Вплив пандемії COVID-19 на світову економіку

Що очікувати, чи будуть наслідки маcштабними, і чи можливо їх порівняти з іншими глобальними катастрофами світової економики?

Державні службовці міністерства охорони здоров’я, у всіх країнах, просять населення уникати очних контактів, включаючи поїздку до місця роботи та роботу на місці, в надії приборкати спалах коронавірусу.

Як би не були необхідними, та обґрунтованими ці кроки з медичної точки зору, існує зворотний бік. Карантинні заходи зупиняють та сповільнюють цілі галузі економіки, і через те що це глобальна пандемія, сповільнення відбувається практично в усьому світі.

І чим більше вірус SARS-CoV-2 поширюється по всьому світу - на момент написання цього матеріалу існує майже 29 мільйонів підтверджених випадків захворювання, пов'язаного з COVID-19, а в Україні понад 166 000 - тим більшим є занепокоєність не лише здоров'ям населення, але й засобами для існування.

Наскільки великий вплив може мати така пандемія, як COVID-19, на світову економіку? Останні економічні прогнози свідчать про те, що все буде драматично, особливо з потенційною вакциною, яка, в кращому випадку, буде розроблена ще за кілька місяців. Дійсно, Міжнародний валютний фонд (МВФ) нещодавно передбачив, що пандемія спровокує найгірший економічний спад після Великої депресії.

Ключові тези:

• Хоча економічний вплив даної пандемії може бути не довготривалим, якщо основну причину швидко усунути, широке поширення COVID-19 означає, що ми, мабуть, очікуємо тривалу економічну рецесію.

• Найбільшою пандемією в сучасній історії був іспанський грип 1918-1919 років, під час якого багато підприємств, що працюють у сфері послуг, зазнали втрат, та збанкрутували.

• Державна допомога, така як прямі виплати грошей, можуть не мати жодного впливу на покращення ситуації. Коли магазини закриті, ланцюги постачання перервано, а виробництво зупинено. На жаль ця теза не діє для України...

• Поява пандемії — це той самий час для населення, аби залучити свої надзвичайні фонди і переконатися у доцільності їх створення та бути готовим до можливої втрати роботи (про фонд надзвичайних ситуацій, ви можете прочитати в моїй іншій статті — Основні компоненти фінансової грамотності).

Взаємозв’язана економіка

Оскільки мільйони людей в Україні та в усьому світі перебувають у віртуальному блокуванні, ефект сповільнення у всій економіці неминучий.

Звичайно, є конкретні галузі, які першими відчувають це на собі. Магазини та ресторани починають пустувати, якщо взагалі не зачиняють свої двері. Заплановані подорожі скасовують, скорочуючи дохід не лише авіакомпаній, готелів та круїзних суден, але й менших підприємств, які покладаються на прибуток від туризму.

Список можна продовжувати. На мій погляд, слід розглянути проблему глобально: адже сфера послуг, це тільки початок... І як і для Титаніка, зіткнення з айсбергом (COVID-19), викликало наявні й відтерміновані проблеми. Наявні ми вже відчули, але вони не є такими страшними, як відтерміновані.

Зайняті в, здавалося б, не пов'язаних галузях також можуть відчути вторинні наслідки соціального дистанціювання. Наприклад, виробники - особливо ті, хто не входить до сфери медицини - можуть бачити суттєві зменшення попиту на свою продукцію. Для банків, збільшення випадків неповернення, або протермінування платежів по кредитах. І як наслідок доведеться поглинати більше дефолтів за кредитами, оскільки частина клієнтської бази втрачає роботу. Нафтові компанії бачать, як ціни різко падають, оскільки інвестори відчувають слабкий попит. Цілі галузі економіки (авіа та морські перевізники, нафтопереробна галузь, автовиробники), а особливо ті яки мають лізингові або кредитні зобов'язання, змушені домовлятися про реструктуризацію своїх боргів, або об'являти про дефолт... Все це скидається на лавину, що набирає обертів...

Страх перед невідомим лише посилює ці економічні наслідки. Це означає, що навіть приватні особи та сім'ї з начебто стабільною зайнятістю почали обмежувати покупки, причиною тому є фінансовий шок.

Вимірювання ефекту пандемії

Кожна пандемія унікальна, що робить прогнозування наслідків будь-якої кризи більш освіченим здогадом, ніж наукою. Мало того, не так багато прикладів, які корелюються з найгіршими оцінками чогось на кшталт COVID-19. Наприклад, грип H1N1 2009 року був широко поширеним, але не таким смертоносним; за підрахунками Центрів контролю за захворюваннями, у США було 60 мільйонів випадків, в результаті чого загинуло менш як 13 000.

Саме наближене порівняння в наш час відбулося більше століття тому, коли так званий "іспанський грип", викликаний іншим штамом вірусу H1N1, спустошив земну кулю з 1918 по 1919 рік. За підрахунками CDC, приблизно 500 мільйонів людей захворіли на хворобу, яка врешті забрала життя близько 50 мільйонів людей у всьому світі.

Економічних даних початку 20 століття недостатньо. Тоді економічні зриви були нетривалими, оскільки основна надзвичайна ситуація з пандемією стихла в 1919 році, а економіки країн не були так тісно пов'язані. Майже кожна країна була самодостатньою і незалежною від кризових явищ своїх сусідів...

Однак аналіз Федерального резервного банку Сент-Луїса підрахував, що навіть тоді багато підприємств, особливо сфера послуг та розваг, "зазнали багатомільйонних втрат у доходах" (якщо перерахувати сумарні втрати на сьогодення).

Як порівняти поточну пандемію із минулим? Хоча рівень смертності від коронавірусу набагато менший, ніж від іспанського грипу, його економічні збитки прямопропорційно в рази серйозніші.

Оскільки вірус є високо вірулентним - група дослідників з Університету Гонконгу та Гарварду підрахувала, що від чверті до половини світового населення, ймовірно, заразиться вірусом "без жорстких заходів контролю або вакцини" - уряди по всьому світу вживають кардинальних заходів для контролю над його розповсюдженням.

Але ці дії, які включають соціальне дистанціонування та утримання більшості населення вдома, мають велику економічну ціну.

Вплив COVID-19

Поки експерти намагаються оцінити, якими будуть економічні наслідки такої пандемії, як коронавірус, точний результат буде залежати від того, скільки людей постраждало, наскільки сильно він вражає та які втручання в суспільстві необхідні для стримування його поширення.

Оскільки багато робітників та потенційних покупців все ще мають певні обмеження, COVID-19, продовжує, суттєвий тиск на світову економіку, а також на економіку України. Наприклад, в Україні роздрібні продажі у квітні - травні впали від 20 % до 43 % (в залежності від галузі). А в США, наприклад: дані Федерального резерву свідчать про найгірший спад виробництва з 1940-х років.

Звичайно, це раптове падіння попиту згубно впливає на зайнятість. Лише за останні чотири тижні майже 22 мільйони американців подали документи на отримання допомоги по безробіттю, побивши попередні рекорди. На жаль я не можу навести дані по Україні, тому що вони будуть не коректними. Але дослідження Ukrainian Marketing Group показує нам наступну картину:

• Близько 30% українських компаній зупинили свою діяльність, а 6% повністю закрилися.

• Від 600 до 700 тис. підприємців малого бізнесу скоротили штат.

• Кількість безробітних зросла до 2,2 мільйона осіб.

• Майже 5,5 мільйона робітників були відправлені у відпустку (оплачену або за власні кошти).

Ці економічні ударні хвилі відчуваються від Пекіна до Мадрида, створюючи затримку світової економіки, якої не спостерігалося десятиліттями. Нещодавно МВФ оголосив про свій прогноз зниження світового виробництва на 3% у 2020 році, що є найгіршим спадом за останній час, а ВВП Україні скоротиться на 7,7 %. Організація передбачає можливе відновлення в наступному році, зі зростанням ВВП у світі на 5,8%.

Як довго триватиме спад, залишається відкритим питанням. Століття тому економічний збиток від іспанського грипу не був особливо тривалим. Однак ніхто не може точно сказати, чи так буде цього разу. Звичайно, чим ефективніші світові уряди сприятимуть медичному обслуговуванню та зменшенню швидкості передачі, тим економічний спад буде менш відчутним та короткотривалим.

Чи може втручання уряду допомогти?

За ідеального сценарію законодавчі органи та центральні банки можуть використовувати резервні фонди, щоб допомогти пом'якшити економічну кризу.

Наприклад: у березні 2020 року американські законодавці домовились про прийняття закону для стимулювання на суму 2 трлн. Доларів США, який називається Закон “про турботу” (Про допомогу та економічну безпеку під час пандемії коронавірусу), щоб зменшити наслідки економічного спаду, спричиненого глобальною пандемією коронавірусу. Але ці заходи можуть виявитися не ефективними під час пандемії. Бо ці кошти просто ніде витратити - зрештою, багато магазинів і ресторанів закриті.

Куди подівся фонд боротьби з наслідками COVID-19 в Україні? Думаю не варто про сумне...

Хоча б уряд Україні та НБУ могли б запропонувати програми підтримки бізнесу та населення. Зниження процентних ставок по кредитах, для підвищення ліквідності в той час, коли грошей не вистачає. І це не єдиний інструмент, який уряд має у своєму розпорядженні. Наприклад, він може активувати механізми короткострокового фінансування, для допомоги бізнесу залишатися на плаву та утримувати працівників під час кризи. Може посилити страхування на випадок безробіття та надати інші види соціального захисту населення, які допоможуть найуразливішим верствам громадян від втрати роботи, дому, витрат всіх заощаджень та голоду.

Найголовніше, мабуть, урядові керівники можуть допомогти забезпечити лікарням життєво необхідні ресурси для лікування пацієнтів та захисту лікарів та медсестер. Вони також можуть співпрацювати з приватним сектором, щоб забезпечити доступність тестування, що на сьогодні гальмувало зусилля щодо стримування коронавірусу в Україні. Дійсно, деякі експерти вважають, що найкраща економічна допомога, яку може надати державний сектор, - це швидке розв'язання проблем медичних закладів, перерозподілення бюджету країна в бік медичного сектора, реального медичного сектора, а не на папері...

Фінансова підготовка до кризи...

Як відомо, порятунок людини що потопає, справа виключно людини що потопає.

З історії нам відомо: це не перша пандемія у світі, і думаю не остання. Тому слід вживати самостійно певні дії, для максимального захисту себе та своєї родини.

Хоч пандемії й спричиняють значну економічну шкоду, принаймні в короткостроковій перспективі, є окремі кроки, які люди можуть здійснити, щоб максимально захистити себе. Ось декілька заходів, які ви можете вжити самостійно:

Створіть свій надзвичайний фонд. Звичайний математичний розрахунок вказує, що на вашому банківському рахунку завжди повинні бути доступні витрати на три-шість місяців. Хоча я б радив мати фонд на 12-18 місяців. Диверсифікуйте його: не тримайте тільки в одній валюті, і тільки на банківському рахунку. Застосуйте просту формулу 30/35/35 — де 30 % гривня на банківському рахунку, 35 % в євро і 35 % долар.

Пандемія - це один зі сценаріїв. Отже, якщо вам трохи не вистачає досвіду, зараз саме час створити свій резерв, якщо зможете - ви ніколи не знаєте, чи може він вам знадобитися.

Видаліть з вашого резюме пил. Зі зменшенням попиту багато підприємств не зможуть утримувати весь свій персонал на заробітній платі. Якщо ви працюєте у галузі що зазнала великих збитків, зараз саме час почати шукати інші можливості працевлаштування.

Не бійтеся звертатися до кредиторів. Якщо ви бачите, що дохід знижується внаслідок пандемії, і вам потрібно скорочувати витрати - важко сплатити свою іпотеку, оренду або студентські позики. Кредитори та орендодавці охоче підуть вам на зустріч після спілкування, і знайомства з реальним положенням речей. Адже це двосторонній рух, і вони так само знаходяться в тяжкій ситуації. Найгірше, що ви можете зробити, коли пропустите платіж, - тримати своїх кредиторів у невіданні.

Слід окремо зазначити: після введення “жорсткого” карантину, багато держав запровадили програму підтримки для бізнесу і населення. Вона полягала в зніженні відсоткової ставки центробанками до “0”, в обмін на запровадження кредитних канікул фінансовими установами для бізнесу та фізичних осіб. Фактично ці дії дозволили не платити не тільки відсотки по кредиту, а й не погашати тіло кредита, без жодних наслідків. Розуміючи стан справ в економіці, під час карантину, держави підтримували своє населення і дозволяли бізнесу уникати як фактичного так і технічного дефолту...

Не зважаючи на дії европейських та американських урядів, в Україні така підтримка була відсутня, що призвело до негатиних наслідків. Економіка країни почала повільно розвалюватися, населення стрімко “проїдати” свої заощадження та накопичувати боргові забов'язання... І хоча багато хто з фінансових установ (банки/кредитні спілки) припинили кредитування на період карантину, необхідність платити за раніше отриманними кредитами ніхто не відміняв.

Станом на сьогодняшній день, ринок кредитування почав відновлюватися, і за прогнозами на протязі жовтня/листопада має вийти на рівень лютого 2020 року. І якщо фінансові установи розпочали активне кредитування, це означає, що і економіка взала курс на одужання, а значить все буде добре...

Резюме...

Оскільки уряди у всьому світі обмежують мобільність людей, більшість експертів сходяться на думці, що значне падіння економічного виробництва неминуче. Чим жорсткіше країни вводять карантинні заходи, тим глибшою буде економічна прірва.

Тим часом люди можуть допомогти собі не лише шляхом соціального дистанціювання, але й шляхом аналізу свого матеріального становища та планування гіршого.

І хоча я не є послідовником “Теорії великої змови”, прагматичні розрахунки розкривають завжди тільки одну картину — під час любої пандемії, або війни завжди є сторона яка від цього виграє, і яка ніколи не відноситься до учасників конфлікту... І історія не має жодного прикладу, коли до такої сторони належали звичайні, пересічні громадяни з будь-якої країни...

З повагою Ваш фінансовий аналітик інтернет-порталу https://allcredit.in.ua Дмитро Малаш.

В статті використані матеріали: World Health Organization. “Coronavirus (COVID-19).” Accessed April, 2020; International Monetary Fund. "Exceptional Times, Exceptional Action: Opening Remarks for Spring Meetings Press Conference." Accessed April, 2020; Centers for Disease Control. "2009 H1N1 Pandemic." Accessed March, 2020; Federal Reserve Bank of St. Louis. "Economic Effects of the 1918 Influenza Pandemic." Accessed March, 2020; Nature.com. "Estimating Clinical Severity of COVID-19." Accessed Mar., 2020; U.S. Census. "Advance Monthly Sales for Retail." Accessed Apr., 2020; Federal Reserve. "Industrial Production and Capacity Utilization." Accessed Apr., 2020; DOL. "Unemployment Insurance Weekly Claims." Accessed Apr., 2020; Bloomberg. "S&P 500 Sinks to Three-Year Low." Accessed Mar., 2020; The Guardian. "How best to fight the economic impact of the coronavirus pandemic." Accessed March, 2020; National Public Radio. "Former Presidential Economist Examines Coronavirus Disruption." Accessed March, 2020; CFPB. "Protect yourself financially from the effect of the coronavirus." Accessed Mar., 2020;

*