За оцінками УВКБ ООН загальна кількість зареєстрованих українських воєнних мігрантів з різним статусом захисту, які перебувають за кордоном, склала на цей час 6,48 млн осіб. З них 6 млн перебувають у Європі, зокрема 1,25 млн осіб у Росії й Білорусі (добровільно або депортовані). За межами Європи, переважно в США й Канаді, перебуває 476 000 осіб. Ця оцінка включає українців, які подали заявку на притулок як біженці, особи з тимчасовим захистом або інші подібні статуси. Дані Державної прикордонної служби, які збігаються з даними прикордонних служб країн Європи – дають значно менші цифри. Зокрема на кінець 2023 року було зафіксовано 22,9 млн виїздів з України з початку повномасштабного вторгнення та 20,1 млн в’їздів. Різниця становила 2,81 млн осіб. Можна припустити, що тимчасовий прихисток чи аналогічний статус отримала значна частина українців, які виїхали до лютого 2024 року з інших, переважно економічних причин. Які потреби у мігрантів? Згідно з опитуванням УВКБ ООН, у грудні-січні 2024 року планували повернутися в Україну 65% респондентів (на 12% менше ніж за рік до того), тоді як бажання не повертатися засвідчили 11% опитаних (зростання на 6% до тогорічного показника). Згідно з опитуванням Info Sapiens отримано такі відповіді на питання: "Які з цих факторів можуть стимулювати Вас повернутися в Україну?":

  • Остаточне закінчення війни – 51,2%.

  • Відсутність бойових дій або повітряних ударів на території проживання – 34,1%.

  • Гідно оплачувана робота в Україні – 28,3%.

  • Вищий рівень життя в Україні – 20,7%.

  • Відновлення інфраструктури у моєму регіоні – 17,7%.

  • Закінчення дії тимчасового прихистку – 17,4%.

Згідно з опитуванням УВКБ ООН у справах мігрантів на початку 2024 року більшість назвали безпекову ситуацію в Україні основним фактором, що перешкоджає їхньому поверненню, а також брак фінансових ресурсів і відсутність житла. Водночас 55% тих мігрантів, які повернулися з-за кордону в Україну, сказали, що можливостей для працевлаштування виявилося менше, ніж вони очікували. Фахівці аналітичних центрів ІСЕТ, CASE та КШЕ, в рамках спільного проєкту з Help – Hilfe zur Selbsthilfe за підтримки МЗС Німеччини – провели дослідження світового досвіду й особливостей України й надали рекомендації щодо необхідних кроків для сприяння поверненню воєнних мігрантів. Відповідно до висновків дослідження та звіту Світового банку – важливі умови для повернення мігрантів після війни:

  • Відновлення безпеки.

  • Доступ до житла: це може бути їхнє відремонтоване житло, нове житло, надане урядом чи організаціями або ж придбане за кошти компенсації.

  • Економічні можливості: це може бути відновлення довоєнного бізнесу, пошук нової роботи або ж отримання допомоги від урядових програм чи благодійних організацій.

  • Порівняння умов життя: мігранти порівнюватимуть рівень життя на своїй Батьківщині з умовами в країні, де вони перебувають. Це включає доступність їжі, води, житла, медичної допомоги, освіти, безпеки й інших важливих факторів. Лише коли умови життя вдома стануть кращими або хоча б не гіршими, ніж у країні перебування, мігранти будуть мотивовані до повернення.

Що необхідно реалізувати в Україні? Відповідно до аналізу світового досвіду та з урахуванням специфіки України уряду і ВРУ необхідно реалізувати наступні заходи: 1. Безпека та верховенство права:

  • Забезпечити внутрішню й зовнішню безпеку, зокрема через реформу правоохоронних органів зі значним підвищенням їхньої ефективності.

  • Захистити громадян від свавілля влади.

  • Запровадити верховенство права, провести необхідні реформи для побудови інклюзивних інституцій.

2. Економічне відновлення:

  • Розширити програму єВідновлення для компенсації втрат за зруйновані активи не лише громадянам, а й підприємцям.

  • Запропонувати держпрограму перекваліфікації для громадян для отримання потрібних на цей час професій.

  • Сприяти фінансовим зв'язкам мігрантів з Україною (зниження податків, інвестиції).

  • Підтримати тимчасових мігрантів і ВПО (пошук роботи, житло).

  • Стимулювати підприємництво (програми єРобота, гранти), врахувати у програмах особливості прифронтових регіонів.

  • Зберегти поточну спрощену систему оподаткування для малого бізнесу, запровадити надспрощений режим для самозайнятих.

  • Знизити податкове навантаження на фонд оплати праці.

3. Освіта й культура:

  • Вдосконалити шкільну освіту, зосередившись на онлайн-навчанні для дітей мігрантів.

  • Підтримувати вивчення української мови за кордоном.

  • Реформувати вищу освіту для підвищення її якості.

  • Спростити вступ до українських ВНЗ для українців, які навчалися за кордоном.

  • Забезпечити визнання навичок і кваліфікацій, отриманих за кордоном.

4. Фінансова підтримка:

  • Стимулювати європейських партнерів до поступової відмови від щомісячної фінансової підтримки мігрантів.

  • Запропонувати замість цього одноразову значну допомогу тим, хто повертається в Україну (за прикладом Швейцарії).