Вивіз відзнятий матеріал: маріупольський поліцейський допоміг врятуватися знімальній групі, яка отримала «Оскар»
Поліцейський Володимир Нікулін закликає міжнародну спільноту пам’ятати про злочини російських загарбників і нагадує, що ці 20 днів у Маріуполі – то був тільки початок.
Фільм «20 днів у Маріуполі», який створили Мстислав Чернов, Євген Малолєтка і Василіса Степаненко, отримав Оскар у категорії «Найкращий документальний фільм».
Один з головних героїв фільму — поліцейський Володимир Нікулін. Він допомагав висвітлювати знищення будинків, бомбардування пологового, вбивство дітей і виживання в підвалах в блокадному Маріуполі.
Як повідомляє Національна поліція України, Володимир Нікулін – не тільки головний герой оскароносного фільму «20 днів у Маріуполі», але і його рятівник.
«Правоохоронець допоміг врятуватися знімальній групі та вивезти відзнятий матеріал із захопленого міста.
20 годин на розбитому авто по окупованій території... Він віз журналістів разом із власною сім’єю. Вони проїхали 15 ворожих блокпостів. Страшно подумати, що було б, якби окупанти знайшли під сидіннями відеозаписи із доказами вбивств маріупольців російськими окупантами.
Володимир Нікулін служить вже 30 років. У 2014 році виїхав з тимчасово окупованого Донецька, ніс службу в оточеному Маріуполі.
Нині працює заступником начальника відділу документального забезпечення Головного управління Нацполіції в Донецькій області.
Був поранений під час російського обстрілу Покровська, коли надавав допомогу постраждалим. Уламок пробив йому легеню.
Поліцейський закликає міжнародну спільноту пам’ятати про злочини російських загарбників і нагадує, що ці 20 днів у Маріуполі – то був тільки початок. І досі окупаційні війська щодня безжально знищують Україну», - говориться у повідомленні.
Знімальна група стрічки "20 днів у Маріуполі" 9 березня отримала Національну премію імені Тараса Шевченка.
Виступ режисера стрічки "20 днів у Маріуполі" Мстислава Чернова після отримання Оскара
«Це перший «Оскар» в історії України. Це честь для мене. Але напевно я буду першим режисером на цій сцені, який скаже, краще б я ніколи не знімав цього фільму.
Якби я міг змінити це. Щоб Росія ніколи не нападала на Україну, ніколи не окуповувала наші міста. Я б віддав все, щоб росія не вбивала десятки тисяч моїх співгромадян українців. Я б хотів, щоб були звільнені всі заручники, всі солдати, які захищають свої землі і всі цивільні, які зараз перебувають в їхніх в’язницях.
Я не можу змінити історію. Не можу змінити минулого. Але. Ми всі, всі хто в цьому залі, найталановитіші люди в світі, можемо зробити так, щоб правда перемогла. І люди Маріуполя та ті, хто віддали свої життя, ніколи не будуть забуті. Тому що кінематограф формує спогади. А спогади формують історію. Дякую всім. Дякую Україні. Слава Україні»