Чого насправді Росія домагається від Грузії?

12 пунктів Москви за хронологією, пріоритетністю та вигодами

1. Відмова від політичної підтримки України на міжнародних майданчиках – зробити це досить легко, під час голосування вийти покурити, як це роблять інші. Практичний результат для РФ – це куріння дуже шкідливе для відносин із стратегічними партнерами Грузії.

2. Поліпшення умов для роботи російської екосистеми в Грузії – перший крок у цьому напрямку вже зроблено, закон про офшори саме з цієї серії.

3. Приєднання до альянсу європейських симпатизантів Росії, як фронда решті Європи – смичка з паном Орбаном та його друзями реалізується вже давно, а особливо активно з 2022 року.

4. Антимейнстримний для ЄС тренд у законодавстві – від законів з обмеження ЛГБТ активізму (якого в Грузії кіт наплакав) до скасування квотування місць жінок у парламенті, захисту традиційних цінностей (щоправда, категорично незрозуміло від кого, навіть серед ломів інсургентів з цієї теми майже немає) та іншої ідеологічно приємної Кремлю лабуди.

5. Участь РФ прямо чи опосередковано у будівництві глибоководного порту Анаклія, який має стати найважливішою частиною екосистеми РФ.

6. Продаж або здавання в концесію портів Поті та Батумі (з казахами домовляться).

7. Відкриття залізниці через Абхазію – тут і вантажопотоки у бік Анаклії, і далі БТК до Туреччини, і через Вірменію та Азербайджан (після відкриття Зангезурського коридору, до Перської затоки).

8. Здавання в концесію грузинської залізниці, зокрема й частки Грузії до БТК, з наступним єдиним менеджментом Південно-Кавказької залізниці (об'єднання залізниць Грузії та Вірменії).

9. Відновлення дипломатичних відносин через певну подобу плану Козака (фактичне визнання незалежності Абхазії і так званої Південної Осетії через конфедерацію).

10. Легалізація військової присутності Росії в Абхазії та так званій Південній Осетії, а також відкриття військових баз у Батумі та Ахалкалакі (де вони були до 2007 року). Відмова від курсу в НАТО.

11. Створення режиму близького до російського у внутрішній політиці Грузії.

12. Фактичний розрив відносин зі стратегічними партнерами, підпорядкування зовнішньої політики Грузії інтересам Москви і  входження до ЄАЕС та до ОДКБ

Кінцева мета – створення через систему оновлених міжнародних договорів загального простору Закавказзя, підконтрольного Москві.

Чи вийде у них це? Не повинно вийти, за це зараз і йде боротьба.

Гела Васадзе, політолог (Грузія)