Мінеральні добрива, їх види, класифікація та використання у сільському господарстві

Без різних засобів підвищення врожайності, продуктивності і рентабельності вже неможливо уявити сучасне сільське господарство. Земля, яку активно використовують аграрії, з кожним роком втрачає корисні елементи, тому її необхідно підживлювати добривами органічними або мінеральними.

Останні найбільш популярні, бо дешеві, зручні у зберіганні, транспортуванні та прості у використанні. Вони високоефективні та ергономічні, що мінімізує загальні витрати аграрних підприємств та приватних господарств.

Що таке мінеральні добрива?

Мінеральні добрива — це різноманітні штучні неорганічні сполуки, які виробляє хімічна промисловість. Вони містять у собі необхідні елементи живлення вузької спрямованості для рослин і широко застосовуються у сільському господарстві. Це забезпечує високу врожайність шляхом збагачення ґрунту і підживлення рослин та є одним з найефективніших прийомів інтенсивного землеробства.

Переважна більшість мінеральних добрив — універсальні. Вони розроблені для всіх видів ґрунтів і вирощуваних культур, притаманних нашій країні і застосовуються всюди, від угідь величезних агрокомплексів до звичайних кімнатних рослин. Форм, у яких виготовляються добрива, достатньо багато.

Найбільш популярна в аграрієв форма — гранули, також бувають таблетки, порошок, рідина, напіврідина. Важливо обрати оптимальний варіант для кожної ділянки та рослини і дотримуватись інструкції по застосуванню. Якість і об'єм врожаю буде красномовним показником правильності прийнятих рішень.

Види мінеральних добрив

Мінеральні добрива поділяють на два види: прості, в яких тільки один компонент, та комплексні, які складаються з двох та більше компонентів. Найбільш поширені прості добрива — це азотні, калійні або фосфорні, бо вони найбільш сприяють гармонійному та ефективному росту і розвитку рослин. В них різні призначення:

• азотні допомагають в нарощуванні стовбуру та листя, тому їх вносять на початку росту рослин;
• калійні сприяють накопиченню крохмалю і цукру у рослин, стійкості у негоду (заморозки або спека), захищають від різноманітних захворювань, підвищують смакові й естетичні якості та дуже корисні в період підготовки до зими;
• фосфорні вносять в період цвітіння й плодоношення і восени.

В залежності від потреб, можна комбінувати елементи і збільшувати чи зменшувати відсотковий состав того чи іншого інґредієнту. Також важливо слідкувати за станом землі і вирощуваної культури, щоб вчасно виявити можливі проблеми і попередити їх.

Комплексні мінеральні добрива

Комплексні поділяються за кількістю мікроелементів (подвійні, потрійні та більше) і за складом: змішані, складні, складно-змішані. Ця група мінеральних туків вирішуєь безліч проблем: протидіє бур'янам і шкідникам, підвищує якість квітів, значно збільшує врожайність.

Варто відзначити амофос (азотно-фосфорний тук) — гранульований, водорозчинний засіб, в ньому немає хлору та нітратів, дуже корисний для ягідних і овочевих культур. В квітів визиває пишне цвітіння і ріст. Діамофос — це суміш фосфора, азоту і калію з мікроелементами, яке підходить будь яким рослинам і застосовується для боротьби зі шкідниками.

Нітроамофоска (азот, калій, фосфор, сірка) підходить для всіх культур, в глиністу землю додають восени, в піщану — перед оранкою, навесні. Проходить спеціальну обробку, тому не злежується, зберігає сипучі властивості довгий час та не потребує додаткових витрат на просіювання.

Нітрофоска дуже корисна для томатів: збільшує розмір та покращує смак. Огірки захищає від хвороб і різноманітних уражень. Великі аграрні господарства та фермери вносять туки сіялками, а селяни — вручну.

Головні принципи застосування та техніка безпеки

Для кожного добрива є свій індивідуальний спосіб використання, який міститься в інструкції, але є загальні принципи:

• зберігання бажано в вакуумних упаковках;
• заборонено використовувати харчовий посуд та приладдя;
• обов'язкове ретельне дотримування дозування;
• необхідно уникати попадання туків на вегетативні частини рослин;
• сухі можна вносити тільки на добре зволожений ґрунт;
• якщо суміш злежалася, то обов'язково треба її подрібнити та просіяти, хоча це додаткові витрати.

Найбільш практичними вважаються гранульовані добрива, які вносять восени під перекопування. Не варто вважати, що чим більш підживлення буде внесено в ґрунт, тим краще. Надлишок якогось елементу може визвати нестачу іншого, а це шкідливо та небезпечно для рослини і землі.

Вид мінеральних добрив, строки їх внесення і кількість залежать від регіону, клімату, ґрунту, віку рослини і мети підживлення. Якщо дотримуватись інструкції по використанню і ретельно підбирати оптимальні варіанти, то смакові і естетичні якості вирощуваної культури будуть високими, а врожайність — рекордною.

*