Чому варто налаштовувати створення бекапів і їх збереження в іншому місці?

В сучасному світі технологій і розвиненості мережі інтернет існують мільйони різних серверів, на яких розміщені сайти, працюють різноманітні програми, скрипти, бази даних та програмне забезпечення, котре спрощує наше сьогодення та розширює доступ до інформації. Майже всі такі технології постійно допрацьовуються, розширюють свій функціонал, оптимізуються та вдосконалюються. Тобто постійно вносяться якісь зміни у їх роботу.

Давайте уявимо, що в нас є сайт з новинами, куди постійно додаються якісь нові публікації по кілька десятків, а то й сотень в день. Цей сайт розміщений на досить потужному виділеному сервері, котрий може обробляти велику кількість запитів від користувачів одночасно. Додавання статей відбувається в основному з 7 години ранку до 12-ї години ночі щодня. Також сайт знаходиться у постійному динамічному вдосконаленні відділом розробників.

Якщо для збереження актуальної версії front-end та back-end частини сайту можна використати систему контролю версій, таку як git, яка буде зберігати код на своїх серверах. То що ж робити для збереження всіх актуальних щоденних публікацій? Звичайно ви можете сказати, що всі дані і так зберігаються у БД, котра працює на сервері. І ви будете праві. Проте давайте уявимо ситуацію, коли виникла якась поломка на стороні сервера чи операційної системи, яка на ньому працювала, і тепер сервер не запускається.

Ось тоді і зʼявляється серйозна загроза втрати всіх даних. Якщо код сайту можна відновити з системи контролю версій, то з даними така ситуація не спрацює. Звичайно, якщо у вас виділений сервер, то можна налаштувати програмний чи апаратний RAID 1 для дзеркального збереження інформації на двох дисках, але здебільшого такий варіант буде працювати при виникненні несправностей в апаратній частині сервера. Якщо ж Ваш сервер взломали чи тим чи іншим способом отримали несанкціонований доступ та зашифрували дані, або виникла помилка на стороні роботи ПЗ чи ОС, то тоді дані можуть зберегтись не повністю або не зберегтись взагалі. Саме в такому випадку рекомендується виконувати бекапи.

Сучасні панелі керування серверами (VestaCP, HestiaCP, Cpanel, ISPmanager і т.д.) та утиліти дозволяють з легкістю налаштувати створення таких бекапів з різноманітними налаштуваннями та періодичністю. Рекомендується виконувати бекапування в період доби, коли вноситься найменше змін та низьке навантаження на сервер.

В нашому випадку це був би період з першої години ночі до 7 годин ранку. Припустимо, що бекап створений і зберігається на тому ж сервері, що і сайт. Це небезпечно, тому, що в разі втрати працездатності сервера ви втрачаєте і бекап, що є неприпустимим. Отже, ми і підходимо до того, що потрібно такі бекапи зберігати не на тому ж сервері, що і сайт. Які ж варіанти існують для збереження таких видів інформації? Найоптимальніший варіант по вартості і місткості - FTP сховище.

За досить помірні кошти ви отримаєте великий обʼєм памʼяті і доступ для її збереження та редагування. Розраховуйте з запасом, так як потрібно буде зберігати хоча б два останніх актуальних бекапи одночасно та майте на увазі, що обʼєм даних буде постійно зростати. Якщо, до прикладу, в мене на сервері один бекап займає 100 ГБ дискового простору, то мені необхідно буде FTP-сховище розміром у 300 ГБ мінімум.

Або ж, щоб не хвилюватись, що вільне місце може закінчитись, то можна взяти у 6-ти кратному розмірі. Також для збереження бекапів використовують інший сервер з розширеним диском, тобто там буде не досить продуктивний процесор і ОЗП, проте буде багато місця для збереження бекапів. Але цей варіант буде трохи вартіснішим і такі ресурси, як процесор і оперативна памʼять, майже завжди будуть простоювати і не задіяні в роботі, а за них доведеться додатково платити. Саме тому FTP-сховище буде найбільш підходящим варіантом для такої задачі.