Олександр АНДРУЩЕНКО: Птах на гілці
Просмотров: 282
10 лютого 2024 18:05
Поетичною строкою
(вр) Похмурий птах сидить на гілці,
Наче залишився без крил
На кладовищі, край могил.
Мовчить сумний, в сумному місці.
Нема кому тут дати раду.
Повзе змія між поховань,
Як символ з майбуттям прощань.
І тут шукає, мабуть, зраду.
Тут жалість студить теплі душі,
І сльози тут течуть самі,
І вітер вщух в жалобну мить,
Кущі не ворушить, байдужий.
Лякається будити мертвих.
А їм вже точно все одно,
Тхне вітер снігом чи вином,
Чи з лютого, чи березневий.
Лежать бійці в могилах свіжих,
Йдуть вдалину ряди хрестів.
Їм Бог усі гріхи простив.
Простив. Не менше і не більше.
І далі птах сидить похмуро.
Старий він кладовища друг,
Приречений до довгих мук,
Сприймає біль життєвий мудро.