Що обіцяв російський генерал азовцям при виході з “Азовсталі”? Нові подробиці
Рік і сім місяців - саме стільки перебувають у полоні більшість азовців, які в травні 2022 року вийшли з “Азовсталі”. У їхнього командира, Дениса Прокопенка, на той момент був лист від російського генерала із гарантіями безпеки. Їм обіцяли звільнення з полону через три-чотири місяці, розповіли ВВС в “Азові”. Чи може цей факт мати значення для розслідування загибелі азовців в Оленівській тюрмі, що перекреслила всі ці гарантії?
За понад рік, що минув, відкрилися нові факти про те, хто саме з вищого керівництва Росії домовлявся про вихід українців з “Азовсталі” й подальший полон. Це російські генерали ГРУ Володимир Алєксєєв та Олександр Зорін. Їх можна бачити на відео з “Азовсталі”, знятому в травні 2022 року.
Захисники Маріуполя залишили територію заводу 16-20 травня 2022-го. Росія підтвердила, що із підземель “Азовсталі” вийшло 2 349 військових. Азовців звідти відвезли до Оленівської колонії № 120 в Донецькій області.
У ніч проти 29 липня 2022 в цій тюрмі сталися вибухи й пожежа в бараку з полоненими бійцями “Азову”. Загинуло щонайменше 54 військових та понад 100 постраждали.
Це сталося попри те, що у командира “Азову” Дениса Прокопенка був лист від російського генерала з гарантіями безпеки для українських військових. Про це, а також про своє перебування в полоні, в інтерв’ю ВВС Україна розповів Костянтин Кожекін, офіцер з роботи з особовим складом “Азову”.
Костянтин Кожекін був в Оленівській колонії, коли там загинули азовці
Лист від генерала ГРУ
Кожекін розповідає, що на листі стояв підпис першого заступника начальника ГРУ Росії генерал-лейтенанта Володимира Алєксєєва.
Лист, де містилася обіцянка їхнього звільнення з полону протягом трьох-чотирьох місяців, у командира “Азову” забрали під час першого допиту.
Кожекін визнає, що не вважав лист реальною гарантією:
“Лист за підписом Володимира Алєксєєва був у нашого командира на момент виходу в полон. Це не було ніякою гарантією, тому що будь-які домовленості російська сторона порушує легко”.
У своїй бригаді Кожекін займається питаннями, пов’язаними з полоном азовців. Серед них - і встановлення істини про події в Оленівській колонії.
Костянтин Кожекін був одним із тих, хто вийшов з “Азовсталі” в травні 2022-го й одразу потрапив до Оленівської тюрми. У ніч, коли там загинули азовці, він був в іншому бараку.
Його обміняли у вересні 2022 року.
Генерал ГРУ Володимир Алєксєєв - на переговорах щодо виходу захисників Маріуполя з "Азовсталі".
Те, які саме гарантії безпеки та від кого отримали українські військові при виході з “Азовсталі”, також може вплинути на перспективи розслідування воєнних злочинів щодо українських військовополонених. Ідеться і про національні суди, і про Міжнародний кримінальний суд, пояснюють юристи-міжнародники.
Рік тому ВВС розслідувала, що могло статися в Оленівській тюрмі. Експерти, свідчення експолонених та інформація з відкритих джерел заперечили російську версію подій.
РФ стверджує, що Україна нібито сама вдарила по своїх полонених з HIMARS. Зробила це, мовляв, для того, щоб ті не свідчили про свої злочини проти цивільних, скоєні за наказом президента Зеленського.
"Стас просив, щоб ми за ним довго не плакали" – наречена вбитого в Оленівці азовця
Українське слідство розглядає версію використання проти полонених азовців термобаричної зброї. Ще одна версія - обстріл з артилерії, але не далекобійної, а менш руйнівної. І українські слідчі, і управління Верховного комісару ООН заявили, що “приліт”, якщо він справді був, стався із сходу на захід, тобто з боку Донецька.
За версією України, саме РФ відповідальна за загибель азовців у бараку тюрми.
Врятувало, що не було тату
Костянтин Кожекін, корінний маріуполець, долучився до “Азову” в перший день великої війни. На момент широкомасштабного російського вторгнення він не був у місті. Але повернувся туди вже під обстрілами, щоб вступити до лав цієї бригади: “Я не мав іншого вибору. Тобто я розумів, що мені треба долучатися. З 2014 року я дуже багато з ними співпрацював. Я завжди казав, що якщо щось розпочинається, я з вами. Мій друг сказав мені, куди прийти 24 лютого”.
У російському полоні Костянтин Кожекін схуд на 23 кілограми: “При виході з полону важив п'ятдесят сім кілограмів при нормальній вазі до вісімдесяти”.
“В полоні я, взагалі, жив одним днем і не думав про якісь там речі. Там було дуже обмежене харчування. На щастя, були книжки, котрі можна було читати. Якось так можна було займати свій час. Фактично я намагався не будувати якихось планів. Я не чекав на обмін. Я просто жив”, - пригадує азовець.
Рідні полонених азовців вийшли на протест 1 серпня 2022 року після нападу на Оленівську колонію
Він відзначає “особливе” ставлення до азовців в Оленівській тюрмі, зокрема, саме з боку представників так званої ДНР: “Коли ми вийшли в полон, наскільки знаю, там прибрали охоронців з “ДНР” і поставили охоронців від Федеральної служби виконання покарань. За рахунок цього було трохи краще... З першого ж дня начальник колонії (Сергій Євсюков - Ред.) нам розповідав, за що нас можуть розстріляти”.
Особливо пильно в полонених азовців перевіряли татуювання. Переважно шукали свастику.
“Коли ми прибули, нас повністю роздягли, обшукали. Тобто це була дуже принизлива і в той же час неприємна процедура. Сказати, що мене особливо катували, я не можу, тому що я не викликав такої великої цікавості. В мене немає татуювань. Вони повністю зафіксували всі татуювання, котрі були у хлопців”, - пригадує Костянтин Кожекін.
“Ще нас заставляли годинами сидіти на картах, стояти в якихось позах. Інших, наскільки я знаю, катували на допитах, коли мали якесь зацікавлення, або не подобалося татуювання, або людина була в якомусь підрозділі, котрий їх зацікавив. Ну ось там застосовували тортури”, - розповідає азовець.
Чому немає обмінів?
Костянтин Кожекін розповідає, що після вибухів в Оленівській тюрмі думав, що інших полонених азовців можуть стратити.
“Було відчуття того, що ми, взагалі, не контролюємо ситуацію, що з нами може статись все, що завгодно. Особливо після теракту в Оленівці, коли фактично були страчені наші побратими”, - розповів азовець.
Понад 700 азовців залишаються в полоні. Загалом Росія утримує у полоні 3 574 українських військових. Такі дані наводить міністерство реінтеграції України.
Від початку повномасштабного вторгнення, за даними уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, в рамках офіційних обмінів вдалося повернути 2 598 військовослужбовців.
Втім, уже понад чотири місяці не відбувалося жодних великих обмінів полоненими.
Великий обмін полоненими у вересні 2022 року відбувся за посередництва Туреччини
“Це залежить не від нас. Я знаю, що і ГУР, зі свого боку, і всі причетні служби роблять усе можливе для обмінів, але кожного разу вони зриваються російською стороною”, - каже Костянтин Кожекін.
“Ми зі свого боку можемо тільки збільшувати обмінний фонд”, - каже офіцер.
Втім, негласні й неофіційні обміни полоненими впродовж останніх місяців таки відбувалися. Про це в інтерв’ю Associated Press заявив український президент Володимир Зеленський.
“Дуже часто ми обмінюємо (військовополонених - Ред.) не так гучно, не так публічно. Скажу відверто — міняємо прямо на полі бою. Коли в нас десять їхніх полонених, а в них є кілька наших хлопців, — ми міняємо. По-різному буває”, — розповів президент.
На думку української влади, Росія зриває обміни полоненими, щоб створювати додаткове напруження в Україні.
"РФ, на мій погляд, станом на зараз прийняла для себе нову стратегію - не повертати практично нікого. Паралельно вони виходять на зв'язок із родичами, як цивільних заручників, так і військовополонених, і намагаються їм розказати, що вони готові повернути всіх і що насправді це Україна нібито не хоче забирати", - заявив на початку грудня український омбудсмен Дмитро Лубінець.