Олександр АНДРУЩЕНКО: Іду за хмарою

Поетичною строкою 

Сп’янілий тою самотою,

Іду крізь натовп в світлі дня.

Захоплений спокуси грою,

Шукаю долю навмання.

Але ніде її немає -

Ні в серці, ні серед людей,

Ні поряд, ні за небокраєм

Чи в глибині лісів, пустель.

І тільки десь далеко хмара

Маленька натякає: тут

Приховані хвала і кара

І твій в далеку путь маршрут.

І вірю хмарі, і не вірю.

Чи правда це, чи знов обман,

Той, що шепоче щось повітрю

І має магів вищий сан?

Але так сталось. Ніде дітись.

Іду за хмарою кудись.

Сміються цьому навіть діти:

В житті нічому не навчивсь.

Іду. Інакше неможливо,

Коли єдиний кличе шанс.

І хай чекають град і злива,

Душа новий танцює вальс.