Чи вдасться Україні мобілізувати 500 тис. людей? Оцінки FT
За два роки на фронті Ілля мав лише 25 днів відпустки. "Нам потрібна ротація або нормальна відпустка, щоб відпочити", - цитує британська Financial Times українського воїна-штурмовика.
Він вважає, що перспектива безкінечної служби є однією з причин того, що багато хто з українських чоловіків ухиляються від мобілізації.
FT нагадує, що напередодні нової хвилі мобілізації, під час якої до армії хочуть залучити до 500 тисяч вояків, парламент має ухвалити новий закон про мобілізацію. До нього після першого читання вже внесли понад 4000 правок.
Як пояснив британському виданню міністр оборони України, пів мільйона мобілізованих потрібні передусім для того, щоб замінити 330 тисяч виснажених вояків на фронті, а решта – щоб поповнити втрати та закрити інші військові потреби.
Наразі, пояснює FT, на фронті можуть бути лише чоловіки, старші за 27 років, багато хто пішов на війну як доброволець, тож середній вік українських захисників на полі бою становить близько 40 років.
Частка міленіалів та покоління Z (народжені від початку 1980-х до нинішнього часу) в Україні є меншою, ніж в інших країнах. Це пояснюється падінням народжуваності після розпаду Радянського Союзу.
Пропозиція знизити вік мобілізації до 25 років наштовхнулася на різку критику від тих, хто вважає, що відправляти молодих людей в окопи є самогубством для нації.
Нещодавно президент Зеленський назвав офіційну цифру втрат на полі бою – 31 тисяча. Але реальна цифра може бути значно вищою - принаймні кілька американських високопосадовців раніше говорили про щонайменше удвічі більшу кількість загиблих.
За даними, наведеними економічним комітетом українського парламенту, пише FT, із понад 11 млн чоловіків призовного віку (від 25 до 60 років), під мобілізацію потрапляють лише 3,7 млн осіб.
Решта або вже на фронті, або мають інвалідність, перебувають за кордоном чи заброньовані для критично важливих підприємств.
Українська влада також розуміє, що треба дуже обережно підходити до мобілізації, щоб ті, хто платять податки, не втекли за кордон чи перейшли працювати "в тінь", бо це позбавить бюджет дорогоцінних доходів.
FT також наводить дані дослідження, проведеного Info Sapiens, які свідчать, що крім страху бути вбитим чи пораненим, від мобілізації українських чоловіків утримує недостатність підготовки, невизначена тривалість служби та брак зброї, якою можна було б воювати.
Новий законопроєкт про мобілізацію пропонує відповідь на ці перестороги. Там тривалість служби обмежили трьома роками із мінімальною підготовкою до бойових дій у три місяці.
Крім того, деякі бригади стали пропонувати мобілізацію "під здібності", щоб заохотити притік нових людей до армії.
Але затримки із американською та європейською військовою допомогою, через які українці почали здавати позиції на деяких ділянках фронту, є поза контролем Києва і не додають впевненості.
Крім зниження віку мобілізації, запровадження електронного реєстру, можливостей блокування водійських прав за ухилення від служби, законопроєкт про мобілізацію має ще одну дуже суперечливу пропозицію, - так зване економічне бронювання, тобто виключення з мобілізації тих, кого вважають критично важливим для економіки.
Від початку ця норма мала увійти до законопроєкту про мобілізацію, але враховуючи, яке несприйняття в суспільстві вже викликала ця норма, її можуть запровадити окремим законом або ж рішенням уряду.
Станом на зараз в Україні вже "заброньовані" від 550 до 700 тисяч працівників. За новою системою, для бронювання потрібен буде фінансовий внесок у перемогу, - щоб військовозобов'язаний сплатив або певну суму податків із зарплати, або фіксований місячний платіж.
Але, як каже голова парламентського безпекового комітету Олександр Завітневич, влада має бути обережною із тим, як говорити про це.
"Потрібна кожна копійка, але це має бути частиною ширшого рішення. Є ті, хто вважають, що це розділить суспільство на багатих та бідних", - цитує Завітневича FT.
За розрахунками економічного комітету парламенту, якщо близько 2 млн чоловіків платили б щомісяця до 20 тис. грн спеціального внеску, за рік бюджет міг би отримати від 200 до 350 млрд грн.
Голова комітету Дмитро Наталуха визнає, що такі плани наражаються на запеклу критику, адже мобілізуватимуть тих, хто не зможе заплатити.
Але, наголошує він, який би підхід до розв’язання проблеми не обрали б, Україні потрібно якось мобілізувати кошти, і економічне бронювання покликано не "рятувати" чоловіків від мобілізації, а згенерувати якомога більше фінансових ресурсів для армії.
За оцінками міністерства фінансів, додаткова мобілізація у 2024 коштуватиме Україні близько 800 млрд грн. А це лише збільшить і без того великий дефіцит українського бюджету, особливо з огляду на затримку із американською частиною допомоги Україні, рішення щодо якої заблоковано республіканцями в Конгресі.
Джерело: ВВС