Олександр АНДРУЩЕНКО: Геометрія кохання

Поетичною строкою 

Пробач мені моє кохання,

Таке невчасне і мінливе.

Воно, як це проміння раннє,

З трави збирає роси сиві. 

Пробач, що я такий незграбний,

Слова роняю, наче квіти.

Я соловейком, мабуть, став би,

Лише б тебе в саду зустріти. 

Ми б заспівали пісню долі,

Таку відверту, мелодійну,

З відлуннями на видноклі.

І звуки щастя враз наплинуть. 

Пробач мене, що буду поряд

Чи то на відстані маленькій.

Ми - паралелі. Ось історія.

Нехай близькі, нехай далекі.

Чи все ж, усупереч законам,

Раптово перетнуться долі

Там, де кохань казкова зона?

Ми знайдемо її паролі.