Неприйнятний для Китаю кандидат перемагає на Тайвані. Чи буде війна?

Опозиція Тайваню визнала поразку на президентських виборах в суботу. Підрахунок голосів ще триває, але відрив лідера перегонів, кандидата від правлячої партії Лая Цінде, вже недосяжно великий.

64-річний Лай Цінде, який представляє правлячу Демократичну прогресивну партію, був фаворитом із самого початку. Влада материкового Китаю називає його сепаратистом.

Він виступає за скорочення економічної залежності острова від Пекіна та зближення зі США.

Його головний опонент – кандидат від опозиційної партії Гоміньдан Хоу Юї, навпаки, прихильник зближення з материковим Китаєм.

За проміжними даними підрахунку голосів Цінде набирає 42%, Хоу — 34%.

Кореспондент ВВС Руперт Уінгфілд-Хейз передає з Тайбея, що Центральна виборча комісія з якоїсь причини працює повільніше, ніж очікувалося.

Перевага Цінде - очікуваний результат, хоча різні передвиборчі опитування прогнозували напружені змагання.

Офіційні підсумки оголосять за кілька днів.

Проте повідомляється, що тисячі прихильників Лая Цінде вже святкують перемогу біля штаб-квартири Демократичної прогресивної партії.

"Фортеця Тайвань": як США тишком озброюють до зубів країну, яку вони не визнають

За виборами на Тайвані спостерігає весь світ, оскільки Пекін погрожує острову війною у разі, якщо за їхніми підсумками тайванці захочуть оголосити про формальну незалежність від Китаю.

Напередодні виборів китайські збройні сили значно підвищили активність навколо Тайваню.

Тайванське Міністерство оборони заявляє, що у повітрі навколо острова курсують вісім китайських військових літаків, один з яких порушив повітряний простір незадовго до відкриття виборчих дільниць.

Також у суботній заяві Міноборони Тайваню йдеться, що шість китайських військових кораблів взяли острів у кільце.

"Збройні сили [Тайваню] стежать за ситуацією. Бойовим повітряним патрулям, кораблям ВМФ та наземним ракетним системам доручено реагувати на ворожі дії у разі потреби", - заявило військове відомство Тайваню.

Раніше США неодноразово заявляли, що втрутяться у ситуацію в регіоні у разі військової агресії з боку Пекіна.

Баланс між свободою та миром

Китай вважає Тайвань своєю провінцією, що відкололася, а Тайвань називає себе незалежною державою. Там є власна конституція, армія та обраний уряд.

Незалежність Тайваню визнає низка держав.

При цьому і КНР, і Тайвань офіційно вважають себе одним великим Китаєм.

Тайвань допускає об'єднання з материковим Китаєм, але не під керівництвом китайської Компартії, а на умовах збереження статус-кво - формально разом, фактично нарізно.

Згідно з опитуваннями, понад 90% тайванців не бажають негайного об'єднання. Але й оголошення незалежності більшість на Тайвані теж не хоче, оскільки цей крок неминуче спричинить війну з Китаєм.

У суботу багато хто на виборчих дільницях говорив у коментарях західній пресі, що прийшли голосувати за свободу для себе та своїх дітей.

Чи буде війна?

З 2016 року островом керує Демократична прогресивна партія (ДПП), яка виступає за подальшу "тайванізацію": де-факто незалежність Тайваню, розвиток національної ідентичності на противагу ідеям про приналежність до китайської нації.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну були припущення, що успіх російських військ може надихнути Китай спробувати встановити контроль над Тайванем, де зосереджене важливе для Заходу виробництво мікрочипів.

Тому вибори 13 січня називають доленосними.

На думку дослідниці Національного інституту стратегічних досліджень Аліни Гриценко, хто б не став переможцем, навряд чи варто очікувати проголошення незалежності, що спровокує на жорсткі дії Пекін.

"На проголошення незалежності Китай може відреагувати і не воєнним шляхом, а блокадою, "карантином". А Тайвань на 97% залежить від імпорту енергоносіїв, який йде через Південно-Китайське море, заблокувати імпорт і зупинити тайваньську економіку Китаю буде нескладно, а Тайваню запасів енергоносіїв вистачить на 90 днів", - пояснює дослідниця.

Тому навіть Демократична прогресивна партія знизила градус риторики щодо незалежності, політикам не хочеться перевіряти, чим може закінчитися ескалація.

"Враження, що зараз всі зацікавлені у збереженні статус-кво", - зазначає Гриценко. Тож вірогідність спалаху в Східній Азії конфлікту, який відверне увагу від ситуації в Україні, цього року є малоймовірною.

Окрім того, для тайванців віком до 40 років найважливішою темою зараз є навіть не національна безпека та відносини з Пекіном, а економічний розвиток та зайнятість. Подорожчання вартості життя, висока орендна плата за житло та рівень молодіжного безробіття можуть позначитися на результатах виборів.

З іншого боку, зростає кількість тайванців, які сприймають себе як окрему від китайців націю, і інтегрувати Тайвань до складу Китаю як Гонконг не вийде, вважає Аліна Гриценко. Тож у довгостроковій перспективі тайваньське питання все ще буде на порядку денному.

"Китай не може дати Тайваню свободу дій, яка дозволить йому, наприклад, облаштувати американську військову базу", - пояснює Гриценко.

Тайвань та китайська цензура

За виборами в Тайвані слідкує не лише офіційний Пекін, а й пересічні китайці.

Хештег "Вибори в Тайвані" лідирував вранці в суботу в трендах китайської соцмережі Weibo.

Однак китайська інтернет-цензура спрацювала швидко і видалила хештег, після чого пости про вибори практично зникли з пошуку.

При цьому коментувати старі повідомлення все ще можна.

Багато коментаторів дотримуються лінії китайської влади і виступають проти можливої незалежності Тайваню.

"Батьківщина має бути єдиною і буде єдиною", - написав один із користувачів, який отримав понад 700 лайків під своїм постом.

Але є й інші думки.

"Чому ми не маємо виборів, я теж хочу голосувати", — запитує один із користувачів.

"Чому у нас тут на материку немає такої моделі? Я ніколи не бачив жодної виборчої дільниці і тільки з новин дізнаюся, кого у нас призначили чиновниками, а я навіть не знаю, хто вони", — йдеться в іншому пості, який отримав велике охоплення в соцмережі.