Чи посварить українське зерно Росію з Китаєм?
Росія розірвала угоду про експорт українського зерна, завдавши тим самим шкоди й Пекіну, - своєму найважливішому союзнику в нинішніх реаліях.
Відтоді, як минулого тижня Путін виконав свою загрозу і вийшов із зернової угоди, яка забезпечувала транспорт українського зерна з чорноморських портів, світові ціни на пшеницю зросли на 14%, а на кукурудзу - на 10%.
На Росію й Україну разом припадає близько третини світового експорту пшениці та ячменю, п'ята частина експорту кукурудзи та більша частина експорту соняшникової олії.
Але крок Путіна має не лише гуманітарні, а й політичні наслідки: найбільшим покупцем зерна в рамках зернової угоди є Китай - найважливіший союзник Росії, який з початку війни стає все більш ізольованим на міжнародній арені. КНР закупила майже чверть з 33 мільйонів тонн зерна, поставленого в рамках Чорноморської ініціативи.
Зараз Китай тисне на Росію для відновлення експорту. Але Путін відмовляється. Що це означає для китайсько-російського партнерства? І чи стає Китай серйозним посередником у війні в Україні?
У минулу п'ятницю країни-члени Радбезу ООН різко розкритикували Росію. Серед них був і Китай, який не приєднався до антиросійських санкцій після початку великої війни в Україні.
Заступник постійного представника Китаю при ООН Ген Шуан, заявив: "Китай сподівається, що чорноморська зернова ініціатива й надалі буде збалансована та повністю реалізована".
За його словами, потрібно "підтримати міжнародну продовольчу безпеку і пом'якшити продовольчу кризу, особливо в країнах, що розвиваються".
Але Путін виглядає незворушним та впевненим, у понеділок він заявив, що Росія здатна замістити українське зерно, вказує die Welt.
Про це він написав у статті, опублікованій на сайті Кремля напередодні саміту Росія - Африка в Санкт-Петербурзі.
За його словами, доки ООН не задовольнить вимоги Москви щодо полегшення експорту її сільськогосподарської продукції, вона не змінить свого рішення.
Росіяни не лише вийшли із зернової угоди, але й почали завдавати ударів по портах
Путін також заявив, що експортний коридор втратив своє "гуманітарне значення".
З геополітичної точки зору дії Путіна - дуже ризиковані. Китай досі не приєднався до західних санкцій, як і Туреччина, яка є посередником в угоді про експорт українського зерна Чорним морем.
Натомість Китай збільшив торгівлю з Росією, тоді як Москва ставала все більш ізольованою на міжнародному рівні. І хоча Пекін отримує вигоду від дешевої енергії та продовольства з Росії, він також підтримує свою військову машину. Сі Цзіньпіна, ймовірно, дратує те, що Володимир Путін завдає йому удару в спину. Адже досі Росію називали молодшим партнером Китаю.
За словами експертів, тісна дружба між Сі Цзіньпіном та Володимиром Путіним, про яку вони неодноразово публічно говорили, не є дружбою на рівних. На думку видання, нинішні події свідчать про те, що або вплив Китаю на Росію переоцінили, або Путін вдається до відчайдушних кроків, відштовхуючи своїх партнерів.
"Путін стає для Пекіна "непередбачуваним", оскільки перебуває під сильним тиском через свою невдалу війну проти України", - каже експерт з питань Китаю Олександр Герлах.
Однак малоймовірно, що Китай дистанціюється від Росії, додає він. "Тоді Сі Цзіньпіну доведеться визнати, що він помилявся, підтримуючи Путіна, якого розшукують як воєнного злочинця".
Росія стане для Пекіна скоріше другою Північною Кореєю. Країна "вийшла з-під контролю", але поки вона не становить загрози для Китаю, все може залишатися як є. Однак питання про те, чи залишиться Росія у майбутньому сильним партнером Китаю проти спільного ворога - США, вже не так визначене, як два тижні тому.
Є ще одна причина, через яку керівництво Китаю опинилося у незручному становищі через дії Путіна. Пекіну потрібен імпорт, щоб прогодувати своє величезне населення. Нині Китай страждає від сильної посухи, яка знищує посіви. Жодна країна не імпортує стільки продовольства й сільськогосподарської продукції, як Китай.
Раніше Китай отримував пшеницю й кукурудзу зі США та Австралії. Сьогодні Україна є третім за величиною постачальником зерна. Тепер, коли це джерело вичерпується, Пекіну знову доводиться звертатися до дорожчих постачальників.
"Пекін опинився в позиції прохача", - каже Герлах. Якщо Австралія припинить постачати зерно до КНР, винною за брак продовольства в очах населення виявиться Комуністична партія. А це - катастрофа для Сі, який відповість ще більшими репресіями проти свого народу, резюмує видання.