Медведчук мітить на спікера?
Переглядів: 1222
31 липня 2018 15:14
Перший «чорний лебідь» виборчих перегонів «прилетів» цими вихідними - Медведчук офіційно повернувся в публічну політику, заявивши про вступ до партії Рабіновича «За життя».
Цим Москва:
1) чітко показала свого фаворита на спарений виборчий 2019 рік;
2) показово продемонструвала електорату сходу та півдню України, який втомився від війни, з якою політичною силою вона вестиме переговори в подальшому для досягнення миру на сході та відновлення стосунків з Російською Федерацією (нагадаю, що понад 20% електорату сходу та півдня України прагнуть саме цього, незважаючи на те, що Росія окупувала Крим і розв’язала війну на Донбасі);
3) натякає Бойку, Льовочкіну енд компані під якого “єдиного кандидата” треба об’єднуватися, якщо вони і надалі хочуть мати ділові та дружні відносини з Росією;
4) продемонструвала, що вона вирішуватиме ситуацію на Сході України не у військовий, а у політичний спосіб.
І найголовніше. Цей крок продемонстрував, що Росія продовжує довіряти в Україні виключно одному політику Віктору Медведчуку. Саме тому Москва дала команду Медведчуку після 14 річної паузи повертатися в публічну політику де він виступатиме гарантом інтересів Росії.
Реалізувати цей план можливо виключно за умови що він пройде до парламенту на чолі партії, яка набере не менше 20% голосів. Партія «За Життя,» яка наразі має підтримку на рівні 8-10%, здатна це зробити, за умови об`єднання навколо неї всіх проросійських сил та використовуючи медіа ресурси Інтеру, NewsOne та інших пропагандистських українських та російських каналів. Така політична сила, може претендувати на підтримку не менше ніж 20% голосів у наступному парламенті в багатонаціональному виборчому окрузі та виграшу більшості мажоритарних округів на Сході та Півдні країни. Медведчук на чолі такої потужної фракції, і з великою імовірністю переможця виборчих перегонів, буде претендувати на одну з ключових позицій в українській публічній політиці – спікер парламенту.
Посада спікера важлива тому, що за Конституцією саме спікер є другою політичною особою в державі після Президента, а також має розширені повноваження на період війни, надзвичайного стану. Також не варто забувати що саме Спікер стає в.о. Президентом у разі якщо Перша особа держави піде з посади достроково. (таким чином може збутися давня мрія “необираємого Медвчедчука” – стати Президентом України).
Водночас наявність потужної фракції орієнтовно 150-180 депутатів дасть можливість Росії безпосередньо впливати на внутрішній та зовнішній курс України, блокуючи будь-які євроатлантичні прагнення набагато краще ніж війна на Сході країни. Ну і звісно в такому випадку нас дійсно очікує “мир” з Росією, який настане після плавної капітуляції по ключових питаннях Донбасу та Криму. Але це буде мир, не на умовах України, а на умовах Росії при мовчазній згоді наших західних партнерів.
Запущений на вихідних сценарій це вже не дзвіночок постреволюційній «владі» та «проукраїнській опозиції». Це серйозний «дзвін,» який за рік з високою імовірністю буде дзвонити по ним обох та Rраїні в цілому.
Автор: Виктор Таран
Источник: Цензор.НЕТ
Цим Москва:
1) чітко показала свого фаворита на спарений виборчий 2019 рік;
2) показово продемонструвала електорату сходу та півдню України, який втомився від війни, з якою політичною силою вона вестиме переговори в подальшому для досягнення миру на сході та відновлення стосунків з Російською Федерацією (нагадаю, що понад 20% електорату сходу та півдня України прагнуть саме цього, незважаючи на те, що Росія окупувала Крим і розв’язала війну на Донбасі);
3) натякає Бойку, Льовочкіну енд компані під якого “єдиного кандидата” треба об’єднуватися, якщо вони і надалі хочуть мати ділові та дружні відносини з Росією;
4) продемонструвала, що вона вирішуватиме ситуацію на Сході України не у військовий, а у політичний спосіб.
І найголовніше. Цей крок продемонстрував, що Росія продовжує довіряти в Україні виключно одному політику Віктору Медведчуку. Саме тому Москва дала команду Медведчуку після 14 річної паузи повертатися в публічну політику де він виступатиме гарантом інтересів Росії.
Реалізувати цей план можливо виключно за умови що він пройде до парламенту на чолі партії, яка набере не менше 20% голосів. Партія «За Життя,» яка наразі має підтримку на рівні 8-10%, здатна це зробити, за умови об`єднання навколо неї всіх проросійських сил та використовуючи медіа ресурси Інтеру, NewsOne та інших пропагандистських українських та російських каналів. Така політична сила, може претендувати на підтримку не менше ніж 20% голосів у наступному парламенті в багатонаціональному виборчому окрузі та виграшу більшості мажоритарних округів на Сході та Півдні країни. Медведчук на чолі такої потужної фракції, і з великою імовірністю переможця виборчих перегонів, буде претендувати на одну з ключових позицій в українській публічній політиці – спікер парламенту.
Посада спікера важлива тому, що за Конституцією саме спікер є другою політичною особою в державі після Президента, а також має розширені повноваження на період війни, надзвичайного стану. Також не варто забувати що саме Спікер стає в.о. Президентом у разі якщо Перша особа держави піде з посади достроково. (таким чином може збутися давня мрія “необираємого Медвчедчука” – стати Президентом України).
Водночас наявність потужної фракції орієнтовно 150-180 депутатів дасть можливість Росії безпосередньо впливати на внутрішній та зовнішній курс України, блокуючи будь-які євроатлантичні прагнення набагато краще ніж війна на Сході країни. Ну і звісно в такому випадку нас дійсно очікує “мир” з Росією, який настане після плавної капітуляції по ключових питаннях Донбасу та Криму. Але це буде мир, не на умовах України, а на умовах Росії при мовчазній згоді наших західних партнерів.
Запущений на вихідних сценарій це вже не дзвіночок постреволюційній «владі» та «проукраїнській опозиції». Це серйозний «дзвін,» який за рік з високою імовірністю буде дзвонити по ним обох та Rраїні в цілому.
Автор: Виктор Таран
Источник: Цензор.НЕТ
Схожі новини: