Олександр АНДРУЩЕНКО: Птах біля хмари

Поетичною строкою 

Дивлюсь у небо, бачу річ казкову,

Немов то хмара віддзеркалює мені,

По сутності, картину випадкову:

Струмки свідомості петляють по стерні.

Ніби загусли у природи барви,

З’явилося у світі казна-що:

Вдягнувся горб в якісь сріблясті трави,

І так, хитаючись, за небосхил пішов.    

І  тягнеться за ним ліс крізь тумани,

А промінь грає в річці де-не-де.

То ранок відкриває світла крани,

Росинки квітам снідати дає.

Кружляє біля хмари птах повільно.

Царює він в блакитній висоті.

Небесне і земне для нього неподільне,

Хоча птах залишається на самоті.