Що необхідно для проведення виборів в Україні?

Попри російське вторгнення, що триває, відомі міжнародні діячі й оглядачі нещодавно запропонували Україні провести президентські та парламентські вибори, регулярний час проведення яких наближається.

Деякі з них стверджують, що Україна має це зробити, навіть попри те, що наразі країна бореться за своє виживання. Ба більше, лунають заклики провести вибори вже навесні 2024 року.

Такі пропозиції викликали певне здивування в політичному середовищі та громадянському суспільстві України. Подібна реакція зумовлена не лише тим, що проведення виборів під час повномасштабної війни суперечило б європейській історії, стандартам, правовим традиціям і, власне, законам України та суспільній думці, а й тим, що дехто вважає, ніби Україна мусить провести вибори "незважаючи ні на що", аби підтвердити свої досягнення у сфері демократії.

На відміну від сусіда Росії, Україна вже довела свою готовність до проведення демократичних виборів задовго до  нинішнього вторгнення, що розпочалося в лютому 2022 року. Навіть попри нагальну потребу рішуче боронитися від російської навали, Україна й далі впевнено йде шляхом впровадження історичних реформ задля осягнення своєї мети, суголосної прагненням суспільства: щонайшвидшого вступу до Європейського Союзу.

Як і в демократичних країнах західного світу, українське законодавство слушно визнає, що під час повномасштабної війни в країні неможливо провести вільні, чесні та безпечні вибори. Усвідомлюючи цей факт, такі цілком демократичні країни, як Франція та Велика Британія, протягом обох світових війн у першій половині ХХ століття відкладали заплановані вибори, та провели їх аж після перемоги. Ті самі переконання спонукали понад 100 українських громадських організацій нещодавно опублікувати заяву проти проведення виборів під час війни.

Вибори, безумовно, мають фундаментальне значення для демократії, і Україна повинна повернутися до свого звичайного циклу проведення виборів, щойно вдасться забезпечити базові умови для проведення вільного, чесного, всеосяжного та безпечного голосування. Однак перш ніж це станеться, потрібно забезпечити дотримання низки передумов, які наразі відсутні.

Основним питанням тут є безпека. Аби Україна провела демократичні та безпечні вибори, всі українці, включно з мільйонами тих, хто внаслідок війни Росії в Україні був вимушено переміщений, і тими, хто наразі воює на фронті, повинні мати можливість у безпечному середовищі брати участь у виборах як кандидати та виборці. Крім того, міжнародним і місцевим спостерігачам варто створити відповідні умови, аби вони мали змогу стежити за виборчим процесом без ризику для свого життя.

Важко уявити, як можна досягти дотримання цих умов за нинішніх обставин, коли майже 20 відсотків території України наразі окуповані Росією, а ще 20 відсотків перебувають у межах безпосередньої досяжності російської артилерії. Цивільне населення по всій країні регулярно тероризують російські військові, котрі постійно наносять удари безпілотниками та ракетами далеко за межами безпосередньої лінії зіткнення. За таких умов неможливо гарантувати виборцям і членам виборчих комісій фізичну безпеку.

Росія впродовж десятиліть цілеспрямовано намагається впливати на українські вибори. Можна очікувати, що в умовах всеосяжної війни агресор надалі докладатиме максимальних зусиль для знищення будь-яких ознак демократії в Україні. Це можуть бути обстріли та атаки, спрямовані на місця проведення агітаційних заходів, на пункти реєстрації виборців, на черги до місць голосування, на органи адміністрування виборів і виборчі дільниці.

Будь-які вибори в Україні під час війни також мають відповідати базовим демократичним стандартам. Аби відбулися демократичні вибори, кандидати та суспільство мають зосередитися на вільній і активній політичній боротьбі, а не на тому, як зберегти своє життя, перебуваючи під щоденними обстрілами. Кандидати та партії повинні мати можливість проводити широку агітацію, залучати кошти, вільно висловлюватися й отримувати рівний доступ до засобів масової інформації.

Наразі в Україні діє воєнний стан, і це є цілком виправданий захід. Водночас демократичні вибори та воєнний стан абсолютно несумісні. 

В умовах воєнного стану демократичні країни можуть та тимчасово обмежують певні права, необхідні для проведення вільних і чесних виборів. Саме тому Венеціанська комісія авторитетно зазначила, що перенесення виборів на період після завершення надзвичайного стану є допустимим і навіть доцільним.

Підсумовуючи, Україна має провести наступні вибори в період, коли держава зможе гарантувати безпеку та дотримання стандартів справжніх демократичних виборів. Водночас Україна може підтвердити свою глибоку відданість принципам демократії, негайно перезапустивши процес реформування виборчої системи – хоча під час нинішньої повномасштабної війни неможливо гарантувати проведення всіх необхідних заходів. 

Україна повинна докласти максимум зусиль, аби ретельно підготувати, законодавчо закріпити та завчасно забезпечити країну та виборців всім необхідним для проведення якнайкращих і найменш конфліктних виборів, що відбудуться після завершення російського вторгнення. Метою всіх цих зусиль мають бути вибори, для проведення яких буде забезпечено добре адміністровану, вільну, чесну, всеосяжну і безпечну конкуренцію, що позитивно вплине на відновлення країни. Потужне та загартоване війною громадянське суспільство України не розраховує на щось інше.

Відданість України принципам демократії не підлягає сумніву. Боротьба українців за свободу та демократичні цінності, які визначають українську націю, триває. Що швидше міжнародна спільнота розширить свою військову та економічну підтримку для перемоги України, то швидше країна зможе провести демократичні вибори на всій території України і для всіх своїх громадян.

Автори: Пітер Ербен – Головний радник Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) і Старший директор IFES в Україні. Гіо Кобахідзе – Заступник директора IFES в Україні.