Олександр АНДРУЩЕНКО: Весела бджілка

Поетичною строкою 

Висотує печаль погожі дні,

Ні проміня не залишає в небі.

Навколо все у сірій пелені.

Брудним здається навіть білий лебідь.

Та треба йти шляхами майбуття,

Уваги не звертати на негоду,

Вгамовувати мрій серцебиття,

На будь-які часи давати згоду.

І тішитись, що й досі ти не впав,

Що маєш сили рухатись повільно.

На примхи доля, мабуть, ще скупа

І діє ще не зовсім божевільно.

Висмоктує печаль солодкий мед

Із вуликів прихованих, останніх.

Б’є по промінню мрії кулемет,

І сонечко ховається в тумані.

Колись заграє, знаю, у яру

Чаруюча калинова сопілка,

Геть прожене пануючу журу.

І загуде в саду весела бджілка.