Доставляють хліб під обстрілами: степногірські поліцейські допомагають мешканцям сіл громади

Осиротілі будинки і випалена земля – така картина відкривається очам при в’їзді до прифронтових сіл Степногірської громади. Лише в деяких хатах залишаються люди. Без світла, води та з безліччю нагальних питань, у вирішенні яких часто покладаються на поліцейських.

Місцева жителька Світлана радо зустрічає довгоочікуваний «вантаж» - хліб, який привезли степногірські правоохоронці. В її селі Павлівка, як і в сусідньому Лук’янівському, магазини давно не працюють, отже на свіжу випічку місцеві жителі (нині їх залишається лише двадцятеро) чекають з нетерпінням.

Ящики з хлібом поліцейські залишають на жінчиному подвір’ї, бо саме сюди за ним прийдуть односельці. Так в них прийнято. Доставка – двічі на тиждень. Це хоч і нечасто, але вкрай необхідно багатьом жителям, оскільки тут залишаються переважно літні, самотні та навіть маломобільні люди, які не можуть дістатись до віддалених пунктів роздачі гуманітарної допомоги чи магазинів на території громади. До того ж пересування ускладнюють ворожі обстріли – до лінії фронту лише три кілометри.

Виживають місцеві переважно за рахунок натурального господарства. Наприклад, Світлана з чоловіком тримають двох корів, вирощують городину. Однак рука окупанта піднялася й на них – унаслідок обстрілу фосфорними снарядами згоріло кілька копиць тяжкою працею заготованого на зиму сіна. Довкола подвір’я і всюди, куди сягає око, - згоріла трава.

«Сіно погоріло! Вручну накосили, насушили та склали. Три скирди згоріли вщент», - бідкається жінка. На запитання, що ж робитимуть із худобою, відповідає з болем: «Доведеться здати на м’ясо».

Поліцейські допомагають, чим можуть. Свого часу завезли в село генератор – щоб місцеві могли заряджати телефони й тримати своєчасний зв’язок з ними та рідними.

Увесь час, поки ми перебуваємо в Павлівці, не припиняється робота артилерії. «Окупанти гатять, - киває головою в бік ворожих позицій Світланин чоловік. – Стільки біди наробили, що й не віриться». Попри важку ситуацію родина виїжджати не збирається. Кажуть, чекатимуть на нашу перемогу, бо твердо в неї вірять.

Джерело: відділ комунікації Запорізької області