Олександр АНДРУЩЕНКО: Грудень і клени

Поетичною строкою 

Вкриває грудень снігом голі клени,

Піклується, щоб не замерзли вщент,

Щоб зберігалися в деревах світлі вени

Допоки сніг не зміниться на дощ.

І вже тоді, як кров, поллються соки

Від коренів до молодих гілок,

Піднімуть клени руки, як пророки:

«Весна іде! Настав для щастя строк!»

Але до цього ще дожити треба,

І в заметіль стояти, і в мороз,

Як милість, промені сприймати з неба

Серед непередбачених загроз.

Попереду часи випробування

Під довгий злого вітру лейтмотив,

Життя і смерті нелегке змагання.

А грудень снігом всі гілки вже вкрив.