Чи зможуть США не допустити війну всіх проти всіх на Близькому Сході

Військовий кабінет Ізраїлю використав перевірене формулювання, щоб описати свої наступні дії проти Ірану: Ізраїль відповість "у той спосіб і в той час, який ми виберемо".

Бенні Ганц, лідер опозиції, який приєднався до військового кабінету після нападів ХАМАС 7 жовтня, підкреслив згуртованість Ізраїлю та його західних союзників.

"Ізраїль проти Ірану, світ проти Ірану. Це результат. Це стратегічне досягнення, яке ми повинні використати для безпеки Ізраїлю", - заявив політик.

Слова, які використав пан Ганц, не виключали ще одного нападу на іранську ціль або першого відкритого удару Ізраїлю по Ірану (Ізраїль неодноразово завдавав ударів по ядерній програмі Ірану, здійснював кібератаки та вбивав чиновників і вчених). Але, можливо, ще знайдеться час для дипломатичної відповіді, якої президент Джо Байден хоче від скликаної ним зустрічі G7, найбагатших західних країн.

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, У суботу ввечері весь світ спостерігав за подіями, які відбувалися навколо Ізраїлю

Остання ескалація війни на Близькому Сході після нападу ХАМАС на Ізраїль, почалася два тижні тому, коли Ізраїль атакував посольство Ірану в Дамаску. Під час авіаудару 1 квітня загинули високопоставлений генерал Мохаммад Реза Захеді і п'ятеро членів Корпусу вартових ісламської революції.

Рішення про атаку не погодили з американцями. Мабуть, Ізраїль розцінив можливість знищити старших командирів Корпусу вартових ісламської революції Ірану як ризик, на який варто піти.

Публічно Ізраїль наводить непереконливий аргумент, що присутність старших військових офіцерів у дипломатичних приміщеннях зробила будівлю законною мішенню. Більш важливим є той факт, що Іран вирішив інтерпретувати авіаудар як напад на свою власну землю.

Дуже швидко стало ясно, що Іран відповість. Послання Ірану передали не якимись натяками, а у недвозначних заявах його верховного лідера аятоли Алі Хаменеї.

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, В Ірані святкували напад на Ізраїль з палестинськими прапорами

Ізраїль, США та їхні союзники отримали багато попереджень. Байден встиг повернутися до Білого дому після поїздки на вихідні до свого рідного штату Делавер.

Іран вирішив розпочати атаку не надзвуковими балістичними ракетами, а повільними безпілотниками, які були на екранах радарів протягом двох годин, коли вони наближалися до своїх цілей.

Це був більший напад, ніж багато аналітиків очікували від найлютішого ворога Ізраїлю; це дає багато підстав для багатьох ізраїльтян очікувати відповіді зі свого боку.

Іран вперше запустив зброю - близько 300 безпілотників, крилатих та балістичних ракет - зі своєї території по території Ізраїлю. Майже всі збила потужна протиповітряна оборона. Власні значні можливості Ізраїлю посилили США, Велика Британія та Йорданія. Їхні союзники, особливо США, надзвичайно допомогли їм протягом ночі. Президент Джо Байден повторив свою обіцянку: "залізна" безпека для Ізраїлю, по суті сказавши, що "ми вас підтримаємо".

Чого хочуть у США

Автор фото, Reuters

Підпис до фото, Лідери G7 на віртуальному саміті засудили напад Ірану

Натомість американці хочуть від Ізраїлю стриманості. Президент Байден надіслав прем’єр-міністру Біньяміну Нетаньяху чітке повідомлення - атаку Ірану зірвано, Ізраїль здобув перемогу, тому не загострюйте ситуацію, відповідаючи військовими ударами по іранській території. Високопоставлений західний дипломат сказав мені, що зараз життєво важливо прокреслити межу, щоб зупинити подальшу ескалацію.

Здається, Іран також сподівається на це. Він дав сигнал, що відповідь на атаку Ізраїлю по Дамаску вже є, і що подальша ескалація можлива лише, якщо Ізраїль вдарить знову.

Іранці, схоже, хочуть знизити градус двотижневої кризи та загроз, які почалися з ізраїльського удару по їхньому дипломатичному комплексу в Дамаску.

Можливо, Іран сподівався завдати більшої шкоди, ніж зробив. Або, можливо, він відкрито говорив про свої плани атакувати Ізраїль, щоб у того було менше підстав вдарити ще раз у відповідь.

Іран хотів би повернутися до політики стримування, яка склалася до того, як Ізраїль атакував комплекс у Дамаску. Це може бути важко після того, як Ізраїль та його союзники збили майже всі снаряди, які запустив Іран у їхній бік.

Це не був повномасштабний напад на Ізраїль. Іран роками нарощував ракетну потугу. Він міг використати набагато більше зброї. Хезболла в Лівані могла приєднатися до наступу, але цього не сталося. Ця організація і політичний рух є найсильнішим союзником Ірану з арсеналом ракет і снарядів.

Прем’єр-міністр Нетаньяху може бути задоволений тим, як атака Ірану прибрала Газу із заголовків ЗМІ. Це дає йому перепочинок від гуманітарної катастрофи та неспроможності Ізраїлю досягти своїх військових цілей зі заручників і розгрому ХАМАС.

Кілька днів тому міжнародна увага була прикута до розбіжностей між Байденом і Нетаньяху через голод, спричинений ізраїльською блокадою Гази. Зараз говорять про єдність. Нетаньяху також може позиціювати себе як рішучого та розумного лідера, захисника свого народу, навіть попри те, що його численні вороги в Ізраїлі хочуть усунути його з посади. Вони кажуть, що його необдумана, небезпечна політика до 7 жовтня змусила ХАМАС повірити, що Ізраїль вразливий.

Що не змінилося, так це те, що американці хочуть знайти спосіб зупинити сповзання до війни всіх проти всіх на у регіоні. Перетнули багато червоних ліній – атака Ізраїлю на дипломатичний об’єкт і пряма атака Ірану на Ізраїль. Одразу деякі ізраїльські праві почали вимагали відповіді. Ці заклики не припиняться.

Завдання дипломатів G7 полягатиме в тому, щоб запобігти вступу регіону до більшого руйнівного конфлікту. Сповзання було повільним, але також стабільним, але в одному напрямку, до катастрофи. Протягом всіх шести місяців після нападу ХАМАС на Ізраїль.

Якщо Ізраїль дослухається до поради президента Байдена не здійснювати удар у відповідь, Близький Схід може видихнути з полегшенням. Утім немає жодної впевненості у тому, що на цьому небезпечний епізод закінчиться.