Моя школа

І будинок мрії мого друга

Телеграм-канал «Новий Мелітополь», що обслуговує окупантів, розповів історію ТЦ "Пасаж". Багато в чому правдиву,
але…

«Будинок був зведений у 19 столітті купцем Христовим. 1915-го він перейшов у володіння сім'ї заможного селянина Костєва. Йог сім'я прожила тут до 1919-го, потім будинок націоналізували.

1925-го в будинку розмістили 5-7-річну трудову школу. З 1945-го – ЗОШ №6 (жіноча). 1965-го приміщення передали початковим
класам СШ №5.

Потім з'явився новий власник - Хасім Меметов. Школу перенесли до колишнього дитсадка на вул. Бейбулатова. Покрокова реконструкція будівлі з повним відновленням автентичності зовнішнього вигляду розтяглася на роки.

Фасад торгового будинку «Пасаж», який розпочав свою роботу наприкінці 1990-х, відповідав своєму первісному проекту. І
сьогодні у «Пасажі» знаходяться різні установи та торгові точки».

Було так, але не зовсім. Наш клас прийшов у СШ№5 у 1967-му і став легендою. У 1977-му з шести мелітопольських медалістів
половина навчалася саме в нашому класі. Цей рекорд навряд чи буде перевершено. А все завдяки тому, що наша перша вчителька
Тетяна Тимофіївна Чернявська виховала нас свободними людьми.

З Хасімом Меметовим ми були знайомі з шкільних років, а подружилися у 1990-х. Він також більш всього цінував свободу,
був патріотом Україна і на дух не виносив майбутнього колаборанта і гауляйтера єбаліка.

А ще він на власні кошти встановив біля Пасажу пам’ятник Володимиру Висоцькому, палким прихильником творчості якого
він був. І який теж понад усе цінував свободу.

А ще він пішов з життя дуже рано. Не витримало серце, яке прагнуло свободи. Вже й операція, бо заміні серця була спланована.
Не встиг…

Так що головне тут – свобода. Яка або є, або ні.

Пам’ятник Висоцькому – перший в Союзі.

Пам’ятник Меметову