Терпець урвався

Ось перший - Ігор Семіволос, директор Центру близькосхі́дних досліджень (Association of Middle East Studies, AMES) - це «українська неурядова організація, розташована у Києві, головною метою є надання консультацій та дослідницька діяльність, сприяння розробці та розвитку послідовної політики України на Близькому та Середньому Сході та в Центральній Азії/Кавказі. Центр вивчає питання, пов'язані з мусульманськими та іншими меншинами на території України. Інші сфери досліджень включають політичний іслам, міграційні потоки зі Сходу на Захід, нафтогазові ринки Близького Сходу та регіону Каспію, питання реінтеграції депортованих народів в Криму» - це про них в Вікіпедії.

Цікаво, хто там працює, окрім директора? Про це ані слова)))

"Експерт" Ігор Семіволос

А ось що він сам про себе написав у Фейсбуці: Профиль - Автор цифрового контента, Executive director в Центр близькосхідних досліджень Работает в AMES https://uames.org.ua/pro-nas/ ДАЛІ – УВАГА!!! Учился в БАММ!!! - Запорізький  технікум – це КРУТЬ!!! Учился в Киевский политехнический институт.

Запорізький технікум і Київський політех - це саме те, що потрібно експерту з відносин Украіни та Ізраїля)))

А ось і друга «експертка». Цитую «Ксения Светлова - внештатный старший научный сотрудник Ближневосточных программ Атлантического совета, бывший депутат израильского Кнессета, исследователь и писатель. Занимается вопросами израильско-палестинского конфликта, израильско-арабских отношений, влияния России на Ближнем Востоке, а также региональных и международных отношений Ближнего Востока.

"Експертка" Ксенія Светлова

І ще про неї: «Ксе́ния И́горевна Светло́ва (ивр.- ‏קסניה סבטלובה‏‎, араб. كسينيا سفتلوفا‎; род. 28 июля 1977, Москва) -израильская русскоязычная журналистка, арабистка, политический деятель, депутат кнессета 20-го созыва от партии «Ха-Тнуа», входящей в блок «Сионистский лагерь».

Теж серйозний експерт щодо відносин України та Ізраїля)))

Блискучі експерти, чи не так?

Один - з освітою у Запорізькому технікумі (цікаво – в якому?).

Друга - израильская русскоязычная журналистка, арабистка, политический деятель, депутат кнессета 20-го созыва от партии «Ха-Тнуа», входящей в блок «Сионистский лагерь».

Як казали у нас в Мелітополі, не смішіть мої б…ці (ну, далі ви в курсі)…

А тепер – про головного ньюзмейкера.

Знайомтесь - повноважний посол Украіни в Ізраїлі Євген Корнійчук.

Ньюзмейкер Євген Корнійчук

«Друзьям раздайте по ружью – и дураки переведутся»

Перш за все, я не вважаю Євгена Корнійчука дураком. А ось ворогом - свідомим та підступним - вважаю. На сьогодні це лише оціночне судження. І саме про це буде журналістське розслідування, яке я почав 28 червня і закінчу не пізніше середини липня.

«Друзьям раздайте по ружью – и смельчаки средь них найдутся»

До речі, кілька слів про себе.

Освіта:

1967-1977 – ЗОШ № 5 Мелітополя – золота медаль;

1977-1982 - істфак ДДУ – червоний диплом;

1978-1980 – заочні Київські курси «Ін-Яз» - англійська вільно;

2005-й – сертифікований медіа-тренер;

2022-2023 – ульпан в Наарії.

Завжди безпартійний:

у 1990-1998 – депутат Мелітопольської міської ради, голова постійної комісії з гуманітарних питань;

1998-2002 – депутат Запорізької обласної ради, заступник голови постійної комісії з гуманітарних питань;

1994-2002 - помічник-консультант народних депутатів України;

2002-й - принципово залишив політику;

2014-й – вимушено повернувся через війну ерефії проти України.

Офіційне працевлаштування:

1978-й – копач в археологічній експедіції;

1978-1997 – вихователь у літніх дитячих таборах;

1981-й  - вантажник в універсамі в Електросталі;

З 1982-го - кафедра історії КПРС у сільгоспінституті, лектор товариства «Знання»;

З 1989-го – автор та виконавець концепції гуманітарної освіти у сільгоспінституті;

2004-2007 – завідувач кафедрою медіа Мелітопольської філії ВМУРОЛ «Україна».

В медіа:

з дитинства, перша публікація – у 1970-му;

у 1988-1989 видавав газету «Меморіл-Мелітополь», самвидав;

у 1990-му з однодумцями започаткував газету, з якої виріс медіа-холдінг «МВ» - найпотужніший на півдні України (я – основний власник, голова Ради директорів, головний редактор, оглядач та журналіст-розслідувач. 1992-й - перше журналістське розслідування;

1995-1996 рр. - видавав для «Сохнута» газети «Алія» та «Анахну»: мав честь брати інтерв’ю в Іцхака Рабіна (за місяць до його трагічної загибелі), Шимона Переса, Ехуда Ольмерта, молодого Бібі Нетаньяху, спілкувався з легендарним Едуардом Кузнєцовим и таке інше).

Громадянство

1978-й - СРСР;

1991- Україна;

2017-й - Ізраїль.

Суспільна активність

2000-й - створив та очолюю Асоціацію журналістів Мелітополя;

2017-й – заступник голови Ради національних товариств Мелітопольщини;

2019-й, весна  – створив та очолюю товариство україно-ізраїльсько-азербайджанської дружби «Укр-Аз-Із»;

2019, осінь – обраний членом Правління ГО «Аз-Із» (Ізраїль).

2023-й, літо - обраний членом Правління ГО «Меморіал-Ізраїль».

Якийсь-то я дуже ідеальний (якщо всьому цьому вірити). Майже єдиний недолік – скромність)). А, у порядку самокритики.

Через особливості характеру не є членом НСЖУ; мав системні суттєві протиріччя з так званими «правоохоронцями» СРСР, України, росії та путлєрівцями. Поліцію Ізраїля поважаю. 

Прошу вибачення, якщо втомив своїм резюме. Ціль була одна: показати, що я розумію та вмію дещо більше, ніж згадана вище четвірка. І роблю все, що можу, для покращення відносин обох рідних мені держав між собою.

«Но нет, не спрячется дурак. Ведь мы убьем его жестоко».

Далі буде…

З друзями жаримо шашлик «на морі» - Азовському, рідному

В Верховній Раді в день вшанування жертв Голокосту: поруч – Борис Забарко (дружбою з ним пишаюся), Данііл Гетьманцев (Голова групі за дружбу з Ізраїлєм та Фінансового комітету Ради). Володимир Крейденко (його заступник, мій молодший товариш, бо з Мелітополя).

Автор тексту на ВВС, його ньюзмейкер та ескперти

А це мене «мукора» приймають – погань, про це розповім окремо