Олександр АНДРУЩЕНКО: Таємниця
Переглядів: 456
8 жовтня 2023 10:30
Здається іноді, що маю сильні крила,
Що біла хмара поряд затремтіла.
Лечу над містом вільно і повільно.
І нібито таке буття мені доцільно.
А знизу дивляться здивовано на мене.
Таке видовище, напевно, незбагненне:
Летить, неначе птах, якась проста людина,
І невідома несподіваного явища причина.
А я радію, з променями мрії граю в небі,
Самому вітру з моря, як не син, то небіж.
Зоря вечірня розпустила вже руде волосся,
Лягає спати, тихо каже: «Політав, і досить».
І обережно опускаюся на грішну землю,
Ще трохи, і себе від неба відокремлю.
Нема вже крил моїх, лишився тільки спогад.
Чекає знов, як всіх, складна земна дорога.
Чи я літав, чи ні? Яка, нарешті, вже різниця?
Хай зберігається у серці таємниця.
Схожі новини: