Українські удари в Криму. Чи стануть вони ключем для успіху контрнаступу

Цього тижня відбулися видовищні українські атаки на Кримський півострів, внаслідок яких уражені російські військові кораблі та ракети.

Оцінка завданих збитків сягає мільярдів доларів і викликає питання: чи готується Україна повернути Крим, який Росія анексувала в 2014 році?

Крим - фортеця для росіян, тому важливо не захоплюватися.

"Стратегія має дві основні мети, — каже Олександр Мусієнко з київського Центру військово-правових досліджень. - Встановити домінування в північно-західному секторі Чорного моря та послабити матеріально-технічні можливості Росії для їхніх оборонних рубежів на півдні, біля Токмака та Мелітополя".

Тобто операції в Криму тривають паралельно з контрнаступом України на півдні. "Вони є взаємозалежними", - каже Мусієнко.

Давайте подивимося на нещодавні успіхи України в Криму.

У середу крилаті ракети великої дальності, які надали Велика Британія та Франція, завдали сильного удару по хваленому Чорноморському флоту Росії у Севастополі, в порту приписки.

На супутникових знімках місця події на ремонтній базі сухого доку Севморзаводу помітно два почорнілих судна.

У п'ятницю міністерство оборони Великої Британії заявило, що великий десантний корабель "Минск" "майже напевно був функціонально знищений".  Поруч із ним один із російських дизель-електричних підводних човнів класу Kilo "Ростов-на-Дону", який використовувався для запуску крилатих ракет "Калібр" на сотні километрів вглиб території України. Він,"ймовірно, зазнав катастрофічних пошкоджень".

Можливо, не менш важливо, що сухі доки - життєво важливі для обслуговування всього Чорноморського флоту - ймовірно, будуть виведені з ладу "на багато місяців", заявили в міністерстві.

У суботу Україна повідомила цікаві подробиці. У повідомленні Сил спеціальних операцій ЗСУ сказано, що спецпризначенці відіграли ключову роль. Вони використали човни та невідомі "підводні засоби доставки", щоб дістатися до берега, а потім використали "спеціальні технічні засоби", які допомогти ідентифікувати судна і здійснити наведення на ціль.

Незабаром після подій у Севастополі, у Криму відбулися ще більш вражаючі вибухи, оскільки Україна знищила одну з найсучасніших російських систем протиповітряної оборони, С-400, приблизно за 64 км на північ від Євпаторії.

Це була ще одна складна операція, під час якої українські військові використали комбінацію безпілотників і ракет українського виробництва "Нептун", щоб заплутати та знищити ключовий компонент російської протиповітряної оборони на Кримському півострові.

Важливе зауваження: спроби Росії застосувати саме цю методику над Києвом загалом провалилися, головним чином завдяки наявності американських ракет-перехоплювачів Patriot.

Таким чином у четвер Україна вдруге, менш ніж за один місяць, знищила зенітно-ракетний комплекс С-400 на півострові.

23 серпня в Оленівці, що на західному краю Тарханкутського півострова, Україні вдалося знищити ще одну пускову установку та розташовану поруч радіолокаційну станцію.

Вважалося, що Росія має в Криму не більше шести пускових установок С-400. Росіяни втратили вже дві.

Але це лише деякі з останніх операцій України.

Під час інших захоплені російські радари на морських газових платформах і, як повідомляють українські спецслужби, використано експериментальні морські безпілотники, щоб атакувати ракетоносець на повітряній подушці біля входу в гавань Севастополя.

Зі своїми авіабазами, концентрацією військ, полігонами та Чорноморським флотом Крим став основною ціллю після повномасштабного вторгнення Росії минулого року.

"У Криму у них ще багато запасів, з артилерійськими снарядами та іншими видами озброєння, - розповідає Мусієнко. - І це основна лінія матеріально-технічного постачання для них".

За ці місяці українські операції стали більш складними: від атаки безпілотників у серпні 2022 року, яка знищила приблизно дев'ять російських літаків на авіабазі в Саках, до комбінованих атак безпілотників і ракет сьогодні.

Мусієнко очікує, що з отриманням більш досконалої зброї Україна розпочне ще більш складні операції.

"Коли ми отримаємо ATACMS (тактичні балістичні ракети) від Сполучених Штатів, я думаю, ми спробуємо використати - в одній атаці - балістичні ракети, крилаті ракети, а також безпілотники", - каже він.

"І це буде серйозною проблемою для системи ППО Росії. Ми спробуємо їх зробити сліпими", - додає він.

Кожна успішна атака, за його словами, полегшує наступну. "Ми розчищаємо шлях, і це стає простіше", - каже він.

Останні повідомлення з Вашингтона свідчать про те, що адміністрація Байдена близька до схвалення надання ракетної системи великої дальності ATACMS після місяців українського лобіювання.

Чи означає щось із цього, що Україна наближається до своєї мети - звільнення Криму?

"Все ближче, але ще багато роботи", — каже капітан ВМС України у відставці Андрій Риженко.

"Нам потрібно звільнити узбережжя Азовського моря та перерізати сухопутний коридор", — каже він, маючи на увазі повільний, виснажливий наступ України на півдні.

А ще є Керченський міст.  Україна вдарила по рятувальному шляху росіян з Криму вже майже рік тому, але російська важка техніка все ще рухається життєво важливою залізницею, цим мостом.

Попри те, що зараз він набагато краще захищений, міст залишається в полі зору Києва. "Коли ми закриємо Кримський міст, для них це буде логістична проблема", — каже Риженко.

Відрізання Криму було б катастрофічним для Росії та дало б бажаний поштовх для важкого наступу України на півдні.

То чи все це є прелюдією до спроб України повернути собі півострів?  Оглядачі тут, у Києві, намагаються не забігати наперед.

"Я думаю, що це може бути підготовка до звільнення Криму, - Мусієнко. - Але я розумію, що на це потрібен час. Те, що ми зараз намагаємося зробити, — це очистити шлях до Криму".

У суботу секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що Україна використовує всі наявні у неї засоби, щоб змусити Росію залишити Крим.

"Схоже, якщо росіяни самі не підуть з Криму, - сказав він в інтерв'ю на радіо, - нам доведеться їх "викурити".

Пол Адамс,  дипломатичний кореспондент, Київ