Реформи транспортної галузі: як Україна рухається до ЄС

Які висновки зі звіту Єврокомісії щодо реформування сфери транспорту необхідно зробити Україні.

Не зважаючи на тривалу воєнну агресію РФ проти України, нашій державі вдається впроваджувати реформи, що наближають нас до Європейського Союзу. Вже незабаром ЄС має ухвалити рішення про початок переговорів щодо членства України.

Нещодавно Європейська комісія підготувала перший щорічний звіт для Європейської Ради, що містить оцінки євроінтеграційних реформ України після того як наша держава подала в 2022 році заявку на членство в ЄС, а також - рекомендації подальших кроків, які необхідно зробити Україні.

Загалом Єврокомісія оцінює українські євроінтеграційні реформи досить позитивно, однак швидкість проведення інституційних реформ та узгодження законодавства у транспортному секторі (в порівнянні з іншими галузями) оцінюється як "дуже повільна" та "із обмеженим прогресом", не в останню чергу це пов’язано із повномасштабною війною.

Сфера транспорту надзвичайно важлива для соціально-економічного розвитку держави, проте її ефективному функціонуванню в Україні заважає низка проблем, пов’язаних, зокрема, із неналежним здійсненням державного регулювання, низькою якістю транспортних послуг, неефективним механізмом захисту прав споживачів. 

Це свідчить про нагальну потребу проведення реформ у сфері транспорту, спрямованих на удосконалення механізму державного регулювання, зокрема, його інституційного та функціонального забезпечення.

Держави-члени ЄС мають спільні правила щодо технічних, безпекових і соціальних стандартів, державної допомоги та ринкової лібералізації в галузях автомобільного транспорту, залізниць, внутрішніх водних шляхів, авіації та морського транспорту. 

У зв’язку з цим, відповідно до Угоди про асоціацію, Україні необхідно імплементувати пріоритетні транспортні правила Євросоюзу, що спрямовані на сприяння реструктуризації та модернізації транспортного сектору та поступове наближення до чинних стандартів ЄС.

У цьому контексті транспортний сектор України має поступово ставати більш стійким, безпечним та ефективним. 

У своєму звіті Єврокомісія відзначає, що Україні у наступному році необхідно, зокрема, посилити адміністративну спроможність щодо забезпечення заходів з безпеки дорожнього руху та створити органи інспекції та розслідування на залізничному та внутрішньому водному транспорті, а також - продовжити узгодження та ефективне впровадження законодавства ЄС у сфері залізничного та автомобільного транспорту та створити регуляторний орган для залізничного транспорту.

Відповідно до вимог законодавства Європейського Союзу, державне регулювання залізничного, морського, повітряного транспорту має здійснюватися незалежним регулятором. 

У країнах ЄС державне регулювання у сфері транспорту належить до пріоритетних функцій держав, оскільки створення правових стимулів щодо розвитку транспортної системи є одним з основних резервів підвищення добробуту суспільства та його економічного потенціалу.

Низка директив та регламентів Євросоюзу визначають правові засади державного регулювання у транспортній сфері. Відповідно до вимог Директиви 2001/12/ ЄС Європейського Парламенту та Ради, яка регулює питання розвитку залізниць, мають бути створені регуляторні органи, діяльність яких не повинна суперечити національним положенням, що стосуються конкурентної політики.

Регуляторний орган повинен бути створений відповідно до Директиви 2000/14/ЄC для контролю дотримання правил конкуренції на ринку залізничних перевезень, включаючи залізничні вантажні перевезення.

Положення Директиви 2001/14/ЄС також визначають, що держави-члени ЄС повинні створити регуляторні органи.

Варто зазначити, що заявники мають право скаржитися до регуляторного органу, якщо вони вважають, що їхні права були дискриміновані, або несправедливо обмежені. В свою чергу, регулятивний орган повинен протягом двох місяців з дня отримання усієї інформації розглянути скаргу та вжити заходи для виправлення ситуації в межах своєї компетенції.

Відповідно до вимог Директиви 2012/34/ЄС, держави-члени Євросоюзу повинні забезпечити розмежування управлінських та регуляторних рішень у сфері залізничного транспорту і гарантувати високий ступінь незалежності національних регуляторних органів.

Директива 2016/2370/ЄС визначає правовий статус, склад та порядок створення відповідного органу, який має здійснювати регулювання у сфері транспорту. Держави-члени ЄС повинні на законодавчому рівні забезпечити юридичну відокремленість та функціональну незалежність регуляторного органу від усіх підконтрольних організацій. 

Крім того, члени цього регуляторного органу не повинні брати участь у діяльності або жодним іншим чином не бути пов’язаними з підприємствами чи організаціями, що працюють у сфері транспорту. 

Також, призначення членів регуляторного органу повинно здійснюватися за прозорими та демократичними процедурами, а звільнення – за чіткими підставами та не може застосовуватись як засіб політичного тиску.

Основними повноваженнями регуляторних органів у сфері транспорту держав-членів ЄС є нормативно-правове регулювання, ліцензування, регулювання тарифів та цін, контрольно-наглядові повноваження, накладення санкцій, захист прав споживачів, розгляд скарг, моніторинг ринку.

Необхідно зауважити, що на створенні незалежного Національного регулятора у сфері транспорту для переходу до прозорих практик формування тарифів наголошували експерти НАЗК у своєму нещодавньому дослідженні про корупційні ризики в діяльності АТ "Укрзалізниця". 

Також, представники бізнесу і профільних асоціацій неодноразово наполягали на створенні органу, що має здійснювати державне регулювання в транспортній галузі для уникнення зловживань з неконтрольованою індексацією тарифів "Укрзалізниці".

Тож створення такого незалежного регулятора – в інтересах України, як з точки зору євроінтеграційних процесів, так й для покращення розвитку вільного і інвестиційно привабливого ринку транспортних послуг.

Законодавчі ініціативи щодо утворення регуляторного органу – Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту – з’явилися ще наприкінці 2019 року, коли уряд Олексія Гончарука подав до Верховної Ради відповідний законопроєкт. Щоправда, він був відкликаний вже через декілька місяців. 

На сьогодні у Верховній Раді України зареєстровані декілька проєктів законів, які регламентують створення та функціонування транспортної нацкомісії – це черговий урядовий законопроєкт, який був поданий Кабміном Дениса Шмигаля, а також – декілька альтернативних проєктів, зареєстрованих групами народних депутатів. 

Всі ці законодавчі ініціативи внесені до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України, яка зараз триває. Це дає надію, що вже незабаром незалежний Національний регулятор у сфері транспорту все ж таки з’явиться в Україні, що має забезпечити ефективне державне регулювання діяльності на ринках природних монополій та суміжних ринках у галузі транспорту, зокрема, з питань формування тарифної політики із застосуванням стимулюючих механізмів, контролю за ціноутворенням, недопущенням перехресного субсидування. 

Також, поява Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, збалансує інтереси суб’єктів господарювання (які здійснюють свою діяльність на ринку транспортних послуг) та споживачів цих послуг, сприятиме конкуренції на суміжних ринках.

Крім того, утворення регуляторного органу стане черговим кроком для імплементації українського законодавства до європейських норм, що ще більше наблизить нашу державу до членства у Євросоюзі.

Володимир Крейденко, народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури

Джерело: Економічна правда