Одна з найбільших авантюр Зеленського

Якщо найближчими місяцями військова ситуація ще більше погіршиться, Зеленському доведеться нести за це особисту відповідальність

Президент України Володимир Зеленський оголосив про зняття з посади генерала Валерія Залужного, що стало найбільшою перестановкою у військовому керівництві країни з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії майже два роки тому. 

У заяві, що підтверджує цей крок, Зеленський сказав, що вирішив «оновити керівництво» української армії, оскільки прагне повернути ініціативу після невдалого контрнаступу минулого року. Президент України високо оцінив внесок Залужного в українські військові дії, але зазначив, що зміна характеру конфлікту і «відчуття застою» означають необхідність радикальних змін.

Рішення про зміну військового керівництва України було ухвалено після кількох місяців спекуляцій щодо погіршення особистих стосунків між Зеленським і Залужним. Чутки про наростання напруженості вперше почали циркулювати 2022 року, коли президента України звинуватили в тому, що він розглядає все більшу популярність свого найвищого командира серед української громадськості як потенційну майбутню загрозу своєму власному становищу.

У перші місяці війни Залужний став символом бойового духу України, коли країна здобула низку видатних перемог над росіянами, які вторглися в країну. Незабаром його прозвали «залізним генералом», а в українських і міжнародних ЗМІ стали величати військовим майстром.

Розлад між Зеленським і Залужним став надбанням гласності наприкінці 2023 року. Тоді український лідер дорікнув своєму воєначальнику за заяву про те, що війна зайшла в «глухий кут» під час гучного інтерв'ю британському журналу The Economist. У різкій відповіді Зеленський відкинув невтішну оцінку Залужним бойових дій, водночас застеріг, що ці слова «допомагають агресору» і ризикують викликати паніку серед західних партнерів України. Цей конфлікт підкреслив висхідну тенденцію в поведінці Залужного — виходити за окреслені владою межі й оскаржувати офіційну позицію України в спілкуванні зі ЗМІ.

Останніми місяцями напруженість у відносинах між двома лідерами продовжувала зростати, і вони дедалі частіше розходилися в думках щодо планів мобілізації, оскільки Україна прагне поповнити лави своєї втомленої та виснаженої армії. У статті для CNN напередодні свого звільнення Залужний висловив розчарування «нездатністю державних інститутів України підвищити рівень укомплектованості наших збройних сил без застосування непопулярних заходів».

Зеленський постарався применшити припущення про те, що сьогоднішні перестановки є результатом особистих закулісних конфліктів між цивільним і військовим керівництвом країни. «Справа не в прізвищах. І вже тим більше не про політику», — заявив він. Натомість український президент заявив про необхідність оновлення управління збройними силами і більш «технологічного» підходу до війни.

Мало хто посперечається з твердженням Зеленського, що технологічні інновації мають бути серед головних пріоритетів для української армії, яка поступається за чисельністю супротивникові, але є рухливішою і маневренішою. Зрештою, Росія має беззаперечну перевагу у звичайній війні на виснаження і явно прагне виснажити Україну, і водночас протриматися в цьому конфлікті довше за Захід. Однак, обираючи нового головнокомандувача, український лідер, судячи з усього, керувався насамперед потребою в лояльності та стабільності.

Залужного на посаді найвищого генерала України змінить Олександр Сирський, один із найдосвідченіших воєначальників країни, який очолював сухопутні війська України з 2019 року. Сирському 58 років, і він значно старший за Зеленського і Залужного. Він почав свою військову кар'єру за радянських часів, служачи в Червоній армії, і, зокрема, в Афганістані.

Сирський обіймав керівні посади в українських збройних силах від початку російського вторгнення 2014 року і тісно співпрацював із Залужним. Йому приписують керівництво багатьма найяскравішими успіхами останніх двох років, включно з обороною Києва в перший місяць вторгнення і приголомшливим харківським контрнаступом у вересні 2022 року.

Новий головнокомандувач України, безсумнівно, має разюче резюме як воєначальник, але він також зазнав значної критики за свою роль у битві за Бахмут, яка призвела до великих втрат з обох боків. Противники стверджують, що Сирський не має популярності в лавах української армії, а деякі попереджають, що його призначення може призвести до падіння бойового духу у військах на передовій.

Хоча рішення Зеленського про звільнення Залужного ні для кого не стало несподіванкою, це одна з найбільших авантюр українського президента за всю війну. В умовах відсутності серйозних проривів протягом понад року необхідність зміни тактики була очевидною. До того ж розрив відносин між двома лідерами досяг такої міри, що став причиною небезпечних розбіжностей у керівництві країни.

Проте вибір часу для відсторонення Залужного виглядає особливо невдалим. Наразі Україна відчуває зростання дефіциту боєприпасів на тлі тривожних затримок у наданні західної військової допомоги. Це вже накладає серйозні обмеження на будь-які наступальні операції і не залишає українським командирам практично жодного вибору, окрім як перейти до активної оборони. Якщо найближчими місяцями військова ситуація ще більше погіршиться, Зеленському доведеться нести за це особисту відповідальність.

Пітер Дікінсон

Науковий співробітник Atlantic Council, видавець журналів Business Ukraine і Lviv Today

Джерело: NV