Ілона ГРОМЛЮК, ВВС Україна: «Як швидко ми дізнаємось про аварію на ЗАЕС?»

Як взагалі ми можемо дізнатися, що на окупованій Росією АЕС та чи інша аварія? Якщо вона таки буде.

Міністр енергетики Галущенко заявляв, що росіяни відрізали Україну від моніторингу ситуації на станції. Тому в режимі реального часу не можна зафіксувати, який інцидент може там відбутися. Але президент "Енергоатома" Котін сказав, що навіть за таких умов у разі викиду радіації "ми матимемо інформацію за кілька годин".

Що означають ці заяви?  Щоб розібратися, ВВС Україна поспілкувалася з Юлією Балашевською, начальницею відділу аварійної готовності та радіаційного моніторингу Державного науково-технічного центру з ядерної безпеки.

Хто і як зафіксує викид радіації?

Україна оперезана системою спостереження за радіаційною ситуацією. Відповідні пости рівномірно розподілені по країні, а біля потенційних джерел викиду, підприємств на кшталт ЗАЕС, їх більше.

На цих постах вимірюють гамма-фон, тобто випромінювання гамма-променів радіонуклідами у повітрі. За цими детекторами можна спостерігати на онлайн-карті.

Багато українців так зараз і роблять. 5 липня, на піку тривоги щодо ситуації на ЗАЕС, сайт із картою був перезавантажений, розповідає Балашевська.

Дані оновлюють раз на годину, часом раз на добу - залежно від детектора. У разі аварії деякі прилади переведуть в аварійний стан, вони оновлюватимуться щодекілька хвилин.

Крім гамма-фону, є ще активність випадінь, активність поверхневих вод (концентрація радіонуклідів у водоймах) і, що важливо, вимірювання концентрації радіонуклідів у приземному шарі повітря.

За моніторинг радіаційної ситуації загалом відповідає ДСНС. До структури служби входить гідрометеорологічний інститут, що спостерігає за погодою, а також центральна геофізична обсерваторія.

На їхніх сайтах можна побачити, де їхні пости і що там вимірюють. На деяких з них якраз беруть зразки повітря. Значення гамма-фону не завжди інформативні.

Наприклад, у зоні відчуження є своя система моніторингу, яка включає гамма-детектори. Але навіть під час великих пожеж у цій місцевості гамма-фон не надто змінювався.

Однак радіаційна ситуація все ж змінилася - горіла деревина, що мала в собі радіонукліди, і вони виходили в повітря, каже вчена. Тобто активність радіонуклідів у повітрі збільшувалася.

На постах моніторингу спостерігають за повітрям, пильнуючи, чи не збільшується там концентрація радіоактивних речовин. Зростання концентрації не обов'язково може завдати шкоди для здоров'я, каже вчена, але якщо щось змінюється - значить, цьому є причина.

Чи можна пришвидшити реагування?

Ми однозначно зможемо зафіксувати викид, а також зрозуміти, що він іде саме від ЗАЕС. Інше питання, що в умовах окупації ЗАЕС Росією зафіксувати викид вдасться тоді, коли до першого з постів долетить радіоактивна хмара.

Це може означати години після викиду і чи можна пришвидшити реагування? Якби не окупація ЗАЕС, усе мало би відбуватися швидше. Одним зі стовпів системи готовності та реагування на аварії є обмін інформацією, каже вчена.

Аварійна АЕС є учасником цього обміну. І якби в них щось сталося, вони мали би тут же доповісти про це визначеним каналам і розповісти деталі.

Потім експерти тут же почали би оцінювати, до яких наслідків може призвести аварія, через скільки годин можна чекати на викид, що за радіонукліди потраплять у повітря. Вони можуть моделювати потенційне поширення радіоактивного викиду з конкретної АЕС ще до того, коли він стався.

Спочатку фахівці робили би припущення, і в міру того, як працівники АЕС передавали їм усе більше даних, припущення ставали дедалі точнішими.

А тепер уявіть, якщо з цього спілкування випадає АЕС. Тоді інформації з перших рук у фахівців не буде, і вони зможуть робити свої припущення, опираючись на дані детекторів, і тільки після того, коли вже станеться викид.

До того ж, їхні прогнози будуть менш точними. Щоб підстрахуватися, фахівці можуть припустити, що наслідки для людей будуть гірші, ніж вони насправді є.

Наприклад, у декількох областях, тобто великій кількості населення, можуть сказати залишатися вдома, уникати перебування на відкритому повітрі. Хоча, можливо, насправді не всім їм потрібно ховатися.

Справді, за нинішніх умов на ЗАЕС не можна зафіксувати момент, коли почався викид, але зможемо мінімізувати радіаційні наслідки для населення. Окупація ЗАЕС і загроза, яка через це виникає, настільки резонансна, відома і обурює, що навіть попри позицію певних організацій щодо окупації та уникання називати війну війною, наукова спільнота - одностайна, всі їхні знання - до наших послуг.

У деяких країн - зокрема тих, хто має ядерну зброю, виготовляє ядерне паливо - більший штат працівників і більше інструментів моніторингу, вони роблять свої прогнози, аналізи та діляться цією інформацією з українцями.

Україна та світ продовжують спостерігати за ЗАЕС. 6 липня керівник української розвідки Кирило Буданов в інтерв'ю Times сказав, що ризик інциденту з викидом радіоактивних речовин на ЗАЕС "тихенько спадає".

Раніше розвідка повідомляла, що до 5 липня росіяни мали евакуюватися зі станції, а на даху одного з енергоблоків начебто з'явилися предмети, схожі на вибухівку.

Зі скороченнями.