Military-tech стартапи: майбутнє починається сьогодні
Як війна в Україні стимулює розвиток military-tech стартапів та чи є перспективи у цієї галузі?
Останнім часом все гостріше постає питання вчасної та достатньої військової допомоги Україні з боку США та європейський партнерів. Це змушує ще більше замислитися над тим, що у питаннях забезпечення українських сил безпеки і оборони сучасними зразками озброєння та військової техніки потрібно покладатися в першу чергу на себе.
Тим більше, що американські чиновники вже наголошували: в майбутньому акцент підтримки зміститься з надання готової продукції західного виробництва на сприяння розвитку нашого ОПК та удосконалення власної військово-промислової політики.
Іншими словами, вудка замість риби. І якщо нарощення масштабного індустріального виробництва вимагає багатьох років, то на полі інновацій у нас є суттєвий шанс показати себе вже зараз.
США: нові реалії – нова політика
Як культивувати інновації? Вже давно це слово міцно пов’язано зі стартапами. Знову ж таки, найбільш показовим тут є американський досвід. Традиційно у військовому секторі США домінує "Велика п'ятірка" найбільших компаній (Lockheed Martin, Boeing, Raytheon, Northrop Grumman, and General Dynamics), які виконують більшість державних замовлень на виробництво товарів оборонного призначення та фінансування досліджень і розробок.
Важко сказати, що вони погано виконують свою роботу, адже за військовими технологіями США попереду всієї планети. Але кризові часи спонукають іти на експерименти, розробляти нові технології й залучати інновації у підходах до розробок.
З маленького гаража до бронеавтомобіля. Як студенти КПІ створили оборонний бізнес
Російсько-українська війна та жорстка конкуренція з Китаєм стали рушіями зміни status quo у світі. Минулого року Пентагон закликав Кремнієву долину приєднатися до лав виробників зброї.
І якщо досі розробники переважно уникали оборонних технологій, то тепер ця настороженість змінилася вірою в те, що стартапи нарешті можуть отримати значну частку оборонного бюджету США, який у 2024 році досягнув рекордних $886 млрд.
Паралельно з інтересом уряду збільшилися і венчурні інвестиції США в сектор military-tech стартапів: попри те, що раніше такі фінансові вливання були не надто поширеним явищем, вже у 2022 фіксувалося їх зростання з менше ніж $16 млрд у 2019 році до $33 млрд.
Як бути на крок попереду
Цікавим у цьому сенсі є кейс компанії Anduril – розробника систем спостереження і розвідки, який уособлює всі новітні тенденції в галузі. До цих тенденцій слід віднести високу адаптивність та гнучкі специфікації, які виникають завдяки перевазі software над hardware (нетиповій для традиційного оборонпрому), а також активне залучення технології ШІ.
Приклад такого поєднання – платформа, яка за допомогою сенсорів та спеціального обладнання сканує певну територію, в режимі реального часу створює віртуальну модель навколишнього середовища та усіх об'єктів, аналізує потенційні загрози та за необхідності реагує на них. Поки що можна лише уявити, скільки людських життів здатний зберегти такий винахід.
На противагу п’яти основним компаніям американського оборонпрому, Anduril створює продукти не за чітко заданими замовником характеристиками, а за "основними принципами".
Тобто, отримує проблему і задачу знайти її технічне вирішення, при цьому реалізовувати це завдання може використовуючи різні методи та способи. Такий підхід залишає простір для адаптивності, гнучкості у пошуку технічних рішень та інновацій – можна сказати, для творчості.
Військові США цінують їх роботу і довіряють дуже важливі замовлення: так, нещодавно компанія уклала договір на $1 млрд із Командуванням спеціальних операцій США на інтеграцію систем, які можуть ідентифікувати, відстежувати й перехоплювати ворожі дрони.
Повномасштабна війна стимулює розвиток military-tech
Українці не менш вдало поєднують ШІ та військові технології – чого варта хоча б система Griselda, яка збирає та аналізує дані про позиції та рухи противника, а також перевіряє військові гіпотези та протидіє саморобним вибуховим пристроям.
Якщо ж оцінювати загальну картину, то, зрозуміло, нам ще дуже далеко до американських масштабів та цифр. Але, зважаючи на активну фазу війни та унікальну можливість тестувати розробки та технічні рішення безпосередньо на полі бою, можна сміливо констатувати бум в Україні military-tech стартапів.
Тут так само слід говорити про посилення уваги як з боку уряду (який у 2023 році виділив на оборону 18,2% ВВП), так і приватного капіталу. Комунікація між державою, бізнесом та розробниками відбувається на регулярних хакатонах, присвячених оборонним інноваціям загалом та дронам зокрема.
Маємо ми й власні інституції, що надають гранти на розробки, пов’язані з військовими технологіями та кібербезпекою. До прикладу, в Українському фонді стартапів сума фінансування складає до $35 тис, однак в планах збільшення фінансування окремих проєктів на суму до $250 тис.
Висвітлювати сферу венчурних інвестицій складніше, адже ця інформація переважно закрита через чутливість теми. У будь-якому разі тут варто згадати D3 Venture Capital – поки що єдиний публічний приватний фонд, який інвестує в українські оборонні стартапи й до середини літа 2024 року планує збільшити розмір вливань із $19 млн до $30 млн. Решта інвесторів діє неофіційно, від власного імені та уникає розголосу.
Brave1: принципи роботи кластера оборонних технологій
Можна ще довго перераховувати нові ініціативи та зміни, проте нас насамперед цікавить результат. А він полягає в тому, що завдяки переліченим факторам проєкти, які раніше потребували часу на реалізацію 1,5-2 роки, тепер можуть здійснюватися за декілька місяців.
Як це працює? Для ілюстрації можна навести приклад кластера оборонних технологій Brave1, який у 2024 році планує використати близько 70% від 1,5 млрд грн бюджетного фінансування Мінцифри визначених для забезпечення функціонування Українського фонду стартапів (проєктом якого є Brave1). у тому числі на гранти для defense-tech компаній.
Крім Мінцифри, до створення кластера долучилися ще п'ять державних інституцій – Міноборони, Мінстратегпром, Генштаб, Мінекономіки та РНБО. Принцип дії наступний: розробники реєструють проєкт на платформі, де його оцінюють військові експерти.
Якщо вони вважають пропозицію корисною, то Міноборони надає допуск до експлуатації. Розробки, які пройшли військову експертизу, отримують статус Brave1 – своєрідний знак якості, що відкриває шлях до державного фінансування.
Саме в рамках цього кластера почалося виробництво роботизованих турелей "ШаБля". Від моменту реєстрації проєкту до його допуску в експлуатацію минуло декілька місяців.
Платформа Brave1 є хабом для взаємодії всіх секторів: вже були успішні кейси домовленостей між приватними ініціативами та "Укроборонпромом", згідно з якими останній надавав виробничі потужності для випуску інноваційних продуктів. І хай поки це одиничні випадки, але це стає нашою реальністю.
Отже, ми потроху адаптуємося, хоча й не так швидко, як мали б. І робити це нам допомагають як наші винахідники (де би вони не працювали чи служили), так і значною мірою малий та середній бізнес.
Звичайно, наші інноватори потребують підтримки державних інституцій нового покоління, що діють ефективно та без зайвої бюрократії. Адже ми маємо шанси стати країною, що задає тренди та має потужний експортний потенціал.
Це стосується як безпосередньо військових розробок, так і товарів подвійного використання на їх базі. Однак одна з необхідних умов такого розвитку – належні охорона та захист інтелектуальної власності, насамперед в Україні.
Критично важливо подбати про всі необхідні документи, реєстрації та патенти. Адже у випадку з military-tech це питання не просто комерціалізації, а й національної безпеки і оборони.