Мелітополь згадує загиблих дев'ять років тому льотчиків

14 червня 2023 року виповнюється 9 років з моменту катастрофи літака Іл-76, збитого бойовиками ЛНР в небі над Луганськом. Це призвело до загибелі 40 десантників 25-ї окремої Дніпропетровського повітряно-десантної бригади та дев'яти членів екіпажу - військових 25-ї військово-транспортної авіабригади з Мелітополя. 

Влітку 2014 року українське військо намагалось втримати Луганський аеродром, щоб не дати ворогу переваги у небі. Цю задачу виконувала 80-та десантна бригада, але територія літовища вже була оточена бойовиками ЛНР. Підсилити нашу оборону планувалось силами 25-ї бригади з Дніпропетровська. Доставляли десантників та техніку на місце мелітопольські авіатори. Вони успішно виконали понад десять перельотів до Луганська. 

Черговий був призначений на ранок 13 червня. З 10-хвилинним інтервалом з Мелітополя в цей день вилетіли три транспортні літаки Іл-76МД із десантниками 25-ї бригади. На борту в кожного було по 40 десантників, три машини БМД, боєкомплект та продовольство. Перший літак, яким керував Дмитро Мимріков - комбриг 25-ї бригади - сів на Луганський аеродром і почалось розвантаження. Другий літак під управління командира екіпажу Олександра Білого почав заходити на посадку, коли по ньому був відкритий вогонь з ПЗРК. 

"Злітно-посадкова смуга була вимкнена, і я чув команду від командира екіпажу першого борту військовим, які контролювали аеродром, щоб вогні були включені, - згадував начальник транспортної авіації Олександр Пасіченко, який був командиром екіпажу третього борту. - Останнє повідомлення від Білого було на віддалені 11 км: "Смугу бачу". На віддаленні 10 км по його літаку були випущені ракети й відкритий вогонь з зенітних установок... Стовп вогню був величезної сили – такий, як від атомного вибуху – гриб один і потім другий. З такої відстані ще не було видно злітно-посадкової смуги, але саме вибух і детонація гасу, що сталася після аварії літака Іл-76, спостерігав весь екіпаж. Після того, як стався вибух, буквально через хвилину в ефірі пішла команда від командира першого борту: «Йди! Йди! Саня загинув – йди!»

Внаслідок катастрофи загинули всі, хто був на борту Іла - одномоментних втрат такого масштабу до цього Україна ще не знала. Пройшло 42 доби, перш ніж льотчиків поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

25 липня з дев'ятьма членами екіпажу літака Іл-76 прощались у Мелітополі, їх поховали разом в одній могилі на Новому кладовищі міста. 

Білий Олександр (1976—2014), командир екіпажу, заступник командира авіаційної ескадрильї, гвардії полковник

Буркавцов Володимир (1976—2014), бортовий авіатехнік, гвардії старший лейтенант

Дьяков Михайло (1968—2014), керівник повітряно-вогневої тактичної підготовки, гвардії майор

Ковалик Олександр (1972—2014), старший повітряний стрілець, гвардії прапорщик

Козолій Олександр (1984—2014), старший бортовий авіатехнік, гвардії старший лейтенант

Ментус Віктор (1982—2014), старший повітряний радист, гвардії прапорщик

Павленко Олег (1971—2014), старший технік обслуговування радіоелектронного обладнання, гвардії старший лейтенант

Скочков Ігор (1977—2014), штурман авіаційної ескадрильї, гвардії капітан

Телегін Сергій (1971—2014), начальник технічно-експлуатаційної частини інженерно-авіаційної служби, гвардії капітан