Чотири речі, які не варто робити з людиною у депресії
Зараз поряд із вами перебуває людина з депресією. Так, я впевнена, що так і є. Якщо ви цього не помічаєте, це не означає, що такої людини поряд немає. Можливо її немає для вас, бо вона заховалася у власну мушлю і їй зле. Я психолог, але навіть мені як психологу дуже складно переживати депресію близької людини. Я так само шукаю правильні та доречні слова й так само можу помилитися з їх своєчасністю та використати не ту інтонацію.
Що не варто робити з людиною у депресії:
1. Сварити. Не можна на людину в депресії кричати, намагаючись повернути до життя, бо вона вас не чує. Всередині у неї так голосно волає біль, що інші крики мозок абсолютно ігнорує. Людина може, звісно, почути образи, але хіба когось колись підіймала з ліжка фраза «лінива дупа, давай іди працюй!» Ні.
2. Соромити. Не варто звинувачувати та соромити людину: «Як тобі може бути погано, бо он люди гинуть, а у тебе відносно все гаразд», «А он у людей нема де жити, а у тебе є». Оце все не працює, будь-які, навіть метафоричні порівняння недоречні та виглядають як знецінення. Знецінення ображає, особливо коли це роблять близькі люди. І оце «я тебе не розумію» і «як так можна» залиште собі на кращі часи.
Будь-які порівняння недоречні
3. Дорікати. Людина в депресії сама собі дорікає і часом відчуває себе винуватою більше, ніж ви можете собі уявити. Ваші докори додають болю і можуть спонукати людину до невиправних дій проти себе. «Навіщо я приношу стільки горя близьким, може краще, щоб мене не було?» — думає людина.
4. Роздавати поради з позиції «я б на твоєму місці…» Навіть якщо ви були на тому місці, ваш досвід — інший. Але, якщо були, точно розумієте, як це дратує.
Дуже дратує і наче й слушна порада піти до психолога, бо часто вона говориться зверхньо, з позиції експерта, який вже знає все про це буремне життя і доторкнувся до сакральних істин. Ця позиція виглядає огидно й більше робить погану послугу, бо людина може, навпаки, чинити спротив саме через цю зверхність порадників. Зараз всі знають про послуги психолога і якщо не йдуть, то часто не через нерозуміння важливості, а через те, що це може бути дорого, якщо вибирати хорошого фахівця, і довго, якщо намагатися робити це свідомо.
Важке життя чи депресія? Як розібратися
Психолог — не пігулка, яку прийняв три рази, і вже легше. До психолога треба прийти свідомо, а не за наказом. Пораду можете дати тоді, коли у вас запросять рекомендації до кого саме піти. Тут можете порадити, але розуміючи, що психолог, який допоміг вам, не обов’язково допоможе комусь. Тут має бути враховано багато чинників, а особливо власна прихильність і довіра до психолога.
А от до психіатра людину можна й відвести, і супроводити. Бо депресія все ж таки не лікується без цього фахівця. А поєднання психологічної та психіатричної допомоги найефективніше в лікуванні депресії.