За Україну і проти ворогів. Як телеканали позбавляють кандидатів ідентичності
Просмотров: 1079
15 січня 2019 15:05
До кандидатів на найвищу державну посаду висувають найвищі в державі вимоги.
Урешті, нікого не цікавили «офшори» Володимира Зеленського, поки комік не заявив про свою участь у кампанії. Логічно, що й теленовини, повідомляючи глядачам про балотування кандидатів, мали б якомога глибше копатися в їхньому минулому та планах на майбутнє. Але в реаліях олігархічних каналів ситуація інша: критичне мислення в журналістів зникає, бекґраунд потенційних президентів нікого не цікавить, а вся інформація про їхню стратегію зводиться до пустого піару. Причому претензії щодо змісту останнього варто висувати в першу чергу самим політикам, адже ЗМІ транслюють їхні обіцянки майже без обробки.
Валентин Наливайченко
Третього січня ведуча ICTV Анастасія Мазур переказала таку заяву від кандидата: «Його першочергові цілі — відновлення миру, деокупація території України та боротьба із корупцією. Наливайченко пообіцяв відмовитися від президентського імунітету, також ініціюватиме зняття недоторканності із депутатів і суддів, а ще обіцяє повернути виведені кошти з офшорів, запровадити електронне урядування, демонополізувати економіку, створити нові робочі місця, збільшити витрати на медицину й освіту та розширити права територіальних громад». Автор цього «унікального» переліку завдань - Валентин Наливайченко, екс-керівник СБУ. Це все, що повідомили про біографію висуванця у «Фактах». Ані скільки разів Наливайченко обіймав цю посаду (двічі), ані коли (2006–2010, 2014–2015), журналісти не уточнювали, хоча, погодьтеся, в українських реаліях це важливо. Не згадали на ICTV й про те, що Наливайченко робив інші 47 років свого життя: наприклад, був народним депутатом від «УДАРу» та послом у Білорусі. Взагалі, дипломатичною службою екс-чиновник займався довше, ніж безпековою. Деталей того, як пан Валентин планує йти до своїх цілей, журналісти теж не повідомили, а сам політик розповів: «Найнагальніше завдання — повернути людям безпеку і справедливість». Що це означає на практиці, в потенційного президента теж не поцікавилися.
Зі схожим рівнем критичного мислення підійшли до балотування політика й на «1+1». Ведуча Юлія Бориско повідомила, що кандидат «запевнив: одразу після обрання президентом зніме із себе та інших депутатів недоторканність». Цікаво, як саме, адже у президента немає таких повноважень. Сам Наливайченко заявив, що «підготував нову дієву міжнародну угоду для захисту нашої країни». «Плюси» навіть не уточнили, з ким ця угода: із Росією чи, наприклад, із НАТО? Імовірно, йдеться про США та країни ЄС.
«Інтер» використав інший підхід, тут про Валентина Наливайченка розповідали члени його партії. Керівник секретаріату «Справедливості» Руслан Колєсніков описував жертовність начальника та його «служіння людям». Інший член політсили, Назар Приходько, заявляв, що, на відміну від теперішнього президента, Наливайченко буде ефективно боротися з РФ та відстоювати наші інтереси на міжнародній арені. Пан Приходько вирішив, що саме цих якостей не вистачає керівникові країни, хоча 55 експертів, опитаних фондом «Демократичні ініціативи», назвали зовнішню політику найефективнішою діяльністю Порошенка. Сам Наливайченко обіцяв «одразу після свого обрання президентом забезпечити роботу Антикорупційного суду». Яким чином чи за допомогою яких повноважень — загадка.
Отже, жоден із трьох каналів навіть коротко не описав біографію кандидата. Жоден не озвучив повної назви партії (мабуть, щоб уникнути зайвих посмішок), яка одноголосно висунула Наливайченка у президенти: «Громадсько-політичний рух Валентина Наливайченка “Справедливість”». Але найголовніше — журналісти звели президентські плани політика до переліку банальних, поверхових обіцянок. При тому, що Наливайченко справді має оригінальні ідеї, зокрема, його партія підтримує легалізацію зброї та «жорстку міграційну політику відносно міжнародних мігрантів». Здається, такі речі кажуть глядачам про кандидата значно більше, ніж «повернення людям справедливості».
Андрій Садовий
Про висування Андрія Садового 3 січня піарно повідомили на «1+1» та ICTV. Про плани делегата «Самопомочі» «Факти» розповіли коротше, ніж про «стратегію» Наливайченка, але з тим же рівнем деталізації: «Повернення довіри до влади, боротьба із корупцією та модернізація країни». Сам Садовий далі уточнив, що має на увазі технічну модернізацію, й додав до своєї програми завдання «повернути віру українців у власну країну». Спірне питання, чи ця віра кудись зникала: 55% відчувають надію із приводу майбутнього держави, хоча, з іншого боку, лише 20% вважає, що Україна подолає наявні проблеми в найближчі кілька років. Але найцікавіша фраза в матеріалі — це заява Садового: «Я буду робити все для перемоги». Чомусь журналістам не стало цікаво, що саме має на увазі кандидат.
Плани Андрія Садового на «1+1» теж не радували конкретикою: «Кандидат збирається збільшити видобуток газу, зменшити податки, розвивати науку й високі технології і традиційно побороти корупцію». Тобто журналісти самі іронізують із банальності планів кандидата, але не намагаються зробити нічого, щоб дізнатися в нього про якісь конкретні кроки. Хоча це дуже важливо, адже зменшити податки можна для населення, а можна — для великого бізнесу. Збільшувати видобуток газу можна, допомагаючи олігархам або борючись за прозорий ринок. Усі ці речі хоча б якось описані у програмі Садового, яка є у відкритому доступі. Наприклад, одна з частин «традиційного поборення корупції» — це оцифрування всіх державних послуг, щоби громадянам не доводилося контактувати із потенційно корумпованими чиновниками. Сам політик у сюжеті «ТСН» озвучив ідею щодо пошуку грошей: «В нас у державі є 200 тисяч чиновників. На їхнє утримання в цьому році в бюджеті передбачено 135 мільярдів гривень. Так давайте скоротимо кількість чиновників і 10 мільярдів перекинемо...» По-перше, в порівнянні з іншими країнами кількість українських чиновників буцімто оптимальна. По-друге, чому навіть на планах щодо масового звільнення державних службовців журналісти не роблять жодного акценту й не намагаються розібратися, кого саме Садовий пропонує скоротити?
Ексклюзивні кандидати
Про висування інших політиків у президенти окремі телеканали повідомляли ледь не ексклюзивно. Лише на «1+1» детально розповіли про Володимира Зеленського, на «Інтері» — про Сергія Капліна, на ICTV — про Анатолія Гриценка.
Сюжет «1+1» про Володимира Зеленського 1 січня тривав три хвилини — це найдовший сюжет про кандидата на тижні, хоча комік не має навіть програми. Натомість «ТСН» згадувала попередні жарти й натяки Зеленського щодо президентства, його рейтинги (рейтинги всіх інших кандидатів у цьому тексті згадані канали замовчували), підтримку в соціальних мережах. У добірку коментарів із Фейсбуку, звісно, потрапили лише позитивні оцінки: «Народ вас любит и, конечно, будет за вас голосовать!!!» Від себе «Плюси» додали, що «Зеленський був одним із перших артистів, які від початку російської агресії відмовився від гастролей у країну-агресорку». Про те, що фільми студії й далі заробляли в Росії, а актори «Сватів» відвідували окупований Крим, журналісти чомусь промовчали. Про політичні погляди кандидата телеканал розповів на основі інтерв'ю Зеленського Дмитру Гордону.
Офіційна реєстрація Сергія Капліна стала для «Інтера» темою всього лише хвилинного повідомлення 3 січня. Можливо, така лаконічність пояснюється тим, що «Подробности» й так згадують Капліна по кілька разів щотижня і їм просто немає чого додати. Ведуча розповіла, що «основа його програми — наближення української економіки до європейських стандартів». Нагадаємо, що Каплін — це той самий кандидат, який обіцяє подешевшання газу в чотири рази. А ще у його програмі йдеться, зокрема, про націоналізацію майна «соціально-неефективних власників», вихід із-під впливу МВФ, повернення до державної монополії на спирт. Сам Каплін у матеріалі запевняє, що буде «кандидатом найнезахищеніших верств населення, кандидатом простих людей». Ми не змогли знайти актуальних рейтингів політика, але, судячи з успіхів Соціалістичної партії в жовтні, в Україні десь 0,1% простих людей.
На ICTV 4 січня знову вирішили повідомити глядачам, що «Рідна країна» Миколи Томенка підтримує балотування Анатолія Гриценка на посаду президента. Раніше про їх об’єднання та спільний похід на вибори телеканал уже розповідав 17 грудня. Рівень повідомлення можете оцінити за цитатами ведучої: «Серед завдань партійців — активно пропагувати кандидата Гриценка і записуватися спостерігачами на виборчих дільницях» та «об'єднатись з Анатолієм Гриценком вдалося на принципах не просто підтримки один одного, а за Україну і проти її ворогів». Програму кандидата обіцяли показати в середині січня, а поки що Анатолій Гриценко застеріг партійців від виходу за межі моралі та кримінального кодексу, а Микола Томенко розповів, що команда має хороший людський ресурс, але «немає там фантастичних коштів, великої кількості медіа». На щастя, із останнім їм системно допомагає ICTV.
***
Як ми вже зазначили вище, у порожнечі конкретно цих повідомлень винні політики. Але відповідальність за загальну ситуацію несуть, зокрема, й журналісти. Саме через їхню поверхову подачу обіцянки різних кандидатів звучать для глядачів однаково: Наливайченко та Садовий однаково «поборють корупцію», хоча у їхніх програмах із цього приводу є різні пропозиції. Така проблема можлива тому, що кореспонденти не уточнюють позиції в потенційних президентів особисто й не користуються відкритою інформацією. Ми вже мовчимо про якісь додаткові дані: біографічні факти, рейтинги, оцінки експертів. Подібна відсутність ініціативи з боку медіа негативно позначається й на політичній культурі: висуванці розуміють, що можуть робити акцент на красивих формулюваннях, а не сенсі. І ніхто не поцікавиться в них, як президент може позбавити недоторканності народних депутатів, повернути «віру» в Україну та знизити ціну на газ у чотири рази.
Источник: ms.detector.media
Урешті, нікого не цікавили «офшори» Володимира Зеленського, поки комік не заявив про свою участь у кампанії. Логічно, що й теленовини, повідомляючи глядачам про балотування кандидатів, мали б якомога глибше копатися в їхньому минулому та планах на майбутнє. Але в реаліях олігархічних каналів ситуація інша: критичне мислення в журналістів зникає, бекґраунд потенційних президентів нікого не цікавить, а вся інформація про їхню стратегію зводиться до пустого піару. Причому претензії щодо змісту останнього варто висувати в першу чергу самим політикам, адже ЗМІ транслюють їхні обіцянки майже без обробки.
Валентин Наливайченко
Третього січня ведуча ICTV Анастасія Мазур переказала таку заяву від кандидата: «Його першочергові цілі — відновлення миру, деокупація території України та боротьба із корупцією. Наливайченко пообіцяв відмовитися від президентського імунітету, також ініціюватиме зняття недоторканності із депутатів і суддів, а ще обіцяє повернути виведені кошти з офшорів, запровадити електронне урядування, демонополізувати економіку, створити нові робочі місця, збільшити витрати на медицину й освіту та розширити права територіальних громад». Автор цього «унікального» переліку завдань - Валентин Наливайченко, екс-керівник СБУ. Це все, що повідомили про біографію висуванця у «Фактах». Ані скільки разів Наливайченко обіймав цю посаду (двічі), ані коли (2006–2010, 2014–2015), журналісти не уточнювали, хоча, погодьтеся, в українських реаліях це важливо. Не згадали на ICTV й про те, що Наливайченко робив інші 47 років свого життя: наприклад, був народним депутатом від «УДАРу» та послом у Білорусі. Взагалі, дипломатичною службою екс-чиновник займався довше, ніж безпековою. Деталей того, як пан Валентин планує йти до своїх цілей, журналісти теж не повідомили, а сам політик розповів: «Найнагальніше завдання — повернути людям безпеку і справедливість». Що це означає на практиці, в потенційного президента теж не поцікавилися.
Зі схожим рівнем критичного мислення підійшли до балотування політика й на «1+1». Ведуча Юлія Бориско повідомила, що кандидат «запевнив: одразу після обрання президентом зніме із себе та інших депутатів недоторканність». Цікаво, як саме, адже у президента немає таких повноважень. Сам Наливайченко заявив, що «підготував нову дієву міжнародну угоду для захисту нашої країни». «Плюси» навіть не уточнили, з ким ця угода: із Росією чи, наприклад, із НАТО? Імовірно, йдеться про США та країни ЄС.
«Інтер» використав інший підхід, тут про Валентина Наливайченка розповідали члени його партії. Керівник секретаріату «Справедливості» Руслан Колєсніков описував жертовність начальника та його «служіння людям». Інший член політсили, Назар Приходько, заявляв, що, на відміну від теперішнього президента, Наливайченко буде ефективно боротися з РФ та відстоювати наші інтереси на міжнародній арені. Пан Приходько вирішив, що саме цих якостей не вистачає керівникові країни, хоча 55 експертів, опитаних фондом «Демократичні ініціативи», назвали зовнішню політику найефективнішою діяльністю Порошенка. Сам Наливайченко обіцяв «одразу після свого обрання президентом забезпечити роботу Антикорупційного суду». Яким чином чи за допомогою яких повноважень — загадка.
Отже, жоден із трьох каналів навіть коротко не описав біографію кандидата. Жоден не озвучив повної назви партії (мабуть, щоб уникнути зайвих посмішок), яка одноголосно висунула Наливайченка у президенти: «Громадсько-політичний рух Валентина Наливайченка “Справедливість”». Але найголовніше — журналісти звели президентські плани політика до переліку банальних, поверхових обіцянок. При тому, що Наливайченко справді має оригінальні ідеї, зокрема, його партія підтримує легалізацію зброї та «жорстку міграційну політику відносно міжнародних мігрантів». Здається, такі речі кажуть глядачам про кандидата значно більше, ніж «повернення людям справедливості».
Андрій Садовий
Про висування Андрія Садового 3 січня піарно повідомили на «1+1» та ICTV. Про плани делегата «Самопомочі» «Факти» розповіли коротше, ніж про «стратегію» Наливайченка, але з тим же рівнем деталізації: «Повернення довіри до влади, боротьба із корупцією та модернізація країни». Сам Садовий далі уточнив, що має на увазі технічну модернізацію, й додав до своєї програми завдання «повернути віру українців у власну країну». Спірне питання, чи ця віра кудись зникала: 55% відчувають надію із приводу майбутнього держави, хоча, з іншого боку, лише 20% вважає, що Україна подолає наявні проблеми в найближчі кілька років. Але найцікавіша фраза в матеріалі — це заява Садового: «Я буду робити все для перемоги». Чомусь журналістам не стало цікаво, що саме має на увазі кандидат.
Плани Андрія Садового на «1+1» теж не радували конкретикою: «Кандидат збирається збільшити видобуток газу, зменшити податки, розвивати науку й високі технології і традиційно побороти корупцію». Тобто журналісти самі іронізують із банальності планів кандидата, але не намагаються зробити нічого, щоб дізнатися в нього про якісь конкретні кроки. Хоча це дуже важливо, адже зменшити податки можна для населення, а можна — для великого бізнесу. Збільшувати видобуток газу можна, допомагаючи олігархам або борючись за прозорий ринок. Усі ці речі хоча б якось описані у програмі Садового, яка є у відкритому доступі. Наприклад, одна з частин «традиційного поборення корупції» — це оцифрування всіх державних послуг, щоби громадянам не доводилося контактувати із потенційно корумпованими чиновниками. Сам політик у сюжеті «ТСН» озвучив ідею щодо пошуку грошей: «В нас у державі є 200 тисяч чиновників. На їхнє утримання в цьому році в бюджеті передбачено 135 мільярдів гривень. Так давайте скоротимо кількість чиновників і 10 мільярдів перекинемо...» По-перше, в порівнянні з іншими країнами кількість українських чиновників буцімто оптимальна. По-друге, чому навіть на планах щодо масового звільнення державних службовців журналісти не роблять жодного акценту й не намагаються розібратися, кого саме Садовий пропонує скоротити?
Ексклюзивні кандидати
Про висування інших політиків у президенти окремі телеканали повідомляли ледь не ексклюзивно. Лише на «1+1» детально розповіли про Володимира Зеленського, на «Інтері» — про Сергія Капліна, на ICTV — про Анатолія Гриценка.
Сюжет «1+1» про Володимира Зеленського 1 січня тривав три хвилини — це найдовший сюжет про кандидата на тижні, хоча комік не має навіть програми. Натомість «ТСН» згадувала попередні жарти й натяки Зеленського щодо президентства, його рейтинги (рейтинги всіх інших кандидатів у цьому тексті згадані канали замовчували), підтримку в соціальних мережах. У добірку коментарів із Фейсбуку, звісно, потрапили лише позитивні оцінки: «Народ вас любит и, конечно, будет за вас голосовать!!!» Від себе «Плюси» додали, що «Зеленський був одним із перших артистів, які від початку російської агресії відмовився від гастролей у країну-агресорку». Про те, що фільми студії й далі заробляли в Росії, а актори «Сватів» відвідували окупований Крим, журналісти чомусь промовчали. Про політичні погляди кандидата телеканал розповів на основі інтерв'ю Зеленського Дмитру Гордону.
Офіційна реєстрація Сергія Капліна стала для «Інтера» темою всього лише хвилинного повідомлення 3 січня. Можливо, така лаконічність пояснюється тим, що «Подробности» й так згадують Капліна по кілька разів щотижня і їм просто немає чого додати. Ведуча розповіла, що «основа його програми — наближення української економіки до європейських стандартів». Нагадаємо, що Каплін — це той самий кандидат, який обіцяє подешевшання газу в чотири рази. А ще у його програмі йдеться, зокрема, про націоналізацію майна «соціально-неефективних власників», вихід із-під впливу МВФ, повернення до державної монополії на спирт. Сам Каплін у матеріалі запевняє, що буде «кандидатом найнезахищеніших верств населення, кандидатом простих людей». Ми не змогли знайти актуальних рейтингів політика, але, судячи з успіхів Соціалістичної партії в жовтні, в Україні десь 0,1% простих людей.
На ICTV 4 січня знову вирішили повідомити глядачам, що «Рідна країна» Миколи Томенка підтримує балотування Анатолія Гриценка на посаду президента. Раніше про їх об’єднання та спільний похід на вибори телеканал уже розповідав 17 грудня. Рівень повідомлення можете оцінити за цитатами ведучої: «Серед завдань партійців — активно пропагувати кандидата Гриценка і записуватися спостерігачами на виборчих дільницях» та «об'єднатись з Анатолієм Гриценком вдалося на принципах не просто підтримки один одного, а за Україну і проти її ворогів». Програму кандидата обіцяли показати в середині січня, а поки що Анатолій Гриценко застеріг партійців від виходу за межі моралі та кримінального кодексу, а Микола Томенко розповів, що команда має хороший людський ресурс, але «немає там фантастичних коштів, великої кількості медіа». На щастя, із останнім їм системно допомагає ICTV.
***
Як ми вже зазначили вище, у порожнечі конкретно цих повідомлень винні політики. Але відповідальність за загальну ситуацію несуть, зокрема, й журналісти. Саме через їхню поверхову подачу обіцянки різних кандидатів звучать для глядачів однаково: Наливайченко та Садовий однаково «поборють корупцію», хоча у їхніх програмах із цього приводу є різні пропозиції. Така проблема можлива тому, що кореспонденти не уточнюють позиції в потенційних президентів особисто й не користуються відкритою інформацією. Ми вже мовчимо про якісь додаткові дані: біографічні факти, рейтинги, оцінки експертів. Подібна відсутність ініціативи з боку медіа негативно позначається й на політичній культурі: висуванці розуміють, що можуть робити акцент на красивих формулюваннях, а не сенсі. І ніхто не поцікавиться в них, як президент може позбавити недоторканності народних депутатів, повернути «віру» в Україну та знизити ціну на газ у чотири рази.
Источник: ms.detector.media