У Запоріжжі вперше перейменували вулицю на честь сотенного УПА

Процес декомунізації вулиць, площ та провулків у Запоріжжі триває.

Так, на останній сесії Запорізької міської ради   вулицю Лізи Чайкіної у Заводському районі Запоріжжя перейменували на честь сотника УПА, Героя України Мирослава Симчича. Відповідний проєкт рішення підтримали 37 депутатів .

З ініціативою про перейменування виступив депутат Запорізької міської ради з фракції «Європейська Солідарність» Павло Варванський.

За плечима «Кривоноса» - героїчна оборона Космача, в одному з боїв, у 1945 році, Симчич розгромив каральний полк енкаведистів, який під командуванням Дергачова виселяв кримських татар, - повідомляється у телеграм-каналі обласної організації партії “ЄС”.

«За своє довге життя Мирослав Симчич «Кривоніс» пережив більше 32 років концтаборів, бо свій життєвий шлях він присвятив боротьбі за незалежність України. Після повернення з російського заслання йому заборонили повертатись на захід України – він жив у Запоріжжі, в той час, як Єлизавета Чайкіна - росіянка, секретар райкому комсомолу, і жодного відношення до міста Запоріжжя немає»,- говорить  Павло Варванський.

Примітно, що закон про «декомунізацію» набрав чинності у 2015 року, проте топонім так і лишався незмінним.

Перейменування прокоментував відомий запорізький краєзнавець, гід, журналіст, а нині військовий ЗСУ Роман Акбаш:

«Якщо не помиляюсь, то на мапі Запоріжжя вперше з'явилася вулиця на честь бійця УПА. Вулицю Лізи Чайкіної (яка не мала до нашого міста жодного відношення) депутати міськради перейменували на вулицю Мирослава Симчича. Уродженець Прикарпаття був членом ОУН з 1941 року та бійцем Української Повстанської Армії з 1943-го.

У 1948 році Симчич був заарештований та засуджений на 25 років таборів. У 1963 році був звільнений, але через 5 років знову був засуджений. Вийшов на волю у 1985 році. Усього відбув в ув’язненні 32 роки, 6 місяців і 3 дні.

До речі, Симчич має пряме відношення до Запоріжжя та Заводського району. Після звільнення він жив та працював у Запоріжжі, на Павло-Кічкасі. У західну частину Україну повертатися було заборонено. В нашому місті Симчич одружився з Раїсою Мороз, робітницею металургійного заводу «Запоріжсталь». На останньому працював і сам Мирослав.

В 1994 році переїхав до Коломиї. Був реабілітований у 2017 році, а ще за п'ять років сотенний УПА був нагороджений званням Героя України. Мирослав Васильович пішов у засвіти в січні цього року".