Вибори до Європарламенту: головні підсумки

Підйом правих та ультраправих партій, розпуск французького парламенту, підвішене крісло голови Єврокомісії та боротьба за депутатів, які не визначилися.

РБК-Україна підбиває головні підсумки виборів до Європейського парламенту.

Вибори до Європарламенту, що тривали з 6 по 9 червня, закінчилися. Підрахунок голосів продовжується, але приблизні результати вже відомі. Вони безпосередньо вплинуть на те, як буде сформовано інші структури Євросоюзу і яким курсом піде об'єднана Європа.

Для України ці вибори також важливі, від них залежить, хто саме обійме ключові для нас посади в ЄС: голови Єврокомісії та Європейської ради, головного дипломата та відповідального за оборону. І те, чи Євросоюз збереже нинішній рівень єдності в підтримці України.

Підйом правих та ультраправих партій

Праві сили від поміркованих до радикальних – безумовні переможці цих виборів. Понад десяток додаткових місць отримала правоцентристська Європейська народна партія, посилилися націонал-консервативні Європейські консерватори та реформісти, ще більше – ультраправа група "Ідентичність та демократія".

Серед головних чинників їхнього успіху – підвищений інтерес виборців до питань національної ідентичності, "культурних війн" на тему гендера та ЛГБТ-спільноти, занепокоєння міграцією та зростанням інфляції.

Особливо яскраво успіх правих виявився на рівні ключових країн-членів ЄС. У Франції праворадикальне "Національне об'єднання" з 31,5% голосів більш ніж удвічі випередило свого найближчого переслідувача - "Відродження" президента Емманюеля Макрона. У Німеччині праворадикальна "Альтернатива для Німеччини", з яскраво вираженими нацистськими нотками, хоч і прийшла другою, але випередила правлячих соціал-демократів Олафа Шольца та інші партії коаліції у Бундестазі. В Італії перемогу здобула права партія "Брати Італії" Джорджі Мелоні, підтвердивши її статус як висхідної зірки загальноєвропейської політики.

Незалежно від того, які коаліції будуть сформовані в Європарламенті та як будуть розділені посади, голос правих однозначно стане більш чутним на загальноєвропейському рівні. А серед них є як симпатики України, як Мелоні, так і відверто антиукраїнські сили.

Розпуск французького парламенту

Через годину після оголошення попередніх підсумків виборів у Франції президент Емманюель Макрон оголосив дострокові вибори до Національної асамблеї – нижньої палати парламенту Франції. Причина – гучний, хоч і очікуваний провал партії на виборах. "Я почув ваше повідомлення і не залишу його без відповіді", – звернувся до виборців французький лідер. Перший тур виборів відбудеться 30 червня.

Ультраправе "Національне об'єднання" на хвилі впевненої перемоги на європейських виборах, звісно, розраховує на повторення успіху вже за три тижні. Але перемога їм аж ніяк не гарантована.

Вся справа у системі виборів, за якою обирається Національна асамблея – двотурова мажоритарка. У Франції вона завжди грає проти ультраправих кандидатів. Традиційно французькі виборці у другому турі виборів об'єднуються навколо будь-якого поміркованого кандидата – аби тільки не виграв праворадикал. За такою схемою президентські вибори програвали і засновник "Національного фронту" (пізніше ребрендованого в "Національне об'єднання") Жан-Марі Ле Пен, і його дочка Марін Ле Пен, яка нині є одним із лідерів партії. Попередні парламентські вибори у Франції також неодноразово доводили це правило.

Але, у будь-якому разі, політичні позиції Макрона після цих виборів помітно послабшали, французькі ультраправі, навпаки, на підйомі. І це може вплинути на політичний розклад у всій Європі.

Фон дер Ляйєн не гарантувала собі крісло голови Єврокомісії

Європейська народна партія, безперечно, є формальним переможцем виборів. Її фракція в Європарламенті стане ще більшою, ніж у минулому скликанні. "Сьогодні гарний день для ЄНП. Ми виграли європейські вибори, мої друзі. Ми найсильніша партія, ми якір стабільності", – заявила одна з лідерів ЄНП, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, яка намагається забезпечити собі другу каденцію на цій посаді.

Для цього їй потрібно зібрати більшість у 361 голос на свою підтримку у новому Європарламенті. Перед виборами озвучувалися різні варіанти такої коаліції, але, схоже, фон дер Ляйєн свій вибір зробила. Вона пообіцяла "зупинити крайніх лівих та крайніх правих" та анонсувала переговори з соціал-демократами та лібералами з групи Renew.

2019-го саме така коаліція і забезпечила їй крісло. Наразі ЄНП, соціал-демократи та Renew разом набирають 404 мандати у новому скликанні. Але цього може виявитись недостатньо – від 10% коаліціантів, як очікується, не підтримають її кандидатуру, отже, голосів може й не вистачити. Найближчими днями фон дер Ляйєн якраз присвятить переконанню незгодних у лавах союзників, опціонально – спробує залучити до коаліції "запасні" голоси.

Боротьба за депутатів, які не визначилися

Майже сотня новообраних депутатів Європарламенту не належать до жодної з усталених парламентських груп. Очевидно, за їхню симпатію розгорнеться дуже гостра боротьба. Наприклад, якщо німецьку "Альтернативу" повернуть до лав ультраправої групи "Ідентичність і демократія", за кількістю депутатських місць вона вийде з п'ятого на четверте місце. Ряди націонал-консерваторів чи праворадикалів посилить і угорський "Фідес" Віктора Орбана.

До виборів активно обговорювався сценарій, за яким фон дер Ляйєн може спробувати створити "праву коаліцію" з Європейськими консерваторами та реформістами, а то й з "Ідентичністю та демократією". Але, схоже, голова Єврокомісії вирішила піти іншим шляхом. У результаті праві сили, незважаючи на успіх на виборах, можуть бути обділені при розподілі посад у ЄС.

Але вони мають можливість зіпсувати нерви фон дер Ляйєн та іншим поміркованим євродепутатам. Поповнивши ряди тими, хто не визначився, Євроконсерватори та реформісти можуть об'єднатися з "Ідентичністю та демократією" в одну велику праворадикальну групу в Європарламенті, такі ідеї звучали ще до виборів. Якщо такий проект буде реалізовано, нова фракція може стати другою за величиною у Європарламенті.

Вибори до Європарламенту

Зазначимо, вибори до Європарламенту проходили по всьому ЄС з 6 по 9 червня. Нове скликання Європарламенту розпочне роботу 11 липня. Насамперед євродепутати призначать голову Європарламенту. Ймовірно, на цю посаду переоберуть Роберту Мецолу.