Олександр АНДРУЩЕНКО: Лист з фронту

Чекай на мене кожну мить,
Повернусь я обов’язково.
Хай твоє серце не тремтить,
Бо не іде про вічність мова.
Пройду крізь пекло без вагань
І долі всупереч залишусь
Живим серед усіх страждань,
І принесу до дому тишу.
Не буде обстрілів, тривог,
Не буде плакати дитина.
До того йду за кроком крок,
Щоб повернутись неодмінно.
 
Чекай щоденно попри все -
Така тяжка у тебе доля.
Я сподіваюсь, пронесе
Повз мене смерть Господня воля.
Коли урвався вже терпець,
І ти не плакати не в змозі,
Відчуй: дітей твоїх отець
Стоїть на рідному порозі.
Іди і двері відчини,
І вдаль дивись, і мрій про краще.

Я вірю вперто, що з війни
Живим повернусь, не інакше.