Казкова краса: у Запоріжжі відкрили каток з видом на Хортицю

У Запоріжжі  нова локація для катання на ковзанах знаходиться у зоні відпочинку.

Каток «Полюс-Айс» на території спортивно-розважального комплексу «Pool and Beach» працює вже тиждень і кількість бажаючих покататися на льодовому майданчику просто неба щодня збільшується.

Сьогодні ввечері їх було дуже багато! По-перше, вихідний, а, по-друге, тут було неймовірно гарно і навіть казково - падав сніжок, який у різнокольорових вогниках ілюмінації переливався усіма барвами.

Раніше такий каток монтували на площі Фестивальній і особливо вечорами він мав популярність у запоріжців і гостей міста.

Атмосфера там була  чарівна — поруч новорічна ялинка, прикрашена іграшками, яскрава ілюмінація. У цьому році каток “переїхав” з центру у більш мальовниче місце - на берег Дніпра. Якщо влітку безперечним магнітом для відпочивальників був басейн на території комплексу, то взимку ним став каток. До речі, він єдиний у Запоріжжі просто неба — ще два працюють, накриті шатрами.

Місце дуже гарне, особливо казково воно виглядає, коли включається ілюмінація: тут світиться не тільки каток, а й дерева біля нього, вогнями переливається новорічна красуня-ялинка.

Між іншим, можна приходити не лише кататися на ковзанах, а й просто відпочити — попити кави чи глінтвейну, які можна замовити у зоні фудкорту, покататися на гойдалках, зрештою тут гарно спостерігати за красивим заходом сонця.

- Ідея будівництва катка з’явилася у власників цього комплексу, а ідейним натхненником проєкту стала організаторка заходів Ксенія Явір, - розповідає представник ООО "Фірма "Полюс-Айс" Євген. - Влітку це була дуже популярна локація і власники комплексу вирішили вдихнути в неї життя і взимку — за допомогою катка. У середині осені нас запросили сюди втілити цю ідею.

Як зазначає Євген, у нього були певні сумніви — чи варто відкривати каток, коли зовсім поруч йде війна.

- Для багатьох людей, які втратили близьких, свят не існує, - ділиться підприємець. - У мене брат на фронті, у дружини брат повернувся з пораненням, комісований. І ми вирішили порадитися з військовими — чи варто робити цей каток. І брат мій, і хлопці, з якими спілкуюся і які воюють, вони всі підтримали цю ідею. Вони казали: “За що ми ще боронимо країну як не за те, щоб наші діти мали свято?”.

Зваживши усі “плюси” та “мінуси”, ми вирішили реалізувати цей проєкт. Монтували каток три тижні. Погода, з одного боку, не радувала, а з іншого — дощі допомогли швидше наморозити майданчик. Вони пішли, коли ми включили холодильну установку. Вода, можна сказати, очищена, дистильована.

На Фестивальній монтувати було простіше, там рівний майданчик. Тут був великий перепад висоти, його вирівнювали, робили підпірну стінку. У результаті отримали рівний майданчик, який і влітку можна буде використовувати.

Зрозуміло, що на катку немає нестримних веселощів, як у нічних клубах — тут просто атмосфера, у якій людина може отримати психологічне розвантаження. Люди приходять сім’ями, з дітьми, насолоджуються моментом тиші, спокою, відключаються від новин і просто відпочивають.

Я вважаю, що рішення було правильним. Так, ця локація льодового катка нова для Запоріжжя, багато про неї ще не знають, але, на мій погляд, вона дуже вдала за своїм місцем розташування. Вдень відкривається прекрасний вид на Хортицю, це ж єдиний каток з видом на наш легендарний острів!

До речі, ми помітили, що люди, які приходять на каток, обов’язково йдуть до води. З цієї сторони Дніпро не дуже відійшов від берега, приблизно на 12 метрів, тобто берегова лінія збереглася.

Євген зазначає, що перший сезон, він пробний, покаже: якщо каток стане популярним у запоріжців та гостей міста, то цю зимову локацію і далі будуть розвивати.

- Ідей багато. Одна з них — поставити, як у Буковелі, спеціальну “пушку” і зробити цю територію сніжною. Тому що останніми роками для Запоріжжя сніг — це щось з розряду дива-дивного.

У парковій зоні хотілося б зробити каток по типу Віденського, тобто щоб окрім основного поля, відпочивальники могли кататися парковими доріжками, це ідея на наступний рік. Дасть Бог, війна закінчиться, настане мир, а каток тут “приживеться”, то будемо розвивати цю локацію, - розповів Євген.

Якщо порівнювати з катком на площі Фестивальній, то цей каток по довжині такий же — 43,5 м, а от по ширині він трохи вужчий, через особливості місцевого рельєфу — 16,5 м (на площі був на 3 м ширше). “Відмінність тільки в цьому”, - запевняє Євген.

З головним завданням — змонтувати і відкрити каток фірма впоралася. Тепер будуть розвивати цю локацію у плані декору — до Нового року тут з’явиться ще більше ілюмінації та фотозон. До речі, одна вже має неймовірну популярність.

Ми і самі не очікували. Поставили лавочку з аркою, прикрасили красивою гірляндою. Там парочки фотографуються, обнімаються. Свого роду “лавка кохання, - розповідає співбесідник.

- Євгене, чи вистачить ковзанів для усіх бажаючих?

- В наявності є 450 пар, від 26 до 48 розміру. У нас вже був курйозний випадок. Прийшов хлопець і попросив 50 розмір. У нас таких ковзанів немає. А він так хотів покататися, що попросив дати поміряти 48-го розміру. Але нога не влізла і він навіть трохи засмутився.

- Яка у вас у цьому сезоні цінова політика?

- Квиток для дорослих у будній день коштує 200 грн, для дітей — 150 грн, у вихідні дні 250 і 200 відповідно. Ціни намагаємося тримати, не зважаючи на те, що тарифи на електроенергію значно підвищилися. На жаль, нам не надають пільги на електроенергію, а каток — це дуже енергозатратний об’єкт. А треба ж ще і персоналу достойну зарплату платити, і бензин купувати для машини, яка чистить лід.

Хочу підкреслити, що зараз діє безліміт. Тобто людина купує квиток і може кататися хоч з відкриття і до закриття катка. Можна також перевдягтися, піти поїсти і знову повернутися. Коли людей стане більше, тоді, напевне, будемо вводити катання по годинах. Хоча, може, безліміт і залишиться. Подивимось.

Визначені і пільгові категорії, для яких квиток коштує на 50 грн дешевше основного тарифу. Це, зокрема, внутрішньо переміщені особи, студенти, діти до 14 років тощо. Пільга надається при пред’явленні відповідних документів.

Хочу зазначити, що ми проводимо соціальні акції. Так, безкоштовно вже каталися 60 вихованців спортивного інтернату, 26 грудня чекаємо дітей, яких привезе один з благодійних фондів. Якщо є бажаючі влаштувати свято для дітей — ми йдемо назустріч.

- На території комплексу, бачу, побудували тюбінгову гірку, яка також користувалася популярністю і у відвідувачів вашого катка на Фестивальній.

- Так. Але вона тут довша, ніж була на площі. На Фестивальній довжина гірки для спуску на тюбінгах складала 44 метри, а тут буде понад 50. Стартова площадка вище, ухил краще, сам рельєф допомагає. Ну і краєвид прекрасний! 4 спуски коштуватимуть 100 грн.

- Останнім часом у Запоріжжі почастішали повітряні тривоги...

- У разі оголошення повітряної тривоги, ми повідомляємо про це відвідувачам через динамік і рекомендуємо перейти в найближче укриття, вказуючи його адресу. На території комплексу є приміщення бару між двома басейнами, де також можна укритися.

Цікава історія. Під час війни будував у Львові льодову арену

У перший день широкомасштабного вторгнення Євген повинен був летіти у Львів підписувати договір на будівництво льодової арени на території нового 5-зіркового готельного комплексу Emily Resort.

Каток на Фестивальній вже завершив свою роботу, 22 лютого, як згадує Євген, вони виключили холодильник і готувалися до демонтажу.

“Фактично демонтаж вже проходив під звуки сирени. А за пів року до цього у Львові почалася реалізація проєкту “Льодова арена”. Я виграв тендер і займався опрацюванням питань будівництва. 24 лютого 2022 року мені потрібно було бути у Львові підписувати договір.

За два дні до поїздки вирішував, їхати автомобілем чи летіти з пересадкою у Києві. Вирішив летіти літаком, планував за день управитися. Купив квиток на 24 лютого. Прокинувся по будильнику, щоб вчасно потрапити в аеропорт і вилетіти рейсом на Київ, а вже звідти — у Львів.

А тут мені телефонують друзі з Харкова і кажуть, що їх сильно бомблять. В Запоріжжі ще вибухів не було. Я ще засумнівався — думаю, може це в Харкові щось коїться. І ми поїхали в аеропорт. Звичайно, нас розвернули.

Але через два тижні львів’яни почали дзвонити: ”Хазяїн затвердив, льодова арена буде будуватися”. Мені сказали, щоб приїздив з усіма, кого не можу покинути у Запоріжжі. І в кінці квітня я поїхав з сім’єю, з батьками і нашими котиками у Львів. Нам знайшли дім, поселили.

Потихеньку цю арену будували. Локація там дуже цікава. Emily Hotel оточений неймовірним природним ландшафтом та кришталевим озером, має великий простір для літнього та зимового релаксу. Це “міні-Буковель” - є лижний спуск, каток, місткістю до 150-ти осіб на льодовій арені, тюбінгова велика гірка”, - розповідає Євген.

Каток відкрили 25 листопада минулого року. І перший сезон запоріжці його обслуговували. Львів рідним для Євгена, за його словами, за той час, що вони там мешкали, так і не став. Вони з дружиною трохи ще подорожував різними країнами. А через півтора року повернулися до Запоріжжя.

“Коли ми повернулися, наче якийсь тягар з душі спав. Тут усе рідне. Я відчув, наскільки мені дороге наше місто”, - каже Євген.

Фото автора і Сергія Личкатого