи співчуття й так далі. Але згодом Бабченко з’явився на брифінгу в СБУ, де спецслужбовці розказали, що це була високоорганізована спецоперація задля запобігання реальним вбивствам. Але не всі були в захваті. Приміром, міжнародні організації дуже обурилися.
«Деякі журналісти кажуть, що я перетнув червону межу, — не я розробник спецоперації, не я вирішував, як все це буде… Друзі мої, коли до вас прийдуть, покажуть вашу фотографію, фотографію організатора злочину, познайомлять із вашим вбивцею і скажуть: “Чувак, чого ти хочеш — вижити чи зберегти етику і мораль своєї професії?” — будь ласка, друзі мої, зберігайте етику, мораль і чистоту. Я вважав за краще вижити», — коментував тоді ситуацію Бабченко. Восени в організації реального замаху зізнався київський бізнесмен Борис Герман. А згодом спікер словацького парламенту, відомий симпатіями до Росії, нагадав, що Україні вірити не можна, бо вона вже розповідала всім про Бабченка.
5. «Второй взрыв произошёл буквально через 20 секунд».
Цей фейк цинічний. У жовтні в окупованій Росією Керчі стався вибух і стрілянина у політехнічному коледжі. Державний канал Росії «Россия 1» у програмі «60 минут» узяв інтерв’ю начебто студентки цього коледжу Аліни Керової. Проте дівчина з таким ім’ям загинула.
Батьки Аліни згодом розказали, що після цього «інтерв’ю» їх змусили повторно проходити процедуру розпізнавання в моргу. «Я не знаю, після [ефіру] чи ні, але пройшов ефір — і протягом півгодини стали дзвонити й говорити, що треба обов'язково ще раз із психологами прийти на впізнання», — казала мати дівчини. Російський телеканал після інциденту з нею не зв’язувався.
6. Розчарований Євромайданом білорус.
Ще одна порція маячні від російського телеканалу. Цього разу відзначився «Первый канал», заборонений в Україні.
«Нічого мені особисто не дав Євромайдан. Ось, подивіться, де ми опинилися. Потрібно було дивитися в майбутнє, а ми в майбутньому залишилися без тепла, з дорогою енергією і не зрозуміло, коли все це закінчиться», — обурювався фейковий українець Кирило Чубенко, який виявився білорусом Віталієм Юрченком. Згодом сам Віталій сказав, що йому «страшенно соромно» і це «ганьба». Тут не посперечаєшся.
Як розповів чоловік, він працював у фірмі, яка на замовлення робить сюжети для телеканалів. Його колеги попросили зіграти незадоволеного українця, що він і зробив. На телеканалі всю вину звалили на стрингерів. Тут можна прочитати про фейк детальніше.
7. Проколювала презервативи заради генофонду.
Вже й забулося, що Чемпіонат світу з футболу був цього року в Росії. Погане швидко забувається. Але запам’ятався феєричний фейк про продавчиню з Нижнього Новгорода, яка проколювала презервативи для покращення генофонду. Зіпсовану продукцію 62-річна Людмила начебто продавала іноземним уболівальникам.
Новину опублікував УНІАН, хоча на перевірку треба було лише декілька хвилин. Першоджерелом інформації був російський сайт фейкових новин «Панорама». В описі цього видання зазначається про його мету. Але кому треба копатися, коли така «гостра тема». І весело ж. (Насправді ні.)
8. Секс в 11 років та подорожник при переломі.
Міністерство охорони здоров’я цього року активно відбивалося від «фейкових реп’яхів». Навіть завели на офіційному сайті рубрику «Антифейк», де публікують детальні спростування неправдивої інформації.
Одним із прикладів були несправжні дописи у фейсбуку в. о. міністра охорони здоров'я України Уляни Супрун. Там була купа нісенітниць: на зламану ногу треба накладати не гіпс, а подорожник; сексом корисно займатися з 11 років; температуру 39 не треба збивати й так далі. «Окрім всього корисного, що нам дають соцмережі, на жаль, вони ще й перенасичені інформаційним сміттям. Або тими, хто на сміття може перетворити будь-що», — казала Уляна Супрун.
9. За крок до легалізації марихуани.
У поширенні ще одного фейку редактори нещодавно самі чесно зізналися. У листопаді медіа опублікували інформацію про те, що «Державна служба з лікарських засобів і контролю за наркотиками видала першу ліцензію компанії C21 на імпорт високоякісного канабідіолу — сировини, екстрактів і концентратів, готових КБС-продуктів». І вже, мовляв, не за горами легалізація марихуани.
Згодом виявилося, що на канабідіол ліцензію компанія не отримувала. А поширена нею інформація щодо вирощування в Україні марихуани — плани на майбутнє. Про це зазначалося у розширеній версії прес-релізу. Але її — розширену версію — ще знайти треба.
10. Frexit і «жовті жилети».
«Жовті жилети» стали справжньою занозою для романтичних пар, які вирішили провести вікенд у Парижі. Але для самих французів це спроба нагадати владі про свої інтереси. Рух «жовтих жилетів» децентралізований і відштовхує від себе всі політичні угрупування. Відсутність чітких вимог стала хорошою передумовою для нового фейку — Офіційного маніфесту «жовтих жилетів».
Інформацію про нього поширили українські сайти й телеканали. Навіть народні депутати репостили текст у соціальних мережах. У цьому «офіційному маніфесті», зокрема, вимагали виходу Франції з ЄС та НАТО. Такий собі Frexit. Видання «Українська правда» вбачає в інформаційному розгоні цього маніфесту російський слід. Деталі тут.
Бонус.
Свою топ-десятку фейків про агресію Росії проти України в морі — ще одна важлива тема 2018-го — зібрав заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін. Там і про «провокацію Порошенка», і про «порушення державного кордону Росії», і про «професійні дії російських прикордонників». Повну версію цього топу читайте тут.
А ще цього року Франція ухвалила закон проти інформаційних маніпуляцій. Він передбачає, зокрема, підвищення відповідальності інтернет-платформ за поширення неправдивих повідомлень, можливість закривати фінансовані іноземними державами пропагандистські ресурси і прискорення розгляду судами справ щодо фейків.
У Малайзії також цього року ухвалили закон про фейкові новини. Навіть встигли за ним засудити громадянина Данії. Той розповідав у своєму ролику на YouTube, що поліції знадобилося п’ятдесят хвилин, щоби приїхати на виклик, тоді як насправді вона приїхала за вісім.
А в Індії месенджер WhatsApp, що належить Facebook, запровадив посаду для боротьби з неправдивими новинами. Там ця платформа стала розсадником дезінформації. Наприклад, у липні розлючений натовп убив п’ятьох найманих працівників на фермі через чутки про те, що вони викрадали дітей. Новим викликом у цьому році також назвали аудіофейки у WhatsApp.
Проте з фальшивою інформацією людство боролося казна-скільки років. Папа Римський Франциск вважає, що перший випадок дезінформації зафіксований у Біблії, коли змій спокушав Єву з'їсти заборонений фрукт. Папа закликав розвивати медіаосвіту, а журналістів просив «захищати новини».
Источник: ms.detector.media
1. Нова смертельна гра. Дітям надсилають чорного коня. Максимальний репост.
Такий допис у межах експерименту опублікувало в себе на фейсбук-сторінці «Телебачення Торонто». Як пояснили пізніше самі творці фейку, вони намагалися перевірити, наскільки швидко неправдива інформація шириться в соціальних мережах. Виявилося — СТРАШНЕ — дуже швидко й легко.
Публікацію, де розповідали про нову «смертельну гру» для дітей під назвою «Чорний кінь» (на кшталт «Синього кита» чи «Момо»), за тиждень поширили сімнадцять тисяч разів. Вона здобула мільйонну аудиторію.
«Схема майже така сама: є так званий куратор, його називають КОНОВОД, який відправляє дітям, які вступили у гру, страшні завдання, останнє з яких: ПІТИ З ДОМУ», — мовилось у тій публікації. І хоча в кінці допису було спростування, результат експерименту його творці описали як «пекло». Детальніше — у відео самого «Телебачення Торонто».
А ми йдемо далі.
2. Кульові блискавки відчувають хвилі страху й можуть атакувати.
Інший експеримент показав, що й журналісти інколи можуть «дати пекла». Інститут розвитку регіональної преси розіслав редакціям ЗМІ фальшивий прес-реліз про небезпеку кульових блискавок. Підписали цей текст неіснуючою Всесвітньою організацією управління океану й атмосфери (NASA). Мета провокації — перевірити, як українські журналісти дотримуються професійних стандартів. Як ви вже здогадалися, дотримуються так собі.
Фальшивку опублікували майже дві сотні ЗМІ, серед яких інформаційні агентства й телеканали, не кажучи вже про півсотні фейсбук-груп. «Обозреватель» навіть встиг підготувати інфографіку на основі фейку. «Одиниці намагалися з'ясувати подробиці», — пише авторка експерименту Альона Романюк. Детальніше про цю медіаістерію читайте тут.
3. Сьогодні Україна вмерла.
І воскресла, коли дізналася, що допис екс-регіонала Юрія Бойка про створення Православної церкви України — фейковий. Звісно, до цього допис устиг набрати сотні репостів. Навіть від журналістів. Цікаво, що народний депутат Юрій Береза навів цей допис як одну з причин, чому він зарядив Бойку кулаком у голову.
«Сегодня самый трагический день в истории Украины — более чем за 340 лет её существования. Сегодня Украина умерла. Ушёл Бог из страны», — так починалась ця бозна-ким вигадана маячня. Деталі кейсу читайте в матеріалі Отара Довженка «Фейковий Бойко як тест на адекватність журналістів».
4. Фейкове вбивство.
І далі знову про воскресіння. Чи можна назвати фейком справу журналіста Аркадія Бабченка — питання. Можливо, краще аферою? Ні, краще вже спецоперацією.
У травні київська поліція повідомила, що Аркадія Бабченка вбито. Вся країна була шокована, друзі й колеги писали дописи співчуття й так далі. Але згодом Бабченко з’явився на брифінгу в СБУ, де спецслужбовці розказали, що це була високоорганізована спецоперація задля запобігання реальним вбивствам. Але не всі були в захваті. Приміром, міжнародні організації дуже обурилися.
«Деякі журналісти кажуть, що я перетнув червону межу, — не я розробник спецоперації, не я вирішував, як все це буде… Друзі мої, коли до вас прийдуть, покажуть вашу фотографію, фотографію організатора злочину, познайомлять із вашим вбивцею і скажуть: “Чувак, чого ти хочеш — вижити чи зберегти етику і мораль своєї професії?” — будь ласка, друзі мої, зберігайте етику, мораль і чистоту. Я вважав за краще вижити», — коментував тоді ситуацію Бабченко. Восени в організації реального замаху зізнався київський бізнесмен Борис Герман. А згодом спікер словацького парламенту, відомий симпатіями до Росії, нагадав, що Україні вірити не можна, бо вона вже розповідала всім про Бабченка.
5. «Второй взрыв произошёл буквально через 20 секунд».
Цей фейк цинічний. У жовтні в окупованій Росією Керчі стався вибух і стрілянина у політехнічному коледжі. Державний канал Росії «Россия 1» у програмі «60 минут» узяв інтерв’ю начебто студентки цього коледжу Аліни Керової. Проте дівчина з таким ім’ям загинула.
Батьки Аліни згодом розказали, що після цього «інтерв’ю» їх змусили повторно проходити процедуру розпізнавання в моргу. «Я не знаю, після [ефіру] чи ні, але пройшов ефір — і протягом півгодини стали дзвонити й говорити, що треба обов'язково ще раз із психологами прийти на впізнання», — казала мати дівчини. Російський телеканал після інциденту з нею не зв’язувався.
6. Розчарований Євромайданом білорус.
Ще одна порція маячні від російського телеканалу. Цього разу відзначився «Первый канал», заборонений в Україні.
«Нічого мені особисто не дав Євромайдан. Ось, подивіться, де ми опинилися. Потрібно було дивитися в майбутнє, а ми в майбутньому залишилися без тепла, з дорогою енергією і не зрозуміло, коли все це закінчиться», — обурювався фейковий українець Кирило Чубенко, який виявився білорусом Віталієм Юрченком. Згодом сам Віталій сказав, що йому «страшенно соромно» і це «ганьба». Тут не посперечаєшся.
Як розповів чоловік, він працював у фірмі, яка на замовлення робить сюжети для телеканалів. Його колеги попросили зіграти незадоволеного українця, що він і зробив. На телеканалі всю вину звалили на стрингерів. Тут можна прочитати про фейк детальніше.
7. Проколювала презервативи заради генофонду.
Вже й забулося, що Чемпіонат світу з футболу був цього року в Росії. Погане швидко забувається. Але запам’ятався феєричний фейк про продавчиню з Нижнього Новгорода, яка проколювала презервативи для покращення генофонду. Зіпсовану продукцію 62-річна Людмила начебто продавала іноземним уболівальникам.
Новину опублікував УНІАН, хоча на перевірку треба було лише декілька хвилин. Першоджерелом інформації був російський сайт фейкових новин «Панорама». В описі цього видання зазначається про його мету. Але кому треба копатися, коли така «гостра тема». І весело ж. (Насправді ні.)
8. Секс в 11 років та подорожник при переломі.
Міністерство охорони здоров’я цього року активно відбивалося від «фейкових реп’яхів». Навіть завели на офіційному сайті рубрику «Антифейк», де публікують детальні спростування неправдивої інформації.
Одним із прикладів були несправжні дописи у фейсбуку в. о. міністра охорони здоров'я України Уляни Супрун. Там була купа нісенітниць: на зламану ногу треба накладати не гіпс, а подорожник; сексом корисно займатися з 11 років; температуру 39 не треба збивати й так далі. «Окрім всього корисного, що нам дають соцмережі, на жаль, вони ще й перенасичені інформаційним сміттям. Або тими, хто на сміття може перетворити будь-що», — казала Уляна Супрун.
9. За крок до легалізації марихуани.
У поширенні ще одного фейку редактори нещодавно самі чесно зізналися. У листопаді медіа опублікували інформацію про те, що «Державна служба з лікарських засобів і контролю за наркотиками видала першу ліцензію компанії C21 на імпорт високоякісного канабідіолу — сировини, екстрактів і концентратів, готових КБС-продуктів». І вже, мовляв, не за горами легалізація марихуани.
Згодом виявилося, що на канабідіол ліцензію компанія не отримувала. А поширена нею інформація щодо вирощування в Україні марихуани — плани на майбутнє. Про це зазначалося у розширеній версії прес-релізу. Але її — розширену версію — ще знайти треба.
10. Frexit і «жовті жилети».
«Жовті жилети» стали справжньою занозою для романтичних пар, які вирішили провести вікенд у Парижі. Але для самих французів це спроба нагадати владі про свої інтереси. Рух «жовтих жилетів» децентралізований і відштовхує від себе всі політичні угрупування. Відсутність чітких вимог стала хорошою передумовою для нового фейку — Офіційного маніфесту «жовтих жилетів».
Інформацію про нього поширили українські сайти й телеканали. Навіть народні депутати репостили текст у соціальних мережах. У цьому «офіційному маніфесті», зокрема, вимагали виходу Франції з ЄС та НАТО. Такий собі Frexit. Видання «Українська правда» вбачає в інформаційному розгоні цього маніфесту російський слід. Деталі тут.
Бонус.
Свою топ-десятку фейків про агресію Росії проти України в морі — ще одна важлива тема 2018-го — зібрав заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін. Там і про «провокацію Порошенка», і про «порушення державного кордону Росії», і про «професійні дії російських прикордонників». Повну версію цього топу читайте тут.
А ще цього року Франція ухвалила закон проти інформаційних маніпуляцій. Він передбачає, зокрема, підвищення відповідальності інтернет-платформ за поширення неправдивих повідомлень, можливість закривати фінансовані іноземними державами пропагандистські ресурси і прискорення розгляду судами справ щодо фейків.
У Малайзії також цього року ухвалили закон про фейкові новини. Навіть встигли за ним засудити громадянина Данії. Той розповідав у своєму ролику на YouTube, що поліції знадобилося п’ятдесят хвилин, щоби приїхати на виклик, тоді як насправді вона приїхала за вісім.
А в Індії месенджер WhatsApp, що належить Facebook, запровадив посаду для боротьби з неправдивими новинами. Там ця платформа стала розсадником дезінформації. Наприклад, у липні розлючений натовп убив п’ятьох найманих працівників на фермі через чутки про те, що вони викрадали дітей. Новим викликом у цьому році також назвали аудіофейки у WhatsApp.
Проте з фальшивою інформацією людство боролося казна-скільки років. Папа Римський Франциск вважає, що перший випадок дезінформації зафіксований у Біблії, коли змій спокушав Єву з'їсти заборонений фрукт. Папа закликав розвивати медіаосвіту, а журналістів просив «захищати новини».
Источник: ms.detector.media