Жіночий апартеїд і голод. Як “Талібан” вже два роки керує Афганістаном

Минуло два роки відтоді, як до влади в Афганістані прийшли таліби, однак жодна країна світу досі офіційно не визнала їхній уряд.

Спірним питанням залишаються навіть спроби діалогу з "Талібаном", який в багатьох країнах визнали терористичним угрупуванням. Одні вважають, що контакт з талібами допоможе досягти змін. Інші наполягають на тому, що ті ніколи не зміняться і розмовляти з ними немає жодного сенсу.

А поки світ намагається вирішити, як поводитись з новим керівництвом Афганістану, під загрозою опинились права афганських жінок: забороняють навіть салони краси.

Косметологиня Сакіна сидить в погано освітленій кімнаті з щільно прикритими шторами. Поруч із нею пачки олівців для губ й блискучі палітри тіней для повік. Сакіна розмірковує, чому такі жінки, як вона, стали предметом політичного торгу.

"Талібан" тисне на жінок, оскільки хоче у такий спосіб змусити міжнародну спільноту визнати їхню владу", — каже вона, сидячі у своєму новому таємному салоні в Кабулі.

Два тижні тому Сакіна була змушена піти у підпілля після того, як уряд наказав закрити усі жіночі салони краси в країні. Цей указ став останнім в низці нових обмежень на життя й свободу жінок і дівчаток в Афганістані.

Сакіна не знає, який підхід до талібів міг би спрацювати.

"Якщо світ визнає талібів легітимною владою, вони можуть або зняти з нас обмеження, або, навпаки, затягнути ще міцніше", — каже вона.

Таліби наполягають, що такі питання, як права жінок в Афганістані, є суто внутрішньою справою країни, яка не стосується міжнародної спільноти.

"Фокусувати увагу на одному цьому питанні - це просто привід", - стверджує представник "Талібану" Забіулла Муджахид.

Він відповів на запитання ВВС, перебуваючи у місті Кандагар, де мешкає верховний лідер руху Хайбатулла Ахундзада.

Муджахид наполягає, що легітимність нинішнього уряду треба було визнати давно.

"Ми досягли прогресу в окремих сферах, і це питання ми також вирішимо", - запевняє він.

Як вести діалог?

Дилема про те, чи вести діалог з "Талібаном", є каменем спотикання для багатьох груп людей у всьому світі, яким небайдуже майбутнє Афганістану.

Серед них - афганська діаспора, яка втікла з країни й досі не оговталась від потрясіння, коли таліби – вже вдруге – прийшли до влади 15 серпня 2021 року.

"Легко сказати "не розмовляйте". Що ж тоді робити?" - запитує Фатіма Гайлані, одна з чотирьох жінок в афганській команді, що намагалась вести переговори з талібами до того моменту, коли ті захопили владу.

Після падіння останнього уряду вона брала участь у залаштункових спробах налагодити контакт.

"Нам не потрібна ще одна війна", — підкреслює вона, маючи на увазі коментарі колишніх воєначальників, які все ще сподіваються на силове повалення нинішнього режиму.

У міру зростання бідності в Афганістані все більше сімей у Кабулі потребують безплатної продуктової допомоги

Інші представники діаспори, навпаки, закликають посилити тиск на "Талібан", зокрема, за допомогою додаткових санкцій та заборон на перетин кордонів, щоб ізолювати його ще сильніше.

"У чому сенс діалогу?" — запитує Захра Надер, головна редакторка й засновниця Zan Times, видання новин у вигнанні, яке очолюють жінки.

"Вони показали, ким вони є і яке суспільство хочуть збудувати", - додає вона.

Дипломати, які намагаються побудувати діалог, наголошують, що контакт з "Талібаном" не означає визнання його як легітимного уряду. При цьому вони зазначають, що відчутного прогресу поки що досягти не вдалося.

Слабку надію їм дають ознаки невдоволеності (помітні й серед лідерів руху) через найбільш екстремальні укази, нав'язані старіючим ультраконсервативним верховним лідером талібів.

"Якщо ми не виявимо винахідливості й не залучимо до діалогу афганців, які хочуть розмовляти, ми проґавимо цю можливість і дамо повну свободу дій тим, хто хоче, по суті, утримувати більшу частину населення у в'язниці", — каже західний дипломат, який брав участь у недавніх зустрічах з представниками талібів середньої ланки.

"Велика недовіра і навіть зневага"

Джерела повідомляють про нещодавню безпрецедентну зустріч лідера талібів Ахундзади з прем'єр-міністром Катару Мохаммедом бін Абдулрахманом Аль Тані. Вона стала першою зустріччю верховного лідера "Талібану" з іноземною офіційною особою.

Знайомі зі змістом їхніх розмов дипломати кажуть, що під час дискусій підтвердився величезний розрив поглядів сторін щодо освіти й прав жінок. При цьому сторони позначили можливості для порозуміння, додають вони.

"Між сторонами є велика недовіра і навіть зневага. Вони роками воювали одне з одним. "Талібан" вважає, що Захід все ще хоче розбестити їхній народ, а Заходу не подобається політика талібів щодо прав жінок та їхній авторитарний стиль правління", - пояснює Кейт Кларк з незалежної дослідницької організації "Мережа аналітиків з Афганістану", зареєстрованої в Німеччині.

Як зазначає Кларк, між сторонами є фундаментальна різниця у поглядах: "Захід може розглядати визнання уряду як поступку, тоді як таліби вважають, що це їхнє право: дароване Аллахом право керувати країною після того, як вони перемогли наддержаву США і вдруге повернулися до влади".

Зовнішні сили врівноважують свою критику похвалою за прогрес, зокрема у боротьбі з корупцією, завдяки якій прибутки країни збільшились. Крім того, іноземці відзначають деякі зусилля "Талібану" щодо усунення безпекових загроз від угрупування "Ісламська держава".

Західні держави сподіваються, що мусульманські країни та богослови зможуть вплинути на талібів у питаннях їхнього екстремістського тлумачення ісламу, що є спільним предметом побоювань для них усіх.

Але водночас спостерігається й посилення тактики.

Навіть ООН тепер говорить про "гендерний апартеїд". Таліби посилили контроль над жінками настільки, що заборонили їм навіть відвідувати громадські парки, жіночі спортивні зали та салони краси.

Зараз ООН розробляє судову справу проти "Талібану" за фактами злочинів проти людяності.

Наслідки для афганців

Попри те, що світова спільнота надсилає суперечливі сигнали, а між Заходом і сусідами Афганістану періодично спалахують суперечки, у світі спостерігають рідкісне єднання щодо певних "червоних ліній", включно з питанням визнання режиму.

У цьому навіть Росія й Китай солідарні з іншими.

Однак така безвихідь має руйнівні наслідки для простих афганців.

ООН у своєму останньому звіті наголошує, що їхній гуманітарний збір пожертв станом на кінець липня профінансований лише на чверть, оскільки донорів дедалі менше. Тож дедалі більше афганців лягають спати голодними.

За даними ООН, близько 84% афганських сімей зараз позичають гроші тільки для того, щоб купити їжу.

Також є побоювання, що в країні зростає вплив інших радикальних угруповань, таких як "Ісламська держава".

Але уряд "Талібану" малює позитивну картину. Попри відсутність офіційного визнання, його представники - у традиційних тюрбанах і туніках - належать до найчастіше літаючих пасажирів у світі, відвідуючи зустрічі в багатьох столицях.

Виконувач обов'язків міністра закордонних справ Амір Хан Муттаки майже щодня приймає делегації в Кабулі за повним протоколом - з прапорами та офіційними фото в елегантних залах.

Західні посольства в Кабулі залишаються закритими, за винятком невеликого офісу Європейського Союзу та представництва Японії. Триває дискусія про те, чи мають дипломати, які зараз базуються в Катарі, таки переїхати до Кабулу, якщо вони хочуть хоч якось впливати на ситуацію.

У жодній зі столиць світу немає бажання розпочинати ще один кривавий розділ цієї 40-річної війни.

А для лідерів "Талібану" – попри внутрішні розбіжності – основною метою залишається єдність.

Швидких і простих рішень не існує.

"Єдине, що я можу сказати з усією щирістю, це те, що ми по-справжньому страждаємо", - каже косметологиня Сакіна.

"Тим, хто тут не живе, цього, напевно, не зрозуміти, але наш біль дуже сильний".