Україна проґавила? Чому з російських олігархів знімають санкції
10 квітня 2024 року Суд ЄС задовольнив клопотання російських олігархів Петра Авена та Михайла Фрідмана та скасував санкції, які діяли проти мільярдерів у 2022-2023 роках. Авен та Фрідман оскаржували чинне на час їхнього позову рішення від 2022 року.
З одного боку, це рішення суду скасовує санкції, які діяли саме на час позову. Санкції пролонговують кожні пів року. І рішення не скасовує тих санкцій, які застосували у 2023-2024 роках. Але юридично рішення суду ЄС може створити політичні проблеми для продовження санкцій на наступні періоди. Адже через саме такі рішення олігархи отримують можливість взагалі вислизнути з-під санкцій. На думку багатьох українців, найсправедливішою підставою для виключення російського олігарху із санкційного списку буде його смерть.
Чому санкції саме проти російських олігархів
Зараз триває війна нового типу. Разом із військовими діями ворог застосовує заходи політичного, економічного, інформаційного та гуманітарного характеру. Так, саме і російські олігархи роками вели війну на економічному фронті, захоплюючи ключові позиції стратегічних секторів в українській економіці: у фінансах, у зв’язку, у телекомунікаційній сфері, у критичній інфраструктурі.
У перші місяці вторгнення в Україну російські підсанкційні олігархи скиглили, що через введення санкцій їм не вистачає грошей на обслуговування своїх багатомільйонних маєтків у Європі через арешт коштів у європейських банках. Але у вересні 2023 року Служба безпеки України задокументувала злочинну діяльність з фінансування війни проти України та оголосила підозру російському олігарху Михайлу Фрідману за ч. 3. статті 110-2 ККУ (Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України).
За даним слідства, з початку великої війни Фрідман профінансував декілька військових заводів країни-агресора на 2 мільярди рублів. Серед них – "Тульський патронний завод", який виробляє набої, а також "Уральський оптико-механічний завод імені Яламова", де виробляють високотехнологічне обладнання для бойових літаків та вертольотів РФ.
Чому суд не прийняв аргументів позову
Доказова база позовника, яку наводить рішення суду, дивує. Адже це лише кілька статей у ЗМІ та відкритий лист громадських діячів.
Що було в переліку доказів:
стаття із The Daily Beast від 6 квітня 2018 року, яка стосується контролю над "Альфа Груп" заявником і двома його старшими партнерами, а також того факту, що заявник і пан Авен будуть притягнуті до відповідальності за звинуваченнями в корупції та в незаконній поведінці;
відкритий лист, підписаний дванадцятьма російськими та американськими журналістами, інтелектуалами, активістами, істориками, опублікований 21 травня 2018 року на вебсайті Atlantic Council, американського аналітичного центру в галузі міжнародних справ, яким автори протестують проти запрошення заявника та пана Авена до штаб-квартири Атлантичної ради у Вашингтоні (Сполучені Штати) для участі в обіді за круглим столом 21 травня 2018 року;
стаття, опублікована на сайті "Дзеркало тижня" 11.11.2015, про фінансування "Альфа-банком" благодійного проєкту старшої доньки Путіна;
стаття Reuters від 10 листопада 2015 року про фінансування "Альфа-банком" благодійного проєкту під назвою "Альфа-Ендо", який очолює старша дочка пана Путіна;
стаття, опублікована на вебсайті Comnews 19 липня 2005 року, щодо винагороди пана Путіна за лояльність "Альфа-Груп" до російської влади шляхом просування іноземних інвестиційних планів "Альфа-Груп" у Туреччині".
Чи можна це вважати серйозними доказами? Сумнівно.
Крім того, Суд ЄС відхилив аргумент Ради про те, що заявник не зайняв твердої позиції проти вторгнення в Україну. Адже за рішенням Суду, "щоб задовольнити тягар доведення, покладений на неї, Рада має представити в судах Союзу сукупність доказів, достатньо конкретних, точних і послідовних, щоб встановити існування достатнього зв'язку між особою, щодо якої застосовано заходи заморожування її коштів, і режимом або загалом ситуаціями, з якими борються".
Також в рішенні суду "стверджувано відсутність позиції проти вторгнення Російської Федерації в Україну не може розглядатися як такий акт підтримки".
І нарешті: "жодна з причин, зазначених у початкових актах, не є обґрунтованою відповідно до необхідного правового стандарту, і що включення імені заявника до оскаржуваних списків, таким чином, не було виправданим".
Олігархи ще не перемогли, але не варто розслаблятися
Що можна зробити, щоб правосуддя здійснилося, а справедливість була встановлена.
По-перше. Рішення Генерального суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляція може бути подана протягом 2 місяців і 10 днів з моменту повідомлення про рішення. Це обов’язково треба зробити. Для цього ретельно й ґрунтовно підготувати доказову базу, а не приводити як докази кілька публікацій із ЗМІ.
По-друге. Треба ретельно готувати рішення щодо вилучення активів, висновки розслідування економічних злочинів, належне обґрунтування звинувачень для відстоювання правової позиції держави під час розгляду справ у міжнародних судових чи спеціальних органах. І це повинна бути міцна доказова база, з фактами злочину, кримінальними провадженнями, вироками.
Саме так ми зможемо залишити російських олігархів під санкціями, конфіскувати їхні активи законно і не тільки в Україні, а й за кордоном, щоб на ці кошти відбудовувати нашу з вами Батьківщину.
Роман Мудрий, доктор юридичних наук з 15-річним досвідом в органах прокуратури
Джерело: Українська правда