Що насправді відбувається з Макроном

Останнім часом президента Франції не впізнати. Він більше не шукає шляхів примирення і кидає виклик Путіну

Найімовірніше, це вибори. В Європарламент. Які ще раз яскраво підкреслюють, який великий стратег Путін і як він всіх переграв.

Про що мова? Зараз в Європі є зростання популярності правих радикалів. Що непокоїть. Чому вони стають популярнішими? Вони продають страх. Страх – це насправді найкращий інструмент впливу на людей. І от праворадикали лякають людей у Європі напливом мігрантів, ісламізацією. Це дієво. І це знаходить відгук у найглибших точках людської душі, а точніше ДНК. Бо "свої проти чужих". Еволюційний механізм. І люди бояться. І тому готові голосувати за правих.

Яка відповідь? Ще більший страх. Страх війни. І тут інтереси політиків і України збіглися. Що може налякати людей ще більше, ніж мігранти, ніж чужинці? Війна. Чужинці зі зброєю. Дикі варвари зі Сходу. Цей страх має бути навіть сильнішим. Чи принаймні альтернативним.

Ми не знаємо, чи планує Путін напасти на Європу, чи ні. Він може і це хотіти. Хоча ресурсів для цього в нього фізично немає. Але й напад на Україну був нераціональним у нашій логіці. І хтозна, що там підказує Путіну логіка імперця. Планує він чи не планує, але його поведінка дозволяє говорити, що він може напасти. А значить, становить загрозу пересічним мешканцям континенту. А значить, вони можуть цього боятися. І значить, можна очолювати рух спротиву. І набирати електоральні бали. А вибори в Європарламент вже близько.

От так і збіглися інтереси Макрона й України. Тим більше, що підтримка України не тільки в інтересах особисто Макрона, але й Франції як держави. Як і ЄС.

До того ж Макрон завжди хотів бути лідером ЄС. І не може собі дозволити, щоб Шольц, який останнім часом дуже сильно допомагає, а сама Німеччина де-факто взяла на себе лідерство в останні місяці з організації збільшеної підтримки України і європейської інтеграції України, був крутішим, ніж Макрон.

Дуже подобається така зміна підходу. Бо два роки тому ці хлопці змагались, хто раніше зателефонує Путіну. Тепер ця конкуренція грає на руку Україні. І буде грати. Бо розвернути цей корабель ЄС, корабель бюрократії, вже не під силу нікому. І навіть праві, приходячи до влади чи виграючи вибори, залишаються на позиції підтримки України і протистояння Росії. Бо для правих завжди краще експлуатувати два страхи, ніж тільки один.

І як символічно виглядає черговий провал стратегії Путіна. Він сподівався, що загроза війни з Росією й економічні причини змусять європейців відмовитись від підтримки України. Хотів заморозити Європу. Залякати. Медведєв цим займається без зупинки, хіба що робить перерви на вживання допінгу. А результат виявився зворотним. Виявилось, що у цю гру можна грати удвох. Виявилось, що страх перед Росією не змушує кинути Україну, а може забезпечити як інтереси Макрона й інших політиків, так і забезпечити збільшення підтримки для України. Яка нарощується. І буде нарощуватись. Бо стає мейнстримом в Європі.

Сергій Фурса,  інвестбанкір, заступник директора Dragon Capital