Чого потребує Україна майбутнього?

Просмотров: 452
16 жовтня 2023 09:50

Війна довела: якими б цінними не були матеріальні блага, найважливішим з-поміж всього є Людина. З її переживаннями, відчуттями, ідеями і неймовірною силою. Зі здатністю голіруч зупиняти танки, переконувати західні еліти у важливості підтримки України, сплітати кілометри квадратні маскувальних сіток.

Тож, на мою думку, найдужче Україна потребує своїх громадян. Саме вони є та будуть основою ціннісної демократичної держави.  

Яких українців потребує наша країна?

Тих, хто вчиться, мріє і діє!

"Вчитися, мріяти, діяти!" – це одна із натхненних фраз Богдана Гаврилишина – видатного економіста, візіонера, громадського діяча, мецената, співзасновника Давоського форуму, радника кількох Президентів України, автора Декларації відповідальності людини. Ці слова є своєрідним дороговказом для мене і для багатьох, хто знав Богдана Дмитровича. Вони нагадують про масштабні цілі, про віру в себе, про пошук засобів і способів, як цих цілей досягнути.

Задля побудови прогресивної демократичної держави потрібно не лише "закочувати рукави" і працювати. Дуже важливо не забувати мріяти, мріяти буйно, як казав Богдан Дмитрович. А ще постійно навчатися, пробувати і не боятися. 

Тих, хто приймає, надихає, об’єднує

Останнім часом помічаю багато кенселінгу, засуджень, натомість так бракує щирої підтримки, схвалення. У складні часи ми як ніколи потребуємо емпатії, піклування.

В останньому пункті Декларації відповідальності людини йдеться про толерантність і прийняття різноманітності. Богдан Дмитрович часто говорив, що кожен з нас є різним, але цінним, і ми повинні навчитися приймати одне одного.

Уявіть собі поле, на якому є різні квіти – вищі та нижчі; червоні, блакитні, фіолетові… Ти ж не скажеш, що якась із рослин є зайвою. Навіть будяк є корисним в цій екосистемі. Так кожен із нас має своє місце та свою цінність.

Дуже хочеться, щоб в Україні розвивалося середовище, де кожен зможе вільно себе проявляти. Нам, у спільноті Фонду родини Богдана Гаврилишина, важливо, щоб серед талановитих, успішних і натхненних ніхто не почувався "недо-". Я вболіваю за те, щоб в Україні розвивались ціннісні спільноти, щоб ми вчилися прийняттю й толерантності. Щоб кожен мав відчуття великої родини,  де немає комплексів, перешкод для вільного висловлювання та розвитку.

Окрім того, Україна майбутнього потребує такого суспільства, у якому всі активно взаємодіють між собою – громади, представники влади, бізнесу, молодь тощо. Зараз сформувалася також окрема велика соціальна група – військові, ветерани.

Ми повинні навчитися добре чути одне одного та бути відкритими до діалогу, адже лише в єдності та взаємодії наша сила. Я бачу великий потенціал у тому, щоб надавати можливості для обміну думками, ідеями між різними групами,  створювати між ними зв’язки.  

Молодих, запальних і ціннісних

Теперішня молодь справедлива та безкомпромісна. Я помічаю, що сучасні молоді люди мають менше обмежень у своїх головах і більше мріють, порівняно зі старшими поколіннями. Наша молодь не зациклюється на тому, що про неї подумають, не прагне виправдати чиїхось очікувань, а є собою. І це дуже цінно.

Молодь зараз є потужним голосом України за кордоном. Вона організовує мітинги під посольствами, емоційно розповідає своєму оточенню про українські реалії. Молодіжні делегати України до ООН доносять до світових лідерів важливість допомагати Україні. Все це вагомо, і є, фактично, підтримкою української дипломатії!

Неймовірно сумно, що через війну чимало молодих людей були змушені покинути рідні домівки та виїхати за кордон. Проте одразу спадає на думку приклад Богдана Гаврилишина, який теж свого часу був у еміграції і який може бути орієнтиром для сучасної молоді.

Здобувши освіту в Торонтському та Женевському університетах, ставши видатним світовим економістом, Богдан Дмитрович повертався в Україну зі своїми знаннями, контактами.  Він доклав чимало зусиль, щоб Україна була вільною демократичною країною: був радником найвищих осіб держави, створив програми для розвитку молоді, заснував бізнес-школу, залишив значний спадок у вигляді своїх праць та Декларації відповідальності людини. Вірю, що життєва історія Богдана Дмитровича може стати натхненням, прикладом для української молоді як в Україні, так і за кордоном.

Відповідальних 

Згадайте перші дні повномасштабного вторгнення. Українці миттєво згуртувалися та почали діяти. Це підтвердило: наш народ не лише сміливий, але й відповідальний. Люди максимально використовували свої найкращі якості, таланти, соціальні зв’язки. Ми робили це з почуття любові до країни та один до одного. Тому для мене "відповідальність" – це дія, навіть найменша, виконана з любов'ю. 

Я впевнена, що зараз ми можемо не лише привертати увагу світу до України, просити про підтримку, а й ділитися своїм досвідом, поширюючи ті цінності, які сформулював Богдан Гаврилишин у Декларації відповідальності людини, які ми показували на Майдані, під час збройного вторгнення росії і які демонструємо зараз своєю боротьбою. 

Ми перша країна у світі, яка відзначає День відповідальності людини на державному рівні. 19 жовтня – це чергове нагадування нам переосмислити відповідальність як цінність. Як те, що ми робимо кожного дня для кращого особистого, суспільного, державного життя. 

Україна майбутнього – це ми. І країна потребує нас – натхненних, відповідальних, активних, тих, які підтримують одне одного та взаємодіють між собою. Ворог руйнує, а ми зміцнюємося та творимо спільноту вільних українців. Працюймо заради перемоги!

Маріанна Єлейко, Голова Фонду родини Богдана Гаврилишина

Джерело: Українська правда




Похожие новости: