Як виглядатиме нова версія Європейського Союзу

ЄС починає дискусії про реформи, які потрібні для розширення. Без них ніяк, але поки вони додають невизначеності Україні

Євросоюз готується вийти на новий рівень. Майже на третину розширити склад, відійти від принципу одностайності та змінити свої ключові інституції.

Старт роботі над новою версією ЄС дали лідери блоку на зустрічі у Гранаді. Поки що є конкретика від Німеччини, але відсутній широкий консенсус. Це додає невизначеності й Україні.

"Ми до кінця не знаємо, в який саме ЄС вступимо. Чи будемо ми сидіти за одним столом в ухваленні ключових рішень", – пояснює LIGA.net політолог-міжнародник із Західного інституту у Познані Віктор Савінок.

Як пройшла зустріч лідерів ЄС в іспанській Гранаді, які виклики та пропозиції лунають і що це означає для України – коротко на LIGA.net.

Голова Євроради Шарль Мішель ще у вересні казав, що ЄС та країни-кандидати мають бути готові до розширення у 2030 році. Але ця теза викликає дискусії серед лідерів.

Наприклад, не згоден із точною датою прем’єр Нідерландів Марк Рютте, який йде з посади наступного місяця. Він наполягає, що ключове питання – не коли будуть готові країни-кандидати, а чи будуть вони готові.

"ЄС вже має 27 країн-членів, і якщо до них приєднається ще більше країн, то ухвалення рішень та інші речі стануть ще складнішими", – додав Рютте.

Голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель навпаки наголошує, що все одно потрібна хоча б приблизна дата розширення, "політичний горизонт" – щоб зафіксувати ціль і мобілізувати зусилля.

Зустріч у Гранаді є як раз відправною точкою для стратегічних дискусій, пояснив Мішель. Це важливі дебати, щоб зрозуміти – чого хоче ЄС, які його пріоритети, якою має бути спільна політика Союзу з урахуванням перспективи розширення.

"Розширення означає, що країни-кандидати мають провести реформи. Вони знають, що їм потрібно робити, – переконаний Мішель. – А з нашого боку, з боку ЄС, ми повинні підготуватися. І це вперше за багато років ми маємо дебати на такому високому рівні".

У фінальній декларації зустрічі закріплено, що розширення – це геостратегічна інвестиція в мир, безпеку, стабільність і процвітання. Для цього країни-кандидати повинні активізувати реформи. ЄС паралельно теж має проводити реформи та готувати внутрішню основу для прийняття нових членів.

Процес розширення буде заснований на заслугах (merit based), автоматичного вступу чи коротких шляхів до ЄС не буде, декілька разів попередила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

"Але цей підхід стосується не тільки країн-кандидатів... Ми теж маємо провести домашню роботу та бути готовими привітати (в ЄС. – Ред.) країни-кандидати, коли вони будуть готові", – пояснила вона.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Розширення ЄС – це не лише про Україну, нагадує LIGA.net Александер Дулеба, аналітик Словацької асоціації зовнішньої політики (Братислава).

На порозі Євросоюзу також стоять Молдова, шість країн Західних Балкан. Принаймні формально не відмовляється від шляху до ЄС Грузія. Педалювати ідею євроінтеграції почав і лідер Туреччини Реджеп Ердоган.

"Це нове велике розширення. А Україна – ключова країна, оскільки має, за оцінками, десь 36-37 млн населення, – пояснює словацький аналітик. – Ще мільйони населення – у Західних Балканах. Тому дуже потрібно реформувати інституції ЄС. Нема іншого шляху".

Найбільш конкретним у пропозиціях був канцлер Німеччини Олаф Шольц. Зокрема, він наголошував, що треба відійти від принципу одностайності під час ухвалення рішень.

Ідея Шольца – кваліфікована більшість у голосуваннях щодо зовнішньої політики та оподаткування. Вона покликана виключити ризики від блокування рішень "умовними Угорщинами", каже LIGA.net політолог-міжнародник Віктор Савінок (Західний інститут, Познань).

"Якщо ЄС розшириться до 35 членів зі старими приписами, то треба буде узгоджувати позиції всіх 35 країн у питаннях, в яких досі існує консенсус, – пояснює Савінок. –  Це питання безпекової і зовнішньої політики, податків і прийняття нових членів".

Викликає у Шольца питання і формування Єврокомісії. Зараз кожна країна-член має делегувати хоча б одного комісара – фактично міністра на рівні ЄС. На думку Шольца, Союз не може постійно розширювати Комісію та вигадувати нові міністерства.

Також німецького канцлера турбують проблеми розподілу місць у Європарламенті. Одне з питань розширення – як забезпечити легітимність рішень, коли баланс зсунеться в бік малих країн-членів, зазначає старший аналітик Eropean Policy Centre Фрейзер Кемерон.

"Розширення дозволить фактично створити противагу завдяки Центральній і Східній Європі державам ядра, – пояснює Савінок перестороги Шольца. – Франції та Німеччині, які зараз завдяки великій чисельності населення можуть відповідати за приблизно 45% всього населення ЄС".

Ще один аспект – зміна розподілу бюджету після прийняття нових членів, попереджає Шольц. Це означатиме, що країни, які зараз отримують допомогу від фондів ЄС, повинні будуть вже самі долучатися до допомоги новим членам.

Але все це – пропозиції та зауваження Шольца. Загалом у питаннях довкола процесу розширення ЄС консенсусу поки немає, каже Савінок. Наприклад, напередодні зустрічі в Гранаді франко-німецька експертна робоча група розробила концепт "Європи різних швидкостей".

Він передбачає для розширення ЄС чотири рівні зближення – коли країна залежно від рівня може користуватись частиною вигід, які існують в ЄС, але не мати всіх можливостей повноправного члена. Прем’єр Денис Шмигаль відкинув цю ідею.

Відсутність консенсусу створює певну невизначеність для України, каже Савінок: "Ми до кінця не знаємо, в який саме ЄС вступимо. Чи будемо ми сидіти за одним столом в ухваленні ключових рішень. Чи будемо брати участь в якихось секторальних політиках, можливо, отримувати кошти зі структурних фондів, але не впливати на цілісну картинку в ЄС".

"Будуть складні питання з точки зору структури ЄС. Потрібно буде шукати вигідні компроміси для всіх, – пояснює він. – Це стосується не тільки України, а восьми-дев’яти нових членів. Нема іншого шляху, крім реформування".

Лідери ЄС продовжать обговорювати ці питання у найближчі місяці, а наступного року мають ухвалити Стратегічний порядок денний.

Для України новий крок на треку євроінтеграції має бути вже наприкінці цього року. У грудні ЄС може дати зелене світло на початок переговорів про членство.

Але merit based процес, про який говорить фон дер Ляєн, навряд чи буде швидким. І строки вступу до ЄС залежать не лише від України, підсумовує Савінок.

"Безумовно, ми маємо впровадити реформи, щоб наблизитись до ЄС і посилити нашу стійкість як держави, – каже політолог. – Але це дорога з двома напрямками. І всі країни мають погодитись на членство України. А зараз принаймні одна ще не погоджується – Угорщина Віктора Орбана".