Конфлікт Путіна і генерала Герасимова

Розчарую читачів. Нема такого конфлікту. Я його спеціально вигадав, щоб предметно розповісти про методику ворожої пропаганди.

Тому й навів приклад того, як можна привернути увагу контраверсійним заголовком. Ви ж одразу зацікавилися, хіба не так?

Ось такий прийом маніпуляції свідомістю. Пропагандисти дають заголовок з претензією на сенсаційність. І він спонукає до читання. А у самому тексті, щоб надати йому вигляду правдивого, називають джерело інформації.

Переважно це чиновники, які побажали залишитися анонімами. Або воєнкори з іменами. У другому варіанті не обов’язково мати реальних людей. Достатньо відкрити у соціальній мережі сторінку з назвою, наприклад, «Блог военкора Поребрикова». Відповідно до пропагандистського завдання розмістити там пост, а далі його цитувати.

Російські ідеологічні диверсанти діють не лише активно та зухвало, а й дуже наполегливо. Візьмімо конкретні фейки про конфлікт Володимира Зеленського і Валерія Залужного.

Цю тему мусолять майже стільки ж, скільки триває війна. Тим часом Президент України й головнокомандувач ЗСУ злагоджено співпрацюють. Коли випадає побачити як вони вітаються на офіційних заходах, очевидною стає взаємна симпатія і довіра.

Згадаймо хоча б відеорепортаж з 50-річчя Валерія Залужного. Однак ворожа пропаганда продовжує монотонно капати на масову свідомість брехнею. А якщо вода камінь точить, то мозок тим паче.

На біду, ця підривна акція знаходить відгук всередині України. Бо у чинної влади є не лише зовнішні вороги, а й внутрішні недруги. Їх добре видно у соціальних мережах. Тривалий час йшлося про пересічних юзерів. Але тепер підключаються більш потужні калібри.

Нардеп з фракції «Європейської солідарності» Володимир Ар’єв з посиланням на анонімне «надійне джерело» заявив, що міністр оборони вніс подання про звільнення з посади генерала Залужного. Це бездоказове повідомлення почали тиражувати. Але вже цитуючи самого Ар’єва, що додало твердженню переконливості авторитетом народного обранця.

Міністр оборони Рустем Умєров одразу назвав скандальний пост черговим інформаційним вкидом і додав, що «це нічим не краще того, що роблять російські пропагандисти». А тепер увага!

Поширення неправдивої інформації завжди дає набагато більший ефект, ніж спростування. Бо спростування можуть не побачити, йому можуть не повірити. Тим часом куля фейку котиться далі й приростає обсягом.

Відреагував і Петро Порошенко. Бо ж засвітився його соратник. Лідер партії «Європейська солідарність» закликав до єдності, до дії та до виправлення помилок… А от спростування ми не почули. Тобто, куля покотилася далі.

Врешті сам Ар’єв обізвався вдруге. «Українська правда» навела такі його слова: «Я знімаю попередній пост про подання на ставку щодо звільнення Залужного. Наразі з багатьох інших джерел кажуть, що це не так. Сподіваюсь, що буде чітке повідомлення про те, що ніхто Залужного звільняти не збирається і що всі ці ігри закінчаться».

Тут вже не просто закликаємо до уваги, а загострюємо її. Ар’єв не спростовує свого повідомлення! Він його лише «знімає». Ще й заявляє про очікування «чіткого повідомлення». Дуже виразний зразок маніпуляції. Адже щойно міністр оборони жорстко висловився з цього приводу. Куди вже чіткіше?

Наступний маніпулятивний прийом – сподівання на те, «що всі ці ігри закінчаться». Але ж таке запитання треба адресувати російським спецслужбам. Це їхня гра. У нас їй тільки підігрують.

Втім, не лише у нас. Декілька відомих закордонних видань теж експлуатують цю тему. Не будемо їх називати, пам’ятаючи давню приказку «Не упійманий – не злодій». Бо не раз доводилося почути обурення: «Ніколи не повірю, що журналісти в країнах реальної демократії продаються кремлю!»

Ну, не треба сприймати усе так вульгарно! Зрозуміло, ФСБ не пише офіційного листа з проханням розмістити фейкову статтю і надіслати рахунок для оплати. Але видання працюють з конкретними авторами, які можуть мати свої приховані симпатії. І тексти друкують такі, що звинуватити редакцію в поширенні неправдивої інформації не вдасться.

Врешті, є ще й такий мотив, як прагнення до сенсаційності, бо це підвищує інтерес читачів і нарощує число рекламодавців.

Наостанок про найбільш прикре. Ворожа пропаганда, на жаль, працює результативно. Соціологи дослідили, що число наших співгромадян, які вірять у конфлікт між політичним та військовим керівництвом України, зросло за рік більш як удвічі – з 14 до 32%.

Дорогі читачі, будьте максимально уважними. Не ведіться! Тому, якщо вичитаєте десь, що Володимир Зеленський домовився з Ілоном Маском про тривалу туристичну подорож у космос, бо набридло слухати звинувачення у намірах звільнити з посади генерала Залужного, не поспішайте вірити.

Автор: Станіслав Камінський