Чи можлива здорова конкуренція в українському бізнесі?
Так, конкуренція – це суперництво. А ще це одна з потужних рушійних сил вільного ринку.
Щось на зразок холодного душу, що змушує підприємців прокидатись, якщо раптом заснули, удосконалювати свій бізнес, пропонувати нові креативні рішення, покращувати продукт, прагнути до першості і постійного росту.
І тільки в досконалій конкуренції можна побачити свободу підприємництва. В тоталітарному режимі економіка була плановою і конкуренція фактично відсутньою, що попри весь інший негатив залишало незадоволеними безліч потреб всіх учасників процесу.
З часів отримання незалежності і економічного зростання ситуація в Україні почала мінятись. Сьогодні конкуренція присутня майже в усіх сферах - і це є і хорошим, і поганим показником водночас.
Чому хорошим – зрозуміло, а чому поганим? Бо часто суперництво є нездоровим, недобросовісним, пов’язаним з плагіатом та привласненням собі чужих ідей.
Нездорова конкуренція вбиває бажання впроваджувати інновації, запроваджувати креативні рішення, ризикувати, адже увесь успіх може бути зведений нанівець недоброчесністю інших.
Якою буває недобросовісна конкуренція?
Крадіжка чи бажання поцупити собі те, що належить іншій людині. В розвинутих цивілізаціях популяризується мораль про те, що робити це погано. Наприклад, про гріховність крадіжок йдеться в Біблії.
Західні суспільства знайшли спосіб захисту громадян від крадіжок на законодавчому рівні. Люди знають, що при всьому бажанні поцупити собі чуже, покарання буде занадто принизливим, неприємним та болючим.
Тож інтелектуальна власність в західних суспільствах теж захищена. Типовий німець при бажанні подивитись фільм або серіал заплатить за нього на стрімінговому сервісі або ж купить диск на "Амазоні" чи в супермаркеті.
Типовий американець не знає назви піратських сайтів з книгами, але знає місцезнаходження книгарень в своєму місті або ж сайти в інтернеті. В Україні від крадіжок інтелектуальної власності поки не рятує ні закон, ні Біблія.
Відсутня в масах як і культура платити за контент, так і культура поважати інтелектуальну власність в бізнесі. Інновації запозичують без згоди, крадуть логотипи та концепції, цуплять місію та стратегії розвитку, бізнес-плани та комерційні пропозиції.
Репутація. Позитивне ставлення та довіра до компанії напрацьовується роками, а втрачається за години. Зіпсувати репутацію може як правда, так і навмисна брехня. Часто через відсутність хороших антикризових комунікацій і спеціалістів фейки та дезінформацію спростувати не вдається.
Розкриття комерційної таємниці. Через невисокі заробітні плати та відсутність корпоративної культури в Україні трапляються випадки недобросовісності працівників.
Часто зливаються бази даних банків або пошти, продаються комерційні таємниці, контакти постачальників, стратегії розвитку. Звинувачувати в цьому можна і тих, хто здійснює підкуп працівників, і тих, хто зраджує роботодавця, і систему в цілому. Але питання в іншому – що можна зробити?
Як вилікувати конкуренцію?
Потрібно розуміти, що в умовах війни в суспільстві примножується нетерпимість, страх, жорстокість. Підприємці в більшості перестали мислити в довгостроковій перспективі,
бо не впевнені у своєму майбутньому. Здорова ж конкуренція передбачає довгострокові відносини, доброзичливі стосунки з іншими представниками своєї галузі, взаємодію, співпрацю, взаємоповагу.
Саме здорова конкуренція необхідна для розбудови успішної держави. Які ознаки здорової конкуренції?
1. Налагодження контактів. Замість того, щоб "позичити", підприємець завжди може піти в сторону налагодження контакту з конкурентами. Часто успішні підприємці раді поділитись своїми секретами та почати взаємодіяти.
Іноді співпраця можлива у форматі купівлі франшизи, іноді бізнесмени раді передати свою мудрість та цінності безкоштовно, іноді вони готові продати бізнес-супровід. Зустріти конкурентів можна в бізнес-спільнотах, на форумах та конференціях, а можна самостійно ініціювати таку зустріч.
2. Посилання на оригінал. Творці часто не проти ділитись своєю творчістю за мінімальну оплату або й взагалі безкоштовно. Але для них важлива повага. Вказання посилання на оригінал, ім’я та прізвища, подяка творцю перетворює взаємодію на позитивну. Відсутність посилання на оригінал – ознака знецінення та неповаги.
3. Зміни фокусу уваги на власну компанію. Залучення талановитих співробітників та створення доброзичливої атмосфери в команді дає можливість для генерації такої кількості ідей, що цупити чужі не буде потреби. Навпаки, саме своїми ідеями захочеться ділитись з світом.
4. Розуміння потреб ринку. Для того щоб генерація нових ідей була направлена у правильне русло, необхідно постійно досліджувати зміну настроїв суспільства, нові тренди та потреби. Так бізнес буде вирішувати більше проблем і рішення знайдуться всередині компанії, а не на стороні.
5. Спонукання до взаємодії. Часто не вирішену проблему можна вирішити, об’єднавши зусилля бізнесів. Для цього існують конференції, форуми, спільні зустрічі, де можна поділитись спільним болем та знайти спільні рішення.
6. Обмін досвідом. Інколи власникам компаній складно дається усвідомлення, що хтось на ринку може бути потужнішим. І замість того, щоб подружитися з великими гравцями ринку, повчитися та налагодити цікаву співпрацю, власники таких компаній беруться копіювати та присвоювати чужі напрацювання.
Враховуючи те, що жоден бізнес не встояв на чужих ідеях, краще обрати стратегію налагодження дружніх стосунків та взаємного навчання. Маленькі стартапи можуть давати запити на навчання великим компаніям, а ті в свою чергу – щедро ділитися досвідом.
Здорову конкуренцію відрізняє присутність в ній поваги і любові. Ви любите світ і хочете зробити його кращим - для цього ви взаємодієте з однодумцями, які теж хочуть зробити світ кращим. Ви ділитесь, але розумієте, що від цього у вас не стає менше. Ви генеруєте нові рішення і бачите позитивний результат.
Об’єднання заради спільної мети вже рятує Україну просто зараз. Саме тому потрібно продовжувати боротись із злом - і зовні, і всередині нас. Обираючи добро, ми обираємо здорову конкуренцію. А обираючи здорову конкуренцію, ми обираємо добро та перемогу.
Лідія БІЛАС, засновниця мережі освітніх проєктів "МрійДій"