Саморозвиток чи "успішний успіх". Як обрати онлайн-курс і не натрапити на шахраїв

На що варто звернути увагу під час вибору онлайн-курсів, аби не натрапити на інфошахраїв

"Ви станете на три голови вище себе", "почнете інакше бачити світ", "житимете повним життям" — такі обіцянки своїм потенційним учням дає одна з українських платформ, що проводить курси особистого розвитку. Здається, вже на цьому етапі людям варто було б задуматися, що ж ховається за всіма цими абстрактними фразами. Однак пастка інфошахраїв спрацьовує, і тисячі охоче віддають свої гроші, аби дізнатися, як "стати кращими". 

Так, інфобізнес у світі та Україні вже давно не дивина. Блогери, підприємці, психологи, шеф-кухарі, лікарі — фактично будь-хто може створити власний інформаційний продукт і продати його аудиторії. Будемо відвертими: інколи це дійсно вартісна інформація від справжніх професіоналів. Однак завжди існує ризик натрапити на шахраїв. 

Як уникнути обману, на що звернути увагу під час вибору курсу та викладача, а також які дії або слова "експерта" можуть свідчити про його непрофесійність? Про це LIGA.Life запитала в Анни Черниш, Head of Product українського онлайн-інституту Projector. 

Як зрозуміти, що курс — не ок?

Перше і найголовніше — багато високих обіцянок. Інфошахраї продають "успішний успіх" у форматі двогодинного вебінару чи відеозапису лекції. Чому такий формат? Тому що він дозволяє залучити якомога більшу кількість людей, уникнути безпосередньої взаємодії та відповідей на чіткі запитання. Чому "успішний успіх"? Тому що йдеться про особистий (не факт, що реальний) досвід конкретної людини, який зазвичай неможливо відтворити кимось іншим. 

"Якщо вам кажуть, що через місяць ви будете суперспеціалістом чи станете фрилансером і почнете багато заробляти — не ведіться. Будь-що із цього означає інфобізнес і скам", — розповідає Анна Черниш. 

Вона додає: також не варто вірити обіцянкам працевлаштування одразу після закінчення курсів без перевірки реальних знань та вмінь людини, її успішності навчання тощо. З великою ймовірністю, це може бути неправдою або йтиметься про якесь непрофільне працевлаштування, яке в будь-якому випадку не варте вашого часу та уваги. 

Друге — велика кількість людей у групі. Не існує єдиної формули, яка є ідеальною для абсолютно усіх курсів. Кількість людей завжди залежатиме від теми та завантаженості викладача. Приміром, на різних за складністю напрямках і курсах Projector навчаються від 10 до 30 студентів у групі. Однак якщо йдеться про сотню учнів і лише одного викладача, який даватиме фідбек, — варто задуматися щодо якості такого навчання. Адже яким би професійним не був експерт, він фізично не зможе приділити вам достатньо часу. 

Як результат, третє — відсутність персонального контакту з викладачем. Звісно, обставини можуть бути різними. Але якщо на всі питання вам відповідають лише у спільному чаті, а спілкування з викладачем відбувається винятково за посередництва куратора — це тривожний сигнал.

"Якщо у вас немає прямого чату з викладачем або якихось окремих зідзвонів на невеликі групи осіб, під час яких ви можете поставити усі свої запитання, — це поганий формат. Найімовірніше, його використовують інфобізнесмени, які не зацікавлені у тому, аби приділити вам увагу, а хочуть набрати якомога більшу кількість людей і нажитися на цьому", — пояснює Анна Черниш. 

Четверте — відсутність практичних завдань на курсі та фідбеку на них. Якщо вам не дають домашні вправи, проєкти чи будь-які практичні завдання, за допомогою яких ви можете перевірити свій рівень знань і вмінь, то це великий red flag. У такому випадку йдеться не про навчання, а про теоретичні лекції, які не можуть зараховуватися як пройдений курс. 

Бо що ви отримаєте у результаті? Прослухали кількагодинну розповідь людини, як вона заробила перший мільйон/стала успішним фрилансером/налагодила особисте життя. Дізналися чиїсь погляди про мужність і божественне призначення "на стику філософії та психології". Чи побачили ви світ інакше? Можливо, очима іншої людини. Чи змінився ваш світ або ваше вміння взаємодіяти зі світом? Навряд. 

Як зрозуміти, що викладач — не ок? 

Анна Черниш наголошує: важливо, аби викладач мав робочий досвід у сфері, про яку він говорить, інакше курс буде поганий. До того ж цей досвід повинен бути актуальним.

"Якщо, наприклад, у людини останній кейс був у 2005 році, тоді вона не зможе давати вам актуальні знання. Якщо вона останні декілька років повністю присвятила своє життя викладанню, то, найімовірніше, у неї не буде розуміння того, що відбувається в індустрії безпосередньо зараз. І йти до таких викладачів я також не раджу", — наголошує вона. 

Окрім професійних знань, йдеться також і про софт скіли: 

• як людина надає фідбек;
• як сприймає фідбек сама;
• як реагує у конфліктних ситуаціях;
• як доносить інформацію.

"Гонорари — це теж важливо. Вони мають бути високими для викладачів, аби окупати витрачений час. Але якщо людину мотивує лише заробіток — найімовірніше, її більше цікавитиме кількість студентів, а не якість робіт випускників", — додає Анна Черниш. 

Наявність посередника — не гарантія успіху

Курси професійного та особистого розвитку часто сфокусовані на історії конкретної людини — викладача, який є носієм знань про той самий секрет успіху. Це викликає довіру у лояльної аудиторії. Однак часто, аби посилити авторитетність курсу, з’являється посередник — умовна школа мислення Apeiron, де практично усі курси викладає один і той самий умовний Олексій Арестович. 

"Якщо казати про якість курсів, то немає якоїсь єдиної формули, що лише в окремих спеціалістів або лише у шкіл навчання буде окей. На жаль, можна наштовхнутися на розчарування в обох випадках", — розповідає Анна Черниш.

Вона зазначає: варто звертати увагу на історію та репутацію школи. Що кращі вони, то більш захищеними є ви. Наприклад, вам повернуть кошти, якщо курс не сподобається, або буде додаткова гарантія, що навчання відбудеться в обіцяному форматі. Школи також несуть відповідальність за те, щоб різні програми були на одному рівні якості. Тож якщо вам сподобався один курс — високі шанси, що так само підійде й інший. 

"Окремим викладачам зазвичай доводиться досить багато часу та ресурсу витрачати на власний бренд. Часом це справді чудові спеціалісти. А розкручені соцмережі дають хороше розуміння, чого очікувати щодо контенту на курсі. Але якщо ці викладачі зацікавлені у запуску навчальної програми лише, аби монетизувати власний бренд, — краще триматися від таких курсів якомога далі", — радить Анна.

Джерело: Ліга