Олександр АНДРУЩЕНКО: Віща пісня тривоги

Поетичною строкою 

(вр) Співає кобзар віщу пісню тривоги.

А ми ніби чули й не чули його.

Він майже ридає, старий, босоногий,

Та ледь перекрикує радісний хор.

Попереду людство чекає провалля,

Не той вкотре ми обираємо шлях.

Але охопила усіх вакханалія,

Забули про совість, забули про страх.

І ось вже іде Ірод кривди по світу.

В очах його кров і пекучий вогонь.

Він палить поля, не дає волі житу,

А більшість народів стоїть осторонь.

Жахлива пожежа розноситься швидко,

Земля огортається в чорні дими.

І не зрозуміло, зима йде чи літо,

І де в цьому безладі стрінемось ми.

Чекає на людство дорога печалі.

Над нею, як мудрість, ширяє сова.

Хай віщий кобзар нам співає і далі.

Хай знову лунають про волю слова.