Як зберегти феномен української благодійності після війни

Як змінилась українська благодійність після початку війни та яку роль відіграє бізнес у благодійності?

Українці донатять мільярди. Від початку повномасштабної війни кількість благодійних організацій в Україні зросла на 74%. Зараз їх вже понад 20 000. Особливо радує, що третє місце за їхньою кількістю з усіх регіонів країни займає моя рідна Дніпропетровщина: 7,3%.

Я не могла уявити, що вже у 2023-ому році Україна посяде друге місце у світовому рейтингу благодійності (World Giving Index). Цей рейтинг показує, наскільки громадяни залучені в соціальну діяльність на благо своїх держав і сприяють зростанню благодійності у всьому світі.

Така тенденція, безумовно, стала б великим здобутком та радістю для нас, якби ми не знали причину такого стрімкого росту — війна. Українці обʼєднуються, щоб підтримати одне одного, щоб встояти проти ворога. 

Суспільні зміни, спричинені повномасштабною війною, відчутні в усіх сферах життя, включаючи благодійність. Після повномасштабного вторгнення в Україні багато благодійних організацій відчули необхідність адаптації та розширення своєї діяльності.

Серед ключових змін в українській благодійності з 2022-го року можна виокремити:

1. Мобілізацію ресурсів

Війна потягнула за собою потребу у надзвичайних ресурсах для підтримки військових та допомоги цивільним. Благодійні фонди в Україні стали відзначатися швидкістю та гнучкістю у мобілізації фінансів та матеріальних ресурсів.

Так, ключовим елементом, що перевернув уявлення світу про благодійність, став феномен українських донатів. Іноземці досі не можуть уявити, як у країні, що переживає війну, люди, буквально за кілька днів, донатять мільярди гривень не тільки на "доброчинні справи", а й на придбання ударних дронів, військової техніки, боєприпасів тощо. 

Як не порушити закон, займаючись волонтерською діяльністю

Це не просто допомога, а справжній подвиг, що надихає та викликає захоплення навіть у тих, хто звик бачити благодійність в іншому ключі.

2. Розширення спектру дій

Від забезпечення соціальних потреб фонди доволі швидко перейшли на допомогу військовим, пораненим та внутрішньо переміщеним особам. Всі ми розширили свій діапазон дій, адаптуючись до нових реалій. 

З'явилася потреба в реабілітаційних та психологічних програмах для ветеранів та постраждалих. Так, українські волонтери та звичайні громадяни перетворилися на надійну опору для військовослужбовців. 

3. Зміни у стратегіях збору коштів

Через одночасне відкриття сотень тисяч маленьких та великих зборів змінились і підходи до їхньої реалізації. З'явилися нові стратегії. Краудфандингові кампанії, організація благодійних подій та партнерство з бізнесом стали більш популярними методами залучення ресурсів. 

Справжнім проривом стали креативні підходи до зборів, які почали реалізовувати люди з творчих індустрій. Стендап-коміки, співаки, актори, художники — творчі люди стали амбасадорами благодійності.

Хочеться вірити, що після нашої довгоочікуваної перемоги ми не лише збережемо цю тенденцію, а й посилимо її в контексті соціальної відповідальності українського бізнесу. Щоб досягти цього, нам вже варто звертати увагу на дослідження щодо цієї теми. Адже благодійність, як і бізнес, має свої закони та закономірності.

Дослідження Фонду Фіделіті показало, що покоління міленіалів та покоління Z надають перевагу не лише фінансовій підтримці різних ініціатив, а й прагне долучитись до благодійності "власними руками": поволонтерити, витратити власний час чи застосувати свій талант на благо спільної справи.

Розібрати завал, приготувати десерти для захисників, вигуляти безпритульних тварин, організувати толоку — для аудиторії 25-40 років важливо бути причетними. Тому бізнесам варто це врахувати при розробці власної соціальної складової, а благодійним організаціям — при запуску нових проєктів.

Ще один з висновків дослідження свідчить, що благодійність все частіше сприймають як широкий спектр, що охоплює безліч способів, якими люди можуть зробити світ кращим. Благодійність все більше інтегрується в наші повсякденні рішення, а ефективна філантропія стає доступнішою, способи залучення у нас під рукою 24/7. 

Цьому сприяють онлайн банкінги та оголошення про збори в соціальних мережах. Блискавична еволюція технологій змінила кожен аспект нашого повсякденного життя — те, як ми працюємо, навчаємося, здійснюємо покупки та спілкуємось. 

Завдяки технологіям і соціальним мережам відкривати, підтримувати та ділитися новими благодійними справами легше, ніж будь-коли.

Загалом, з початку повномасштабної війни загальна сума донатів на потреби Збройних Сил та на підтримку гуманітарних ініціатив сягнула неймовірних 98,9 мільярда. Половину з цих коштів українці задонатили на рахунки благодійних фондів.

Після завершення війни в Україні важливо не лише зберегти, а й надалі стимулювати активний рівень благодійності в суспільстві. Серед кроків, які можуть допомогти забезпечити сталість та розвиток благодійних ініціатив у довгостроковій перспективі можна визначити:

1. Збереження прозорості та постійної комунікації з громадою.

Прозорість у фінансових операціях і діяльності благодійних фондів є ключовою для збереження довіри громади. Регулярні звіти, відкриті брифінги та активна комунікація з громадою забезпечать стабільність та підтримку.

2. Розвиток партнерств та співпраці з бізнесом.

Встановлення стратегічних партнерств з підприємствами дозволить не тільки залучити додаткові ресурси, але й сприятиме інноваційному розвитку благодійних проєктів. Спільні ініціативи з бізнесом можуть стати сильним джерелом підтримки благодійності.

3. Впровадження технологічних інновацій.

Використання сучасних технологій та цифрових платформ для збору коштів і взаємодії з громадою. Адаптація технологічних новинок до повоєнних реалій може значно полегшити процес благодійної діяльності.

4. Прицільна робота з ветеранами та постраждалими.

Підтримка ветеранів та постраждалих від війни стане не лише актом вдячності, але і стратегією залучення внутрішнього потенціалу будь-якої громади. Проєкти, спрямовані на їхню реабілітацію та професійне відновлення, можуть сприяти пришвидшенню їх реінтеграції в суспільство.

Звісно, збереження активної благодійності після війни вимагає уваги до загальнодержавних соціальних викликів. Адаптація благодійної діяльності до потреб суспільства та залучення до розв'язання актуальних проблем стане дорогоцінним ресурсом для подальшого розвитку. 

Загалом ключовим елементом у збереженні активної благодійності після війни є поєднання гнучкості стратегій, залучення різноманітних ресурсів та активна взаємодія з громадою.

Анна Буткевич,Акціонер та член Наглядової ради АТБ, співзасновниця благодІйного фонду BGV Charity Fund