Що почитати: 5 нових книжок для душевного відпочинку
Душевний комфорт під час війни – не остання психологічна зброя в період важких випробувань.
Читаючи книжки, ми доводимо, що не зламалися і тримаємо оборону нехай і в культурному, але такому важливому щоденному житті. А гарний душевний стан і міцне моральне здоров’я автори цих книжок – із добірки Ігоря Бондаря-Терещенка – гарантують.
Тейлор Дженкінс Рід. Сім чоловіків Евелін Г’юґо. – К.: Artbooks, 2023
Цей роман написаний у вишуканій манері гламурної культури, яка, безперечно, пасує до розмови про легендарні часи і не менш уславлених жінок. "Зайдеш до мене? – розпочинається театралізоване дійство. – Я роззираюся на сусідні столи, тоді знову дивлюся на Френкі, намагаючись зрозуміти, до кого вона звертається. – Це ви мені? – перепитую. Френкі ось-ось урветься терпець. – Так, Монік, тобі. Саме тому я й сказала: "Монік, зайдеш до мене?" – Вибачте, недочула. Френкі розвертається. Я хапаю блокнот і йду за нею. У Френкі є щось незвичайне. Важко сказати, що вона відповідає традиційним стандартам краси – у неї грубі риси обличчя, широко посаджені очі. Проте від неї не можливо відвести погляд. Ви будете дивитися і захоплюватися. Френкі – одна з причин, чому я влаштувалася сюди". Тож за сюжетом Евелін Г’юґо, в минулому голлівудська ікона кіно, нарешті готова пролити світло на своє гламурне і скандальне життя. Але коли задля цієї мети вона обирає нікому невідому репортерку з журналу Монік Грант, це дивує всіх, а найбільше – саму Монік. Чому вона? Чому зараз? Сповнена рішучості використати цю можливість, Монік вислуховує історію життя кінодіви. Від її шляху до Лос-Анджелеса в 1950-х до рішення залишити шоу-бізнес у 80-х і, звичайно, про сім чоловіків у житті Евелін. Акторка розкриває правду про нещадні амбіції, несподівану дружбу та велике заборонене кохання. Монік починає відчувати справжній зв’язок із легендарною зіркою, та коли історія наближається до завершення, стає зрозуміло, що життя Евелін перетинається з її власним, трагічно й невідворотно. Варто додати, що роман тримався у списку хітів "The New York Times" протягом 54 тижнів, його продажі у світі перевищили два мільйони примірників, а права на екранізацію придбав стримінговий сервіс Netflix.
Богдан Бедрiй. Критика п’яного розуму. – Гайсин: ТУТ, 2023
У цьому львівському романі йдеться про покоління молодих гульвіс, яким випало життя, наповнене не лише численними архетипами, але й не меншою кількістю норм і правил, на які треба зважати, будуючи своє майбутнє. Чи варто казати, що весь цей кодекс "успішної людини" протистоїть їхньому стану веселих друзяк з "гільдії наливайок"? Які мандрують нічним містом від бару до бару, шукаючи собі на голову пригоди і, варто додати, повсякчас їх знаходячи. Четверо друзів, які мають свої історії життя, але щоразу, збираючись у черговому ганделику, набувають рис (не)типової львівської богеми, яка відома нам із численних літературних переказів. Дотепно, весело, захопливо. "Вони далі випивали й жартували, – дізнаємося ми про стандартну схему дозвілля львівських друзів. – Коли принесли закуску, простір навкколо наповнився запахом фритюру, цибулі, картоплі й ковбаси. Якби хтось випускав лінію освіжувачів повітря для пабів, цей аромат був би саме тим, який потрібен для правильної атмосфери". Втім, роман Богдана Бедрія "Критика п’яного розуму" – це не банальний опис юнацьких радощів безжурних героїв чи бездумне оспівування хмільного життя, як можна було би подумати. Бо крім нічних гулянь і спілкування з друзями, у всіх із гультяїв протягом дійства виникає таки чимало проблем, і всім їм доводиться пройти багато випробувань. Одного з них напідпитку побили місцеві гопники, другого – головного героя – кинула кохана дівчина, з’явилися проблеми на роботі, а сам він опинився в лікарні. Усі вони щодня блукають поза зоною комфорту в пошуках щастя, бо "щасливі люди – завжди красиві", та й узагалі, "щастя – це подарунок долі".
Денис Зільбер. Розмова про ілюстрацію в піжамі та з філіжанкою кави. – К.: ArtHuss, 2023
"Якщо моя книжка, дорогі читачі, здасться вам занадто веселою і легковажною на тлі щоденного нескінченного жаху за вікном, то майте, будь ласка, на увазі, що вона була написана задовго до повномасштабної війни, – починає автор цього видання свою розмову. – Ця книжка написана іншим мною. Якби я писав її зараз, то, найімовірніше, і тон був би іншим, і, чесно кажучи, навряд чи зміг би її написати, сама думка про написання книги не прийшла б мені в голову". Хай там як, але будь-яка хороша книжка – а саме такою є "Розмова про ілюстрацію в піжамі та з філіжанкою кави" Дениса Зільбера – створює відповідний настрій у ці нелегкі часи, а це набагато важливіше, аніж її "невідповідні" часові наповнення. Тим паче, що автор ставиться до своєї справи серйозно. "Говорячи про емоційний вплив ілюстрації на глядача, до цього моменту я свідомо оминав розмову про конкретні емоції, – зауважує він. – Ілюстрація, як ми вже знаємо, – це один із видів сторітелінгу, одна з його іпостасей, і тому як немає й не може бути обмежень у самій історії, так нема й не може бути обмежень у її візуальному вираженні, в цьому разі в ілюстрації". Тож що таке ілюстрація? Як відрізнити хорошу ілюстрацію від поганої? Чи потрібен ілюстратору сторітелінг та як розвивати власний стиль? За що Гарун ар-Рашид відрубав голову Джафару та чому Джеймс Бонд не носить рожевий камзол? Який зв’язок між палітрою старих майстрів і термоядерним синтезом? Зрештою, чому професія ілюстратора – це найкраща професія у світі? На ці та багато інших ваших запитань відповість ця книжка, яка покликана все ж викликати позитивні емоції.
Євгенія Кузнєцова, Софія Сулій. Коротка історія українського борщу. – Житомир.: Видавництво, 2023
Здається, у наш час швидких технологій саме такою має бути історія – навіть такого складного явища, як український борщ. Утім, для героя книжки все було не так просто. Хай там як, але потреба зварити справжній борщ у нього таки з’явилася, і він гідно прийняв цей виклик долі. Цю книжку можна було б назвати "Одіссея борщу", якби Одіссей у своїх мандрівках ніколи не виїжджав за межі Київської області, а відповіді на фундаментальні питання життя і смерті шукав у капустяних базарних рядах. Тож чи відкриється Андрієві таємниця справжнього борщу? Варто поглянути, бо він старався. "Мені дуже сподобалася ця історія, дуже сподобалася кінцівка, вона така іронічна, – розповідає художниця цього коміксу про борщ. – Я ходила після цього, як я прочитала цей сценарій, я так ходила під таким настроєм ще декілька днів. Ти починаєш збирати матеріал, ти якісь дивишся фільми, зокрема пана Клопотенка, його фільм про борщ, дивишся ютуб-канали, як там хто готує".
Діана Олт. Рецепти з аніме. Їжа ваших улюблених персонажів: від бенто до якісоби. – К.: Mal’opus, 2023
Історії книговидання добре відома традиція публікувати рецепти страв із меню улюблених героїв. Свого часу вже побачили світ оповіді про кулінарні подробиці з роману "Три мушкетери", детективні пригоди Шерлока Голмса, навіть про вибагливу гастрономію школи, де навчався Гаррі Поттер, з її "делікатесами" на зразок цукерок зі смаком вушної сірки. Так само книжка "Рецепти з аніме. Їжа ваших улюблених персонажів: від бенто до якісоби" Діани Олт навчить готувати смачні страви, які присутні в понад 500 ваших улюблених аніме. Адже мало того, що японська анімація має блискучий дизайн, виразних персонажів і захопливі сюжети, вона ще й завжди переповнена апетитною їжею, яку художники старанно вимальовують. Наприклад, чи хотілося вам колись разом з улюбленими персонажами скуштувати кольорові данґо, гарячий рамен чи пухкенькі мочі? І не вірте тому, хто каже, що разом із такою кулінарною книжкою, як-от оця, не можна легко втілити ці бажання. А й справді, чому ні? Таким чином, нам пропонують вирушити в гастротур популярними аніме-тайтлами, дізнатися, чим ласують улюблені персонажі, та навчитися готувати ці страви вдома. Книжка, зокрема, містить такі рецепти: "Темпура з "Клинка, який знищує демонів", місо-рамен чашу з "Наруто", рисова каша з "Принцеси Мононоке", оніґірі з "Кошика фруктів", таякі з "Моєї Академії Героїв", ханамі данґо з "Кланнада" тощо.
Джерело: ТСН