Олександр АНДРУЩЕНКО: Молитва на самоті
Просмотров: 348
8 лютого 2024 15:46
Поетичною строкою
Людина тримає надію в руках.
В душі її Бог - Ісус чи Аллах,
Або Саваоф чи Будда.
І Світу велика споруда.
Її єдина провина -
Не Бог вона, а людина,
Що з усіма гріхами
Веде війну до нестями.
Молиться, молиться на самоті.
Слова її щирі і дуже прості
Злітають до Сонця з великої хмари,
Палають вночі, як у небі Стожари.
А вітер північний гуде і гуде
І час у людини, як злодій, краде.
І ось вже життя добігає кінця,
А грішник і досі не має вінця.
І слізна отрута тече по щоках,
Бо сум перетворює дійсність на прах.
Людина зустріла примару -
Надію свою або кару.
Чи, мабуть, і те, і те
В думках її поряд іде.